АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2120 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія спори про право - Мишенко В.В.
власності
Доповідач в апеляційній Інстанції - Подорога В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Захарової А.Ф.
суддів Адаменко Л.В., Подороги В.М.
при секретарі Ковтун Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ВАТ «Золотоніській завод залізобетонних виробів» на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 вересня 2006 р. по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду від 6.10.2005 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ВАТ «Золотоніській завод залізобетонних виробів» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно та повернення майна з чужого незаконного володіння, -
встановила:
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 6.10.2005 року визнано недійсним свідоцтва НОМЕР_1, НОМЕР_2 видані державним нотаріусом Компанієць О.Г. на ім'я ОСОБА_2 про придбання з публічних торгів приміщення механічної майстерні з вбудованими гаражами площею 666, 9 кв. м та приміщення лісопильного цеху площею 987,2 кв. м АДРЕСА_1, та ухвалено повернути ВАТ «Золотоніській завод залізобетонних виробів» з чужого незаконного володіння відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рухоме та нерухоме майно.
20.03.2006 року ОСОБА_1 вернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду від 13 вересня 2006 року було постановлено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити по зазначеній справі, накласти арешт на майно : електрообладнання для зварювання 1990 р. в., верстат ЗКБ-34, зварювальний трансформатор, верстат вертикально-свердлильний 1983 р. в., верстат кожовачний 1983 p. в., верстат фрезерний 1987 р. в., верстат токарний 1974 р. в., верстат свердлильний 1974 p. в., верстат фрезерний 1991 р. в., лісораму стрічкову, верстат свердлильний 1972 р. в., таль електричну ТЕ-320-51120-01, верстат токарно-шліфувальний ЗК-634, що знаходиться на території ВАТ «Золотоніській завод залізобетонних виробів» за адресою АДРЕСА_1, та заборонити вчиняти будь-які дії направлені на порушення її права власності, відносно лісопильного цеху площею 987,2 кв. м та механічної майстерні площею 666,9 кв. м, а також відносно майна, що там знаходиться.
Не погоджуючись з даною ухвалою в своїй апеляційній скарзі ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів» просить її скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши учасників процесу, обговоривши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог заявлених в суді, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення , а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення суду може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог і повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути спів мірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Саме для цього законодавець встановив подання до суду заяви про забезпечення позову, в якій повинні бути зазначені певні обставини. Проте подана від імені ОСОБА_2 заява про забезпечення позову її представником ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 2 п. 2, 3 ст. 151 ЦПК , оскільки в ній не вказані причини, в зв'язку з якими слід було застосувати забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони на майно, що належить третій особі та відсутні докази того, що майно, на яке заявник просить накласти арешт належить саме боржникові.
Суд першої інстанції, задовольнивши заяву, яка не відповідає вимогам ч. 2 п. 2, З ст. 151 ЦПК України не переконався в тому чи належить дане майно боржникові, арештував його, хоч, відповідно до договору купівлі-продажу обладнання, будівельних матеріалів, меблів та інвентарю та додатку № 1 до нього від 23 травня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі під № 1548 власником зазначеного майна є ТОВ «Золотоніській завод залізобетонних виробів».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ВАТ «Золотоніській завод залізобетонних виробів» -задовольнити.
Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 вересня 2006 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ВАТ «Золотоніській завод залізобетонних виробів» - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і касаційному оскарженню в силу ст. 324 ЦПК України не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.