Судове рішення #34293382

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


ПОСТАНОВА

Іменем України


16 грудня 2013 р. Справа №801/10984/13-а


Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Габової Н.Г., за участю представника відповідача - Халанської К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду в Білогірському районі АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в Білогірському районі АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 в розмірі 206,69 гривні.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача витрати в розмірі 279,69 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим кожного місяця проводить звірку сум витрат з особистих справ потерпілих, у зв'язку з чим підписані двосторонні акти, з яких вбачається, що Управлінням сплачено пенсії, які не взято відповідачем до заліку, та які підлягають відшкодуванню відповідачем згідно актам та поіменним спискам.

З позову вбачається, що за період з липня 2013 року по вересень 2013 року відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату і доставку основного розміру пенсій, щомісячної цільової грошової допомоги та витрат на виплату та доставку ОСОБА_2 в розмірі 279,69 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2013 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, зазначив що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, до клопотання наддав довідку про стан заборгованості.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника позивача на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи та докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.06.2011 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до п. 1.1 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. № 43 Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.

Згідно до п. 2.1 Положення основними завданнями виконавчої дирекції Фонду є серед іншого забезпечення дотримання положень Конституції України та вимог чинного законодавства, інших нормативно-правових актів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності; збір та акумулювання страхових внесків, визначення умов, порядку обслуговування і гарантій збереження коштів Фонду, що формуються за рахунок страхових внесків та інших джерел фінансування.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3 Положення Виконавча дирекція Фонду здійснює керівництво робочими органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контроль за їх діяльністю щодо виконання ними завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, рішень правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду здійснює управління соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві шляхом проведення виконавчо-розпорядчої діяльності, яка передбачає забезпечення виконання рішень правління Фонду, видання наказів щодо планування, збору, акумулювання та обліку страхових внесків, забезпечення в повному обсязі реалізації завдань цього виду соціального страхування, які належать до компетенції виконавчої дирекції Фонду.

Згідно до п. 1.2 Положення робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення, які є самостійними юридичними особами і реалізують завдання та основні принципи страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Отже, позивач та відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органами виконавчої влади та суб'єктами владних повноважень, тобто дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб'єктом владних повноважень суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, щомісячної цільової допомоги та виплат на її доставку внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2 в сумі 279,69 гривні, суд зобов'язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Судом встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим є юридичною особою державною організацією, видом діяльності за КВЕД є діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача за проведенням звірки за період з липня 2013 року по вересень 2013 року.

Судом встановлено, що у липні-вересні 2013 року позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до Акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих позивачем здійснено виплати у липні 2013 року 40 особам на загальну суму 4294,33 гривень, з яких до відшкодування відповідачем прийнято лише 4201,10 гривні, у кількості 39 осіб.

Таким чином, відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії та щомісячної допомоги на прожиття за липень 2013 року пенсіонерам в розмірі 93,23 гривень, що складається з таких виплат:

- основний розмір пенсії в сумі 68,79 гривень;

- щомісячна цільова грошова допомога в сумі 23,01 гривень;

- сума витрат з виплати і доставки пенсій в сумі 1,43 гривні.

Відповідно до Акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих позивачем здійснено виплати державної допомоги у серпні 2013 року 40 особам на загальну суму 4294,33 гривень, з яких до відшкодування відповідачем прийнято лише 4201,10 гривень, у кількості 39 особи.

Таким чином, відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії та щомісячної допомоги на прожиття за серпень 2013 року пенсіонерам в розмірі 93,23 гривень, що складається з таких виплат:

- основний розмір пенсії в сумі 68,79 гривень

- щомісячна цільова грошова допомога в сумі 23,01 гривень;

- сума витрат з виплати і доставки пенсій в сумі 1,43 гривень.

Відповідно до Акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих позивачем здійснено виплати у вересні 2013 року 40 особам на загальну суму 4294,17 гривень, з яких до відшкодування відповідачем прийнято лише 4200,94 гривень, у кількості 39 особи.

Таким чином, відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії та щомісячної допомоги на прожиття за вересень 2013 року пенсіонерам в розмірі 93,23 гривень, що складається з таких виплат:

- основний розмір пенсії в сумі 68,79 гривень

- щомісячна цільова грошова допомога в сумі 23,01 гривень;

- сума витрат з виплати і доставки пенсій в сумі 1,43 гривень.

Перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови прийняти до відшкодування витрати позивача по виплаті та доставці основного розміру пенсій ОСОБА_2 за період з липня 2013 року по вересень 2013 року на суму 279,69 гривень, судом встановлено наступне.

Судом перевірено пенсійну справу ОСОБА_2 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсії за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.

ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Білогірському районі АРК, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у липні-вересні 2013року.

Згідно довідки УПФУ в Білогірському районі АР Крим від 10.12.2013 року № 896/4 ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Білогірському районі АРК безстроково.

ОСОБА_2 була призначена пенсія по інвалідності у розмірі 68,79 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови прийняти до відшкодування витрати позивача по виплаті та доставці основного розміру пенсій, щомісячної цільової допомоги, та витрат на ії доставку ОСОБА_2 в розмірі 279,69 гривень, суд враховує наступне.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до статті 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

- допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

У зв'язку з зазначеним, всі витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Суд зазначає, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки

Судом встановлено, що позивачем обраний вірний спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач просить не зобов'язати відповідача підписати акт звірки, включити до акту звірки будь-які відомості, прийняти до відшкодування витрати понесені на виплату основного розміру пенсії, а стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування основного розміру пенсії та витрат на її доставку в сумі 279,69 гривень за період з липня 2013 року по вересень 2013 року.

Суд зауважує, що відповідно до довідки УПФУ в Білогірському районі АР Крим витрати понесені на виплату основного розміру пенсії, щомісячної цільової допомоги та витрат на ії доставку за липень-вересень 2013 року складають 279,69 гривень ( 206,37+69,03+4,29).

Отже, вимоги позивача про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим понесених витрат на виплату основного розміру пенсії, щомісячної цільової допомоги та витрат на ії доставку за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, виплачених за липень - вересень 2013 року ОСОБА_2 в розмірі 279,69 гривень, по суті є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 16.12.2013 року, постанова у повному обсязі складена та підписана 17.12.2013 року.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Сімферопольському районі АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду в Білогірському районі АР Крим суми не відшкодованих витрат на виплату основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, щомісячної цільової допомоги та витрат на ії доставку за липень - вересень 2013 року в розмірі 279,69 гривні.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.



Суддя Трещова О.Р.









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація