ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 р. | № 30/322-06-9805 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Шевчук С.Р., |
суддів: | Владимиренко С.В., |
Кот О.В. |
розглянувши касаційну скаргу | ДП “Біостимулятор” ДАК “Укрмедпром” |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. |
на ухвалу | господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. |
у справі | №30/322-06-9805 господарського суду Одеської області |
за позовом | Регіонального відділення Фонду Держаного майна України по Одеській області |
до | Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ |
третя особа | Дочірнє підприємство „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” |
про | зобов’язання вчинити певні дії |
за зустрічним позовом | Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” |
до | Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ |
про | визнання дій неправомірними та спонукання вчинити певні дії |
за участю представників:
- позивача: Погорілко Н.М. –представник, дов.№12 від 20.12.2006р.
- відповідача: Матящук А.Д. –генеральний директор,
- третьої особи: Козачишин О.В. –представник, дов. б/н від 20.10.2006р.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006р. позивач - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській області звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ, за участю третьої особи –Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” про зобов’язання Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ повернути орендований цілісний майновий комплекс (далі –Комплекс) для одночасної передачі цього Комплексу до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України на баланс Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” та про затвердження акту приймання-передачі майна Комплексу.
Ухвалою суду від 26.09.2006р. у справі №30/322-06-9805 прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами - Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ про визнання неправомірними дій Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ щодо відмови передати Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Одеській області Комплекс Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” та про зобов’язання директора Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ підписати акт приймання-передачі майна Комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”.
26.09.2006р. Дочірнім підприємством „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” надано клопотання про забезпечення позову, а саме: заборонити Одеському виробничому хіміко-фармацевтичному підприємству „Біостимулятор” у формі ТОВ використовувати та здійснювати експлуатацію державного майна цілісного комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” згідно зведеного акту інвентаризації майна від 20.07.2006р., протоколів №2 від 02.08.2006р. та №3 від 08.09.2006р. засідання комісії по розмежуванню та оцінки майна цілісного майнового комплексу, а також до моменту вирішення справи по суті майно цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” передати на відповідальне зберігання його балансоутримувачу - Дочірньому підприємству „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”.
Ухвалою господарського суду від 26.09.2006р. у даній справі (суддя Рога Н.В.) задоволено клопотання Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”. Судом на період розгляду даної справи відповідно до ст.ст.66, 67 ГПК України заборонено керівництву та трудовому колективу Одеському виробничому хіміко-фармацевтичному підприємству „Біостимулятор” у формі ТОВ експлуатацію і використання будь-яким чином майна Комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” згідно зведеного акту інвентаризації майна від 20.07.2006р., протоколів №2 від 02.08.2006р. та №3 від 08.09.2006р. засідання комісії по розмежуванню та оцінки майна цілісного майнового комплексу шляхом проведення опису, накладення арешту та опечатування вузлів, механізмів, агрегатів виробничого обладнання, адміністративних, виробничих, складських, господарських приміщень, інженерних мереж. При цьому господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування такого засобу забезпечення позову, оскільки, з врахуванням предмету спору, вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
02.10.2006р. Регіональне відділення Фонду Держаного майна України по Одеській області звернулося до суду з заявою, в якій просив скасувати ухвалу від 26.09.2006 р. про забезпечення позову та припинити провадження у справі по п.4 ч.1 ст.80 ГПК України в зв’язку з зупиненням дій Фонду по поверненню Комплексу до державної власності.
02.10.2006р. Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі ТОВ звернулося до господарського суду з клопотанням про скасування заходів щодо забезпечення позову з врахуванням вказаного клопотання Регіонального відділення Фонду Держаного майна України по Одеській області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. у даній справі скасовано ухвалу суду від 26.09.2006р. про забезпечення позову внаслідок того, що балансоутримувачем та користувачем Комплексу на умовах договору оренди від 19.11.2003р. залишився орендар Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі ТОВ, Комплекс потребує планових заходів, необхідних для переходу на зимовий період, виконання ухвали про забезпечення позову призведе до псування державного майна (Комплекс має лабораторію з тваринами).
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду від 02.10.2006р. Дочірнє підприємство „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. у справі №30/322-06-9805 (колегія суддів у складі головуючого судді Сидоренко М.В., суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.) ухвалу господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. по справі №30/322-06-9805 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Справу передано на розгляд господарського суду Одеської області. Видано скаржнику довідку на повернення з Державного бюджету України державного мита сплаченого за квитанцією № 12 від 03.10.2006р. в сумі 42,50 грн.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”, суд апеляційної інстанції визнав, господарський суд, виносячи оскаржувану ухвалу та скасовуючи свою раніше винесену ухвалу від 26.09.2006р., котрою суд застосував неадекватні заходи забезпечення позову, необхідність яких ніякими матеріалами справи не підтверджена, фактично виправив свою помилку в межах повноважень, наданих суду ГПК України і правомірно керувався положеннями ст. 68 зазначеного кодексу.
Також колегією суддів апеляційної інстанції визнано правомірним і висновок суду щодо необхідності скасування ухвали про забезпечення позову, внаслідок існування вірогідності відчуження державного майна із-за порушення господарським судом справи №2/171-06-6019 про банкрутство Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”, звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову, з врахуванням приписів ст.33 ГПК України щодо розподілу між сторонами обов’язку доказування, не надало жодного належного доказу в підтвердження необхідності такого забезпечення та взагалі не обґрунтувало своє клопотання саме з врахуванням предмету позовних вимог, зазначених третьою особою в позовній заяві.
У касаційній скарзі Дочірнє підприємство „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”, з урахуванням доповнень №81 від 30.11.2006р., просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. по справі №30/322-06-9805, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, внаслідок неврахування наявності протоколу загальних зборів засновників Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ від 21.10.2004р., згідно якого засновниками було прийнято рішення про залучення додаткових грошових коштів за рахунок реалізації будівель та іншої нерухомості, неврахування відсутності у Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ нерухомого майна та відчуження вищим органом Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ частини орендованого цілісного майнового комплексу, що підтверджується листом генерального директора Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ Матящука А.Д. №01-1262 від 02.06.2006р.
Поряд з цим скаржник в касаційній скарзі зазначає, що апеляційною інстанцією не було враховано приписи частин 1 та 3 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", положення роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", а господарським судом було необґрунтовано визначено балансоутримувачем та користувачем цілісного майнового комплексу відповідача, здійснивши оцінку доказів, що стосуються суті справи без проведення судового засідання.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтями 66- 67 ГПК України господарському суду надано право за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову, зокрема, шляхом накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборони відповідачеві вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст.68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є цілісний майновий комплекс Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” вартістю 23181500грн. (згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 03.08.2006р., доповнення до нього від 08.09.2006р. ата протоколів засідання комісії по розмежуванню та оцінки майна цілісного майнового комплексу від 03.08.2006р., від 08.09.2006р.).
Ухвала господарського суду про забезпечення позову мотивована тим, що, на думку суду, з врахуванням предмету спору, невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, адже експлуатація Одеським виробничим хіміко-фармацевтичним підприємством „Біостимулятор” у формі ТОВ цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” може привести до погіршення його якості, зниження вартості та пошкодження.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову, адже суди не досліджували обставини того, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали від 02.10.2006р. відпала потреба для вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Приймаючи 02.10.2006р. ухвалу про скасування ухвали про забезпечення позову від 26.09.2006р. господарський суд передчасно дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що балансоутримувачем та користувачем Комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” на умовах договору оренди від 19.11.2003р. залишився орендар Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі ТОВ, тоді як ці обставини підлягають з'ясуванню при розгляді справи.
Поряд з цим, без дослідження обставин справи та перевірки їх доказами, передчасним є й висновок суду першої інстанції при прийнятті ухвали від 02.10.2006р. про скасування ухвали про забезпечення позову від 26.09.2006р., про позбавлення відповідача права користування належним йому на праві власності майном (печаткою підприємства, виробленою продукцією, закупівлі сировиною), яке знаходиться в опломбованих приміщеннях та здійснювати будь-яку діяльність.
При цьому, приймаючи рішення про скасування ухвали про забезпечення позову, суд не вирішує спір по суті, з'ясовуючи питання обґрунтованості заявлених вимог, що фактично зроблено судами першої та апеляційної інстанцій. Питання обґрунтованості заявлених вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову та його скасування.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ч.1 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, з урахуванням повноважень і меж перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції від 02.10.2006р. та постанови суду апеляційної інстанції від 31.10.2006р. у даній справі та повернення справи №30/322-06-9805 для подальшого розгляду господарським судом Одеської області.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, ст.11110-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДП “Біостимулятор” ДАК “Укрмедпром” задовольнити повністю.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. у справі №30/322-06-9805 скасувати.
3. Справу №30/322-06-9805 повернути для подальшого розгляду господарським судом Одеської області.
Головуючий С. Шевчук
С у д д і С. Владимиренко
О. Кот