Справа № 413/7668/13-к
Провадження № 1-кп/413/492/13
В И Р О К
Іменем України
12 грудня 2013 року
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бєляєвої Л.О.,
при секретарі Дворових Т.В.,
за участю прокурора Жданової О.М.,
потерпілого ОСОБА_1,
захисника адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Красний Луч Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030210004129 від 13 листопада 2013 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, має неповну середню освіту, заміжню,не працюючу, не судиму, проживає та зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 «А»
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України,-
в с т а н о в и в:
За адресою – м.Красний Луч вулиця Колодязна будинок № 7 ОСОБА_3 проживала разом із співмешканцем ОСОБА_1 та їх малолітнім сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4.
Батько дитини - ОСОБА_1 практично не перебував за місцем проживання,у зв*язку із специфікою роботи – працював вахтовим методом за межами м.Красний Луч.
Мати дитини малолітнього ОСОБА_4 – ОСОБА_3, на протязі тривалого часу не працювала і мала дбати про малолітню дитину.
Однак, ОСОБА_3, на протязі тривалого часу всіляко нехтувала своїми батьківськими обов*язками, що виражалося у невиконанні нею обов*язків по догляду за дитиною, які вона зобов*язана виконувати відповідно до чинного законодавства а саме: піклуватися про здоров*я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, натомість систематично вживала спиртні напої та залишала дитину без нагляду.
Так, 22.04.2013 року ОСОБА_1 в черговий раз виїхав на роботу за межі міста, до міста Краснодон, де він працював на підприємстві СОВ «СКМ» машиністом бурової установки. Вдома залишалася ОСОБА_3, з їх малолітнім сином. У період з 24.04.2013 року до 26.04.2013 року ОСОБА_3, перебуваючи за місцем свого проживання,вживала спиртні напої разом зі знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6
27.04.2013 року ОСОБА_3 помітила,що у її сина ОСОБА_7 підвищилась температура тіла до 38,5 градусів, у зв*язку з чим вона дала йому таблетки, після чого температура знизилася.
28.04.2013 року у дитини знову підвищилася температура тіла до 38 градусів і ОСОБА_3 знову дала йому таблетки, але за медичною допомогою не звернулась.
Вранці 29.04.2013 року, прокинувшись ОСОБА_3 побачила, що її син ОСОБА_7 спить, і не стала його будити. Однак, вона погано себе почувала після кількаденного вживання спиртних напоїв, тому знову лягла спати, подзвонивши ОСОБА_5 яку попросила прийти і погодувати ОСОБА_4. Прийшовши за місцем проживання ОСОБА_3,приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 виявила, що малолітня дитина перебуває у важкому стані –тяжко дихав, а ОСОБА_3, сиділа поруч і палила. Побачивши це, ОСОБА_5 вимагала від ОСОБА_3 викликати швидку допомогу, однак остання відмовилась викликати швидку допомогу, пояснюючи це своїм небажанням бути госпіталізованою до лікарні із своєю дитиною, але зателефонувала сестрі співмешканця ОСОБА_8 та попросила її прийти.
Приблизно о 14 годині 30 хвилин -15 год.29.04.2013 року ОСОБА_8, прийшла за місцем проживання ОСОБА_3, та виявила у спальні на ліжечку мертвого ОСОБА_4.
