Справа № 121/4494/13-к
1-кп/121/370/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді - Ганича М.Ф.,
суддів – Романенко В.В. та Кайро І.А.,
при секретарі: Гавриковій Ж.І.
за участю прокурора – Ватрас Н.Ю., потерпілої - ОСОБА_1,
захисників обвинувачених – адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013130800000001, відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АРК, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого: АРК, Сімферопольський район, с. Дем`янівка, вул. Ароматна, 5/3, раніше судимого:
- 22.03.2000 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя за ст.ст. 140 ч. 3, 229-6 ч. 1, 141 ч. 2, 42 КК України (1960 р.) до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 22.04.2004 р. за відбуттям строку покарання;
- 30.05.2006 р. Нижньогірським районним судом АРК за ч. 2 ст. 309 КК України до громадських робіт строком 240 годин;
- 04.05.2007 р. Совєтським районним судом АРК за ст.ст. 185 ч. 3, 190 ч. 2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 06.01.2011 р. за відбуттям строку покарання;
- 26.07.2012 р. Нижньогірським районним судом АРК за ст.185 ч. 2 КК України до арешту на строк 3 місяці;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3; ст. 187 ч.ч. 3, 4; ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 6 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6 РФ, громадянки України, проживаючої за адресою: АРК, Ленінський район, с. Войково, вул. Першотравнева, 19, раніше судимої:
- 28.09.1999 р. Керченським міським судом за ст.ст. 229-1 ч. 1, 141 ч. 2, 206 ч. 2, 229-6 ч. 2, 14 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, із лікуванням від наркоманії, звільненої 29.01.2002 р. умовно–достроково на 4 місяці 19 днів;
- 14.03.2007 р. Ленінським районним судом АРК за ст.ст. 307 ч. 2, 69 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки;
- 24.07.2007 р. Керченським міським судом за ст.ст. 190 ч. 1, 71 КК України до позбавлення волі на строк 6 років;
- 10.10.2007 р. Ленінським районним судом АРК за ст. ст.185 ч. 2, ст.190 ч. 2, 70 ч.ч. 1, 4 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненої 18.06.2012 р. умовно – достроково на 11 місяців 12 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше судимого:
- 05.04.2012 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя за ч. 1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11 РФ, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, раніше судимого:
- 17.02.2012 р. Ялтинським міським судом за ч. 1 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту;
- 23.08.2013 р. Ялтинським міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, - звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України; ст. 27 ч. 5, ст. 185 ч. 3 КК України,
В С Т А Н О В И В:
31 грудня 2012 року приблизно о 18:00 годині обвинувачений ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5, невстановленою особою на ім’я ОСОБА_9 та іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знаходились на зупинці громадського транспорту у с. Чистеньке Сімферопольського району АРК, де на мобільний телефон особи на ім’я ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7Г і запропонував вчинити крадіжку грошових коштів із каси продуктового магазину в смт. Гаспра м. Ялти. Невстановлена особа на ім’я ОСОБА_9 відповіла на це відмовою, але цю пропозицію ОСОБА_7 ОСОБА_9 передав ОСОБА_8, ОСОБА_5 та іншій особі, які погодилися на вчинення крадіжки в смт. Гаспра. Тоді невстановлена особа на ім’я ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_7 про те, що з метою вчинення крадіжки в смт. Гаспра приїдуть ОСОБА_8, ОСОБА_5 та інша особа, а по дорозі також заїдуть за ОСОБА_6
Для виконання цієї мети інша особа запропонувала використати його автомобіль «Лада-Каліна», державний номер НОМЕР_1, тим самим надавши іншим співучасникам засіб пересування для полегшення вчинення ними злочину.
По дорозі до смт. Гаспри до них також приєднався обвинувачений ОСОБА_6, якому від обвинуваченого ОСОБА_7 вже було відомо про мету поїздки до смт. Гаспра.
