УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/1743/13-ц Головуючий у 1-й інст. Зленко А.В.

Категорія 79 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.

з участю секретаря

судового засідання Крижанівської М.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали справи за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Попільнянського районного Житомирської області від 19 листопада 2013 року, -

встановив :

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 та іншим особам чинити йому перешкоди в користуванні сараєм під літером Е-1 на плані земельної ділянки АДРЕСА_1 та вчиняти будь-які дії по розпорядженню цим сараєм. Зазначав, що він пред'явив позов про визнання права власності на спірний сарай та погріб, якими володіє понад 25 років. ОСОБА_3 чинить йому перешкоди в користуванні зазначеним майно, а тому просить забезпечити позов.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2013 року заяву повернуто заявнику без розгляду з підстав невідповідності її вимогам ст.151 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу скасувати, а справу направити для її розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. Вважає, що суд неправильно застосував норми ч.4 ст. 151 ЦПК України, залишив заяву без розгляду з надуманих мотивів.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Залишаючи заяву без розгляду, суд посилався на відсутність у заяві обгрунтування саме такого виду забезпечення позову, відсутність інших даних, що потрібні для його забезпечення, не зазначення інших осіб, яких стосується обмеження, неможливість застосування такого виду заходу забезпечення позову. При цьому застосував також ч.4 ст.151 ЦПК України щодо відсутності копій заяви по кількості учасників.

З таким висновком суду погодитися неможливо, виходячи з наступного.

Вимоги до заяви про забезпечення позову визначені у ч.2 ст.151 ЦПК України. До них віднесено : причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

ОСОБА_2 у заяві навів причини необхідності забезпечення позову та обгрунтував свої вимоги, вказавши, що ним вирішується у судовому порядку спір про право власності на відповідне нерухоме майно, яким він постійно користується, і ОСОБА_3 чинить цьому перешкоди.

Вимога про заборону вчиняти дії віднесена до видів забезпечення позову (п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України).

Які інші відомості, що потрібні для забезпечення позову, слід було зазначені у заяві, суд в ухвалі не вказав.

Також, є безпідставним посилання суду і на ч.4 ст.151 ЦПК України, яка стосується забезпечення позову до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

Інші доводи суду є предметом розгляду заяви по суті і можуть бути підставою як для її задоволення (повного або часткового) так і для відмови у задоволенні заяви.

Підстав для повернення заяви у суду не було.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає до скасування з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 311, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2013 року скасувати, а матеріали справи за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову направити до суду першої інстанції для її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді