Справа № 754/19578/13-к

Вирок

Іменем України

27.11.2013 Деснянський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого судді Татаурової І.М.,

при секретарі Ленській Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду кримінальне провадження №12013110030008419 від 08.06.2013р. відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодружений, працює слюсарем у ТОВ «Укрспецремтех», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор Ковальчук О.С.,

потерпілий ОСОБА_2,

сторона захисту обвинувачений ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення - злочин за наступних обставин.

Так, 31.05.2013р. приблизно о 12:45 год., ОСОБА_1, перебуваючи у лісопарковій зоні навпроти будівлі військової частини А-0799, яка розташована у Військовому містечку № 251 неподалік Броварського проспекту Деснянського району м. Києва, за попередньою змовою із невстановленою досудовим слідством особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою відкритого викрадення чужого майна підійшли до потерпілого ОСОБА_2, який вийшов з кабіни вантажного автомобіля MAN д.н.з. НОМЕР_1, на якому приїхав до лісопаркової зони біля вказаної військової частини.

Діючи узгоджено, у відповідності до попередньої домовленості, невстановлена досудовим слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, нанесла один удар кулаком руки в область потилиці ОСОБА_2, спричинивши останньому фізичну біль, внаслідок чого потерпілий впав на землю. Після чого, ОСОБА_1, підійшовши до потерпілого, утримував останнього за руки, а невстановлена досудовим слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у цей час відкрито заволоділа чужим майном, вихвативши з рук ОСОБА_2 сумку, у якій знаходились: грошові кошти у сумі 23 000 грн., з яких 4 000 грн. належали потерпілому, а 19 000 грн. належали ТОВ «АГАТ-1», мобільний телефон потерпілого, марки «Nokia X2-02», вартістю 435 грн., ключі від автомобіля MAN та документи: паспорт та посвідчення водія на ім'я потерпілого, технічний паспорт на автомобіль MAN д.н.з. НОМЕР_1.

Своїми діями обвинувачений завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 4 435грн. та матеріальної шкоди ТОВ «АГАТ-1» на суму 19 000 грн.

Після чого, невстановлена досудовим слідством особ, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, разом із ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення - злочину, зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, а саме поділили кошти між собою.

Дії ОСОБА_1, суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, визнав повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового слідства та судового розгляду, дав суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину, а саме, що 31.05.2013р., після 12:00год. дня він за попередньою змовою з особою, з якою познайомився на передодні, перебуваючи у лісопарковій зоні навпроти будівлі військової частини А-0799, яка розташована у Військовому містечку № 251, вчинив пограбування потерпілого ОСОБА_2, який вийшов з кабіни вантажного автомобіля, на якому приїхав до лісопаркової зони біля вказаної військової частини. Підтверджує, що потерпілому було нанесено один удар в потилицю. Всі обставини вчинення злочину визнає. Просить суд суворо його не карати та надати шанс виправитись без ізоляції від суспільства.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 31.05.2013р., вранці, на його мобільний телефон зателефонувала невідома особа, яка попросила про зустріч поблизу військової частини А-0799, з питання щодо утилізації техмасел. Коли приїхав на зустріч, то був пограбований двома особами. Дійсно отримав один удар у потилицю. В сумці знаходилися його особисті кошти та кошти товариства. На даний момент матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі, будь - яких претензій до обвинуваченого не має, тому просить суд суворо ОСОБА_1 не карати та надати можливість виправитися.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не мають сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

При призначені покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення - обвинувачений вчинив тяжкий злочин, особу винного, а саме:

- за місцем фактичного проживання та роботи характеризується позитивно (а.с. 60,61,65);

- не має судимості (а.с.56);

- не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога Броварської поліклініки (а.с.58).

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, особи винного, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, думку потерпілого, який просить обвинуваченого суворо не карати, а також те, що ОСОБА_1 за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді у виді позбавлення волі на строк в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано його діяння із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку відповідно до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язку згідно ст. 76 КК України.

Суд, згідно ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта в сумі 537 грн. 90 коп.(а.с.55,56).

Речовий доказ в справі, згідно постанови слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 15.10.2013р. переданий на зберігання в камері схову Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.51-52,53).

Цивільний позов потерпілий та представник потерпілого в справі не пред'являли, у зв'язку з тим, що матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі в добровільному порядку.

Під час досудового розслідування та судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_1 був застосований та продовжений запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, ст. 65 КК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місця проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речовий доказ в справі - мобільний телефон, марки «Nokia 101», ЕМЕІ НОМЕР_2, ЕМЕІ НОМЕР_3, який згідно постанови слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 15.10.2013р. знаходиться на зберіганні в камері схову Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві - повернути власнику ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави /ГУ ДКУ в м. Києві р/р 31114149700004, МФО 820019, код платежу 26077891/ процесуальні витрати за залучення експерта в сумі 537 (п'ятсот тридцять сім ) грн. 90 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити попередній у виді домашнього арешту.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: