КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/2826/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
12 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Костюченко М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до директора Черкаського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до директора Черкаського міського центру зайнятості (далі - Відповідачі) у якому просив визнати протиправною відмову відповідача у наданні статусу безробітного; зобов'язати відповідача надати повні та обґрунтовані відповіді на звернення від 26.05.2013р.; зобов'язати відповідача здійснити заходи пов'язані з оформленням та наданням статусу безробітного з дня подання відповідної заяви; зобов'язати відповідача призначити виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі та в строки передбачені законодавством.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 звернувся до директора Черкаського міського центру зайнятості із заявою від 24.05.2013р., в якій просив надати статус безробітного та призначити виплату допомоги по безробіттю.
До заяви позивач додав: паспорт громадянина України, картку фізичної особи платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку, направлення Черкаського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України у Черкаській області від 07.05.2013р. № 809, довідку про звільнення та диплом про освіту.
При перевірці паспорту позивача спеціалістом Черкаського міського центру зайнятості встановлено, що в ньому відсутні відомості про зареєстроване місце проживання чи перебування, що і стало підставою для відмови в наданні статусу безробітного.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач та посадові особи Черкаського міського центу зайнятості діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, після відмови в наданні статусу безробітного, позивач звернувся до керівника Черкаського міського центру зайнятості зі скаргою від 26.05.2013р.
В свою чергу, директор Черкаського міського центру зайнятості об'єктивно, всебічно і вчасно розглянув скаргу, письмово повідомивши позивача про результати перевірки скарги, суть прийнятого рішення та роз'яснив порядок оскарження прийнятого за нею рішення, що відображено в листі від 31.05.2013р. за №06-10/2468.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати повні, об'єктивні та обґрунтовані відповіді на порушені у скарзі від 26.05.2013р. питання з відповідними роз'ясненнями та видачею у письмовій формі, є безпідставними, враховуючи положення статті 19 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР.
Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги лист-відповідь на скаргу від 18.07.2013 року № ДЦ-01-4282/0/6-13 Міністерства соціальної політики України Державного центру зайнятості (а.с.17), в якому чітко та обґрунтовано зазначено, що для тимчасової реєстрації місця перебування та отримання правової допомоги позивач має можливість звернутися до «Центру обліку бездомних громадян та осіб, які звільняються з місць позбавлення волі».
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Пунктом 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України передбачено, що реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
У відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» 5 липня 2012 року № 5067-VI порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» від 20 березня 2013 р. № 198 (далі по тексту - постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198) під час проведення реєстрації працівник територіального органу заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально.
Суд зазначає, що пунктом 7 вже згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 встановлено підстави для відмови у наданні статусу безробітного. Так, зокрема, підставою для відмови у наданні статусу безробітного є відсутність на дату звернення до територіального органу документів, зазначених у пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Таким чином, з огляду на викладені вище правові норми відповідач та працівники Черкаського міського центру зайнятості не наділені повноваженнями діяти всупереч положенням наведеної постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 та Закону України «Про зайнятість населення».
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.