Головуючий суду 1 інстанції - Бондарь В.А.

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 413/5762/13-ц

Провадження № 22ц/782/5010/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Луганськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Туренка С.І.,

суддів - Авалян Н.М., Максюта І.О.,

при секретарі - Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 18 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, -

встановила:

У вересні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини з 1/6 частини до ? частини усіх видів заробітку (доходу), але не менш 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 18 жовтня 2013 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.

ОСОБА_2, не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, однак апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Статтею 11 ЦПК передбачено те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності обставин на які посилалася позивач, як на підставу збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції оскільки вони відповідають матеріалам справи та нормам матеріального права.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно рішення Краснолуцького міського суду від 26.12.2012 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнені аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2012 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Позивачка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом з чоловіком та двома дітьми: ОСОБА_4, 2004 року народження, та ОСОБА_5, 2013 року народження, що підтверджується довідкою квартального комітету № 58 Краснолуцької міської ради від 16.10.2013 року.

Згідно довідки Управління освіти Краснолуцької міської ради від 01.10.2013 року за № 559, ОСОБА_2 працює бухгалтером в Управлінні освіти Краснолуцької міської ради та знаходиться у відпустці по вагітності та пологах з 23.07.2013 року до 25.11.2013 року та з 26.11.2013 року по 09.12.2013 року.

Відповідач ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2, разом з матір'ю, що підтверджується довідкою квартального комітету № 95 Краснолуцької міської ради від 02.10.2013 року.

Стаття 192 СК України передбачає зменшення чи збільшення розміру аліментів, відповідно до якої розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже аліменти можуть бути збільшені, якщо покращився матеріальний стан платника аліментів, погіршився стан здоров'я дитини, відпала необхідність утримувати платником інших членів сім'ї. Матеріальний стан стягувача аліментів правового значення на розмір аліментів не має.

Доводи апелянта, що відповідач не виконує взяті на себе обіцянки щодо щомісячної участі в утриманні дитини, крім сплачених аліментів у розмірі 1/6 частини його заробітної плати, що приблизно становить 1200 гривень на місяць, та не з'ясовано матеріальне становище платника аліментів, не заслуговують на увагу.

Так, колегією суддів встановлено, що відповідач сплачує визначений судом розмір аліментів у розмірі 1/6 частини його заробітку, але не менше ніж 30% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підтверджується довідкою ВП «Шахта «Міусинська» № 569 від 17.09.2013 року, згідно якої із заробітної плати ОСОБА_3 щомісячно утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 і стягнена сума аліментів за останні шість місяців з березня 2013 року по серпень 2013 року становить 9734,82 грн.

Неприйняття відповідачем участі у додаткових витратах на дитину не є підставою для збільшення розміру аліментів, оскільки вимоги про це можуть бути заявлені окремо.

Посилання апелянта на те, що вона не має можливості працювати, оскільки знаходиться у відпустці по вагітності та пологах і у зв'язку з чим погіршився її матеріальний стан не можуть бути враховані судом так як, згідно положень ст.. 192 СК України, зміна матеріального стану стягувача аліментів не впливає на їх розмір.

Таким чином, позивачкою не доведено, що від дня ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів погіршився стан здоров'я неповнолітньої дитини, змінились чи виникли обставини, що відіграють суттєву роль в житті позивачки, відповідача чи їх неповнолітнього сина, і є підставою для збільшення розміру аліментів.

За таких обставин, рішення суду у повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, надані суду докази, надав їм належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів та висновків суду по їх оцінці, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,303,307,308,313-315 ЦПК України судова колегія ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: