Справа №1 -111/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2007 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Запотічного І.І..

при секретарі Гнатів О.Л.

з участю прокурора Нора В.М.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу

про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 а/2

Львівської області, українця, громадянина України,

освіта 8 класів, безпартійного,

допризовника, не одруженого, не працюючого,

раніше не судимого.

за ч.1 ст. 186 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 10 березня 2007 року біля 20 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку № 2 по вул. В.Стуса в м. Н.Розділ Львівської області умисно із корисливих мотивів, скоїв відкрите викрадення в гр. ОСОБА_3 сумки, в якій знаходились: гаманець вартістю 70 грн., гроші в сумі 960 грн., валюта в сумі 160 доларів США, що згідно даних Національного Банку України становить 808 грн..( із розрахунку 100 доларів США - 505 грн, ), мобільний телефон „Соні Еріксон" вартістю 800 грн., мобільний телефон „Моторола" вартістю 600 грн., дві косметички кожна вартістю по 10 грн. на суму 20 грн., тюбик з кремом для рук вартістю 5 грн., вервочка з хрестиком вартістю 5 грн.. вартість самої сумки 170 грн., кредитна карточка банку „Надра", ключ від квартири, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 3438 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред"явленому йому обвинуваченні визнав повністю, пояснивши, що 10 березня 2007 року ввечері він ішов додому разом із своїм братом ОСОБА_4, знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_6. Його брат ОСОБА_4 з ОСОБА_6 пішли наперед, а він з ОСОБА_5 зайшли в магазин по вул. В.Стуса, щоб купити сигарет. Коли вийшли з магазину, то ОСОБА_5 пішов наперед, а він ішов слідом за ним, побачивши спереду двох жінок, одна із яких мала у руці сумку -вирішив пограбувати, а тому, підійшовши ззаду, ривком вирвав у жінки сумку і став тікати через прохід у будинку до себе додому. В під'їзді свого будинку наздогнав ОСОБА_5, свого брата ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Розповів їм про скоєне пограбування і показав вміст сумки. Викраденим вирішив поділитися з братом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, однак дані особи відмовились взяти будь-які речі та гроші, що знаходились в сумці. Зізнався, що злочин вчинив сам, пограбовані телефони продав невідомим особам у м. Львові, гроші використав, а сумку викинув на смітник. Розкаюється у вчиненому та просить суворо не карати.

2

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що 10 березня 2007 року у вечірній час разом зі своєю мамою ОСОБА_4 ішли в магазин за продуктами. З собою мала сумку, в якій знаходились гроші, долари США, мобільні телефони та інше майно. Проходячи біля будинку, що по вул. В.Стуса, невідомий хлопець малого росту несподівано вирвав у неї сумку і побіг в сторону проходу будинку. Мама потерпілої кинулась його доганяти, але їй це не вдалося. У викраденій сумці знаходились два мобільні телефони, гроші в сумі 960 грн., 160 доларів США та інше майно.

В судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_5 показав, що 10 березня 2007 року, ввечері разом із братами Куприяновими, ОСОБА_7, приїхали в м. Н.Розділ, та ішли додому до ОСОБА_2. По дорозі він з ОСОБА_8 зайшли в магазин за сигаретами, а коли вийшли, то він пішов наперед, а ОСОБА_2 відстав. Коли він чекав на ОСОБА_2 біля будинку № 2 а, по вул. В.Стуса, то побачив, як останній вирвав сумку у однієї з двох жінок, що ішли по доріжці і став утікати. Він злякався і також став утікати. В під'їзді будинку ОСОБА_2 він наздогнав ОСОБА_7 та ОСОБА_9, і зразу ж прибіг ОСОБА_2 З собою він мав жіночу сумку, яку розкрив і там знаходили мобільні телефони, долари та гривні, запропонував поділитися вмістимим сумки, на що він відмовився.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 10 березня 2007 року разом зі своїм братом ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 приїхали з м. Львова в м. Новий Розділ і пішли до нього додому. Він з ОСОБА_7 пішли вперед, а брат ОСОБА_2 з ОСОБА_5 зайшли в магазин за сигаретами. Коли він з ОСОБА_7 знаходились біля під'їзду свого будинку, то туди прибігли спочатку ОСОБА_5, а потім і його брат ОСОБА_2, який мав в руках жіночу сумку, яку вони стали розглядати. В сумці знаходився мобільний телефон. Микола розповів, що викрав сумку у невідомої жінки, яка бігла за ним і кричала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що її неповнолітній син ОСОБА_5 останнім часом не ночував дома, і їй стало відомо, що він товаришує разом з братами Куприяновими, а тому вона пішла додому до останніх і чекала його там. 10 березня 2007 року, ввечері, знаходячись в квартирі ОСОБА_9, туди прийшли брата ОСОБА_9 та її син. Микола щось тримав руками перед собою, був у нетверезому стані. Наступного дня їй стало відомо від свого сина, що той був свідком, як ОСОБА_2 відкрито викрав сумку у жінки поблизу будинку по вул. В.Стуса.

Крім вищенаведених доказів, винність ОСОБА_2 у скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України стверджується рядом письмових доказів, які є у справі, зокрема :

Протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3, під час якої остання ствердила, дані нею під час слідства покази.

(а.с. 17)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2, під час якого він показав, при яких обставинах вчинив пограбування ОСОБА_3

(а.с. 38-39)

Протоколом відтворення обстановки і обставин події з неповнолітнім свідком ОСОБА_5, під час якого він показав, при яких обставинах ОСОБА_2 вчинив пограбування ОСОБА_3

(а.с. 40-41 ).

Протоколом відтворення обстановки і обставин події з потерпілою ОСОБА_3, під час якого остання показала, де саме і при яких обставинах відносно неї вчинено пограбування.

(а.с. 42-43 ).

Протоколом огляду місця події від 11 березня 2007 року, з якого слідує, що в під'їзді будинку № 2 а, по вул. В.Стуса в м. Новий Розділ, де проживають ОСОБА_2, було виявлено бусинки на нитці білого кольору від сумки потерпілої ОСОБА_3

(а.с. 7).

3

Оцінюючи покази підсудного, потерпілого, свідків та зібрані слідством докази по справі, суд вважав, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він умисно, із корисливих мотивів скоїв відкрите викрадення сумки у громадянки ОСОБА_3

Обираючи міру покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, що повністю визнав свою вину і розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання та вважає необхідним обрати йому покарання, пов'язане із позбавленням волі, але, враховуючи вищенаведені обставини, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Потерпіла ОСОБА_3 подала позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 3438 грн., однак в судовому засіданні від позовних вимог відмовилась, тому позов слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

Визнати винним ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 186 КК України та обрати йому покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися в такі для реєстрації.

Речові докази по справі - 5 штук пластмасових бусинок на нитці - повернути потерпілій ОСОБА_3, (а.с. 37).

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення 3438 гри. матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений протягом 15-ти діб усіма учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через райсуд з моменту його проголошення.