Того ж дня після 20:00 години обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інша особа прибули до смт. Гаспра м. Ялти, де біля будинку № 20 по вул. Маратівській зустріли ОСОБА_7 В салоні автомобіля «Лада-Каліна», на якій пересувалися обвинувачені, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншій особі про те, що магазин, з якого планувалося вчинити крадіжку, вже зачинено, але є можливість вчинити викрадення майна ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11
На цю пропозицію ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інша особа погодилися та вступили між собою у попередню змову на проникнення до житла ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою вчинення таємного викрадання чужого майна.
Для досягнення встановленої змови на викрадання чужого майна, із корисних мотивів, на автомобілі «Лада-Каліна» під керування іншої особи, обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проїхали за вказаними ОСОБА_7 адресами та обміркували план вчинення злочинів, розподілив між собою ролі. ОСОБА_7 також повідомив іншим співучасникам злочину про те, що ОСОБА_1 є жінкою похилого віку, має поганий слух, а ОСОБА_10 має схильність до спиртних напоїв та жінок.
Після обговорення обставин вчинення злочинів, приблизно о 23:00 годині 31 грудня 2012 року ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інша особа повернулися до місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.
Поки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інша особа знаходились в квартирі ОСОБА_7, останній разом з ОСОБА_8, приблизно о 23:00 годині 31 грудня 2012 року, пішли до ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, де приблизно о 23:30 годині, поки ОСОБА_7 спілкувався з ОСОБА_1, ОСОБА_8, непомітно для ОСОБА_1, через незамкнене вікно балкону, таємно, повторно, проник у квартиру, де з метою таємного викрадання майна став шукати цінне майно. Однак, злочин до кінця довести не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки цінне майно в квартирі ОСОБА_1 він знайти не зміг, тому був змушений покинути приміщення, виконавши при цьому усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Після цього ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7, що цінності та гроші в квартирі ОСОБА_1 відсутні, на що ОСОБА_7 відповів, що йому достовірно відомо, що ОСОБА_1 зберігає вдома кошти та матеріальні цінності, після чого пішли до місця проживання ОСОБА_7
Надалі, 01 січня 2013 року приблизно о 00:40 годині обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, на виконання раніше розробленого плану, з метою таємного викрадання майна ОСОБА_1 з належної їй квартири, прибули до будинку № 27 по вул. Маратівській в смт. Гаспра м.Ялта.
Знаходячись біля вказаного будинку, ОСОБА_7 залишився на вулиці, наглядаючи за оточуючою обстановкою, в той час як ОСОБА_8, повторно, таємно, за попередньою змовою грубою осіб, разом з ОСОБА_6, через незамкнене вікно балкону, проникли до приміщення квартири ОСОБА_1 та відкрили вхідні двері для ОСОБА_5
ОСОБА_5 повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, увійшовши до коридору квартири, побачила, що у кімнаті увімкнулося світло, та злякавшись бути застигнотою на місці вчинення злочину, залишила квартиру ОСОБА_1, однак не відмовилася від раніше розробленого наміру на вчинення викрадення чужого майна, з проникненням у житло, та чекала ОСОБА_8 біля будинку ОСОБА_1, де ОСОБА_8 продовжував виконувати дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_1
Обвинувачений ОСОБА_6, залишаючись у однієї з кімнат квартири, де шукав матеріальні цінності, також побачив, що в однієї з кімнат увімкнулося світло, та злякавшись бути застигнутим на місці вчинення злочину, залишив квартиру ОСОБА_1, однак не відмовилася від раніше розробленого наміру на вчинення викрадення чужого майна, з проникненням у житло, та разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 чекав ОСОБА_8 біля будинку ОСОБА_1, де ОСОБА_8 продовжував виконувати дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_1
Потерпіла ОСОБА_1, яка в кімнаті дивилася телевізор, помітила в кімнаті, де вона знаходилась, ОСОБА_8 Останній, усвідомлюючи, що був помічений ОСОБА_1, виходячи за межи раніше досягнутої домовленості з іншими співучасниками, з метою заволодіння майном ОСОБА_1, напав на останню, висловлюючи погрозу застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, схопив останню за шию, достав із кишені одягу ніж та, приставивши його до горла потерпілої, став вимагати у ОСОБА_1 передачі йому грошових коштів. ОСОБА_1 повідомила, що кошті у неї відсутні, після чого ОСОБА_8 в ході разбойного нападу заволодів мобільним телефоном потерпілої «Нокіа» вартістю 300 гривень з сім-картою вартістю 25 гривень, що взяв зі стола в кімнаті, спричинив тим самим ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 325 гривень.
Після вчинення розбойного нападу на ОСОБА_1, ОСОБА_8 вийшов на вулицю, де у той час знаходилися ОСОБА_5О, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та передав ОСОБА_7 і ОСОБА_6 викрадений у ОСОБА_1 мобільний телефон, яким вони розпорядилися за власним розсудом.
В подальшому, відповідно до раніше узгодженого плану, приблизно о 02:00 годині 01 січня 2013 року, обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули до будинку № 59 по вул. Маратівській в смт. Гаспра м. Ялти, де у квартирі № 9 проживали ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою таємного викрадання майна останніх, з проникненням у житло.
Підійшовши до зазначеного будинку, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ще раз обговорили план вчинення злочину. Так, відповідно до розробленого плану, ОСОБА_5 повинна була увійти в довіру до ОСОБА_10, потрапити до квартири, залишивши вхідні двері відкритими, почати розпивати з ним спиртні напої, дочекатись, коли він засне. ОСОБА_8 та ОСОБА_6 таємно, через відкриті вхідні двері, повинні були проникнути до приміщення квартири і чекати на кухні сигналу ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_10 заснув.
Після обговорення деталей вчинення злочину, ОСОБА_7 направився до свого будинку, де став чекати виконання ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше розробленого плану з вчинення злочину.
На виконання розробленого плану, ОСОБА_5, з метою таємного викрадання майна, повторно, піднялася до квартири АДРЕСА_2, м. Ялти, потрапила до квартири, залишивши вхідні двері відкритими, та пішла до кімнати ОСОБА_10, з яким вони разом почали розпивати спиртні напої. Поки ОСОБА_5 та ОСОБА_10 знаходилися в кімнаті, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 таємно, через відчинені вхідні двері, проникли на кухню квартири, де стали чекати сигналу ОСОБА_5 Через деякий час ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_8 та ОСОБА_6, що ОСОБА_10 відмовляється пити та не засинає.
Тоді у ОСОБА_8 виник умисел на вчинення відносно ОСОБА_10 розбійного нападу та його умисного вбивства з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілого. З метою реалізації цього умислу, виходячи за межи раніше досягнутої домовленості з іншими співучасниками злочину, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном ОСОБА_10 та його умисного вбивства з корисливих мотивів, взяв у кухні квартири дерев’яну скалку, та, увійшовши до кімнати, де знаходився ОСОБА_10, напав на нього, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров’я, та наніс потерпілому декілька ударів дерев’яною скалкою по голові. В цей час ОСОБА_6, якій зайшов у кімнату через балконні двері, а також ОСОБА_5, яка знаходилася у кімнаті, намагалися припинити дії ОСОБА_8 Однак останній, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном ОСОБА_10 та його умисного вбивства, продовжив наносити удари скалкою по голові потерпілого, тим самим заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження у виді забитої рани лобно-тім'яної області зліва, забитої рани тім'яно-скроневої області зліва, забитої рани правого тім'яної бугра, множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, крововиливу під тверду і м'які мозкові оболонки, а так само крововиливи в м'які тканини лівої половини грудної клітки, синця на тильній поверхні правої кисті, які спричинили відкриту проникаючу черепно–мозкову травму, яка ускладнилася набряком тканини головного мозку, від яких на місці настала смерть ОСОБА_10
Далі ОСОБА_8, продовжуючи свої злочинні дії, з метою розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_11, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілої, пройшов до іншої кімнати, де знаходилась ОСОБА_11, де, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном ОСОБА_11 та її умисного вбивства, вчинив напад на неї, та, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров’я останньої, завдав їй декілька ударів дерев’яною скалкою по голові, заподіявши тим самим потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця на правій половині чола, синця на верхньому повіці правого ока, крововиливів в м'яких тканинах правої лобно-тім'яної та тім'яно-потиличної області голови, переломів правої половини дуги і пластинки персневидного хряща гортані. Перелом персневидного хряща гортані, механічна асфіксія стали причиною смерті ОСОБА_11
Між умисними діями ОСОБА_8 та смертю ОСОБА_10 і ОСОБА_12 є прямий причинний зв’язок, тобто ОСОБА_8 вбив двох осіб з корисливих мотивів.