Згідно висновку експерта № 180/169 від 16.09.2013 року смерть ОСОБА_9 настала від інтоксикації, що розвинулась внаслідок гострої респіраторної вірусної інфекції,на що вказує на наявність трахеобранхіта з набряком слизової гортані і бронхів,нерівномірного набряку і діапедазних кровиливів в тканини мозку і м*якої мозкової оболонки і підшлункової залози, дрібновогнищевих крововиливі в тканини,що оточують наднирник, нерівномірного кровонаповнення і паренхіматозної дистрофії внутрішніх органів з порушенням реологічних властивостей крові, набряку головного мозку. Явища вираженої інтоксикації у ОСОБА_4 могли розвинутися в період часу від декількох годин до декількох діб до моменту настання смерті. У даному конкретному випадку своєчасне звернення за кваліфікованою медичною допомогою і її проведення могли б запобігти настанню смерті ОСОБА_4 В результаті злісного невиконання ОСОБА_3 встановлених законом обов*язків по догляду за дитиною, настали тяжкі наслідки, які виразились у смерті її малолітнього сина ОСОБА_4
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєні злочину визнала повністю та пояснила, що 24 квітня поїхав з дому чоловік, а 25 квітня у вівторок пришли в гості з пляшкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Сіли випили. Потім вони сходили ще за однією пляшкою, а потім розвернулися та пішли. Вона нагодувала ОСОБА_4, він заснув. Вона не спала до 23 години, він о 21 годині заснув. Прокинувся о 9 годині ранку, вона його погодувала, потім ближче до обіду прийшла ОСОБА_5. Температури в нього не було, він бігав, грався. Потім в обід та вечором вона його годувала, було нормально. Температура піднялась на наступний день після обіду. У неї був « нурофен » вона дала дитині, від температури, температура «збилася». У вечері він грався. На наступний день після обіду температура знову піднялася. Вона знову дала таблетку. Їй стало погано, і вона попросила ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які до неї прийшли, щоб вони залишились в неї, вона дала їм грошей на пляшку. Наташа не пила, а ОСОБА_6 пішов. Вони ночували в неї. 28 квітня в 11 вечора вони збили температуру, погодували його та пішли. ОСОБА_7 спав добре. Із - за того, що вона 2 дні не спала, вона на деякий час заснула. Потом проснулася, вже було багато часу. Наташа пішла, взяла ключ сказали, що прийдуть вранці. Коли подзвонила, ОСОБА_5 прийшла, погодувала дитину і сказала, що йому погано, вони знову дали йому таблетку від температури. Вона коло нього не курила ніколи. Так як було брудно, вона хотіла перенести ОСОБА_4 до ОСОБА_5, щоб звідти викликати швидку. Наташа прийшла швидко. Їй здалось що серце б’ється, але ОСОБА_5 сказала що він вже помер. 29 квітня вона прокинулась о 6 ранку, у сина температури не було, він спав. Десь приблизно об 11 годині, вона заснула, прокинулась о 12 годині, і подзвонила ОСОБА_5, щоб вона прийшла. ОСОБА_5 прийшла та погодувала її сина, казала, що необхідно викликати швидку допомогу. Наташа сказала, що дитині погано, він став погано дихати. ОСОБА_5 наполягала на виклику швидкої. Швидку допомогу викликала сестра чоловіка зі свого телефону. Коли швидка приїхала , він вже помер.
У скоєному щиро кається.
Крім повного визнання вини обвинуваченою, її винуватість у скоєнні злочину підтверджується показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 29 квітня 2013 року йому подзвонила сестра, і сказала, що його син помер. Коли він приїхав,сина саме везли до моргу, потім поховали. Не хоче, щоб його дружину позбавили волі.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачена, інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та потерпілого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої. При цьому суд роз’яснив обвинуваченій та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінивши докази, які є в матеріалах кримінального провадження, як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в судовому провадженні доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчинений нею злочини правильно кваліфіковано органами досудового слідства і він має всі ознаки злочину, передбаченого ст.166 КК України – як умисні дії, що виразилися у злісному невиконанні батьками встановлених законом обов*язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3, суд керується вимогами ст.65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, та обставини що пом*якшують і обтяжують покарання.
Судом враховані обставини вчинення злочину та його наслідки, дані про особу обвинуваченої, яка задовільно характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштована, має на утриманні неповнолітнього сина – ОСОБА_10.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом*якшує покарання обвинуваченої є щире каяття у скоєному.
Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, є скоєння злочину у стані алкогольного сп*яніння.
Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винної, думку потерпілого, який претензій до обвинуваченої не має, та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, необхідного й достатнього для її виправлення, у виді позбавлення волі на певний строк, без відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 76 КК України.
Судових витрат по кримінальному провадженню не має. Цивільний позов не заявлений. Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 368,370,371,374,376 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ст.166 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 2 роки, на підставі ст. 75 КК України, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нєї обов’язки, передбачені ст. 76 КК України:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити без змін - особисту поруку до набрання вироком законної сили.
Речові докази-два памперси, пластикову пляшку для годування, паперову коробку від дитячого харчування, лікарські засоби – знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Краснолуцький міський суд Луганської області, який ухвалив вирок.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: Л.О.Бєляєва