Судове рішення 41/207 від 19.12.2013

Судове рішення #34275326

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" грудня 2013 р. Справа №41/207

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Гончарова С.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 р.

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

на дії Державної виконавчої служби України

у справі № 41/207 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл", м. Київ

до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", м. Київ,

треті особи із самостійними вимогами на предмет спору:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси", м. Київ,

2. Дочірнє підприємство "Стальінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк,

про виконання зобов'язання в натурі,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 р. у справі №41/207 скаргу задоволено повністю, визнано дії Державної виконавчої служби України щодо поновлення виконавчого провадження ВП №13930081 та винесення постанови про поновлення виконавчого провадження від 27.08.2013 р. №1390081 незаконними, визнано постанову Державної виконавчої служби України про поновлення виконавчого провадження від 27.08.2013 р. №1390081 недійсною.

Не погоджуючись з прийнятиою ухвалою, Державна виконавча служба України звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні скарги ПАТ "Київенерго" відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору, обгрунтовуючи це тим, що ДВС України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. У зв'язку зі стислими сроками подачі апеляційних скарг просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Зазначене клопотання про відстрочення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 3 і 4 Закону України "Про судовий збір" визначено об'єкти справляння судового збору та його розміри.

У здійсненні господарського судочинства цей збір справляється за подання: позовної заяви (майнового і немайнового характеру); заяви про вжиття запобіжних заходів; заяви про забезпечення позову; апеляційної і касаційної скарг на ухвали і рішення суду; заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" із змінами і доповненнями, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на фінансування з Державного бюджету України та стислі строки подання апеляційних скарг не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню скаржнику без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

Згідно ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

У зв'язку з поверненням апеляційної скарги через несплату судового збору у встановленому розмірі клопотання апелянта про відновлення строку на апеляційне оскарження не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Державної виконавчої служби України про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

2. Повернути Державній виконавчій службі України апеляційну скаргу з доданими до неї документами без розгляду.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

С.А. Гончаров

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація