У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 червня 2006 року  кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року.

             Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 січня 2006 року

                                         ОСОБА_2,

                                         ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                         не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України на п'ять років позбавлення волі, а на  підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

              Вироком апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасовано. Призначено покарання за ч. 3 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді двох років позбавлення волі.

              ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 4 травня 2005 року, перебуваючи на пустирі на території міського звалища у АДРЕСА_1, зірвав дикорослі кущі конопель, які переніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_2, де незаконно виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб - канабіс, вагою 12 965 г.

           У касаційний скаргах захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2 просять застосувати до засудженого ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про необхідність залишення скарг без задоволення, а вироку апеляційного суду - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

          Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються показаннями засудженого в судовому засіданні і є обґрунтованими. Оскільки фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорювались, відповідно до ст. 299 КПК України інші докази судом не досліджувались.

                Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 КК України.     Покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65, 69 КК України і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів,  а тому колегія суддів не вбачає підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, про що йдеться у касаційних скаргах. 

                 Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

           касаційні скарги захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

                                                           судді:

       Редька А.І.                           Кривенда О.В.                         Лавренюк М.Ю.