Після цього обвинувачений ОСОБА_8 знайшов в квартирі два мобільних телефони «Нокіа», мобільний телефон «Моторолла», ноутбук «Самсунг» вартістю 2999 гривень, гроші в сумі 1300 гривень, банківську карту «Сбербанк Росії», яка матеріальної цінності не представляє, монети часів СРСР, а всього майна на загальну суму 4299 гривень, яке належало ОСОБА_10І і ОСОБА_12
Вийшовши на вулицю, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зателефонували іншій особі, яка разом з ОСОБА_7 прибули до будинку 59 по вул. Маратівській в смт. Гаспра м. Ялти, забрали з місця події ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, після чого на автомобілі «Лада-Каліна», зникли з місця події, звернувши викрадене майно, що належало ОСОБА_10І і ОСОБА_12, на свою користь.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що 31 грудня 2012 року за пропозицією ОСОБА_7, разом з останнім, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_13 вони домовилися проникнути до квартири ОСОБА_1, а також ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою таємного викрадення майна. Приблизно о 23:00 годині разом з ОСОБА_7 вони пішли до квартири ОСОБА_1, куди він таємно проник через балкон, в той час як ОСОБА_7 через вікно спілкувався з ОСОБА_1 Не знайшовши в квартирі нічого цінного, він залишив її та вийшов на вулицю. Після чого вони пішли до квартири ОСОБА_7, де також знаходились ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_14, на автомобілі якого вони прибули до м. Ялти. Через деякий час він другого разу, через балкон, проник в квартиру ОСОБА_1, де зі стола в кімнаті викрав мобільний телефон, гроші в сумі 30 гривень та ліки. ОСОБА_1 його не бачила, оскільки знаходилась на кухні, де через вікно розмовляла з ОСОБА_7 Проникав в квартиру ОСОБА_1 він один. Після цього вони за попередньою домовленістю з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли до будинку, де проживали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Згідно розробленому плану, ОСОБА_5 увійшла до квартири, познайомилась з ОСОБА_10, після чого вони удвох вийшли на балкон. Як він зрозумів тоді, це було сигналом до того, щоб вони з ОСОБА_6 також заходили до квартири, що вони й зробили. В квартирі ОСОБА_5 та ОСОБА_10 пішли до ванної кімнати, після чого ОСОБА_5 повідомила йому, що ОСОБА_10 не п’яніє, та пішла до кімнати. Хвилин 5-10 вони з ОСОБА_6 почекали, ОСОБА_6 пішов на балкон, а він пішов до кімнати, де знаходився ОСОБА_10, та наніс тому один удар в шию, від чого потерпілий втратив свідомість. В цей момент до кімнати увійшов ОСОБА_6 та запитав його, що він зробив. Помітивши, що ОСОБА_10 лежить, ОСОБА_6 розгубився, схопив ОСОБА_5 та вони удвох вийшли на вулицю. Він, залишаючись в квартирі, наніс ОСОБА_10 ще один удар, після чого знайшов в квартирі три мобільних телефони, ноутбук, гроші, монети та інше майно, викрав це майно та вийшов на вулицю. При цьому в кімнату ОСОБА_11 він не заходив та взагалі її не бачив. ОСОБА_10 наніс всього два удари рукою, ніякого предмету, за допомогою якого він наносив би удари, у нього тоді не було.
Обвинувачений ОСОБА_7 вину свою у вчиненні злочину в судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що того дня, 31 грудня 2012 року, виступив у ролі пособника в таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, за наступних обставин. Так, 31 грудня 2012 року він зателефонував своєму знайомому на ім’я ОСОБА_9, якому запропонував вчинити крадіжку грошей з продуктового магазину в смт. Гаспра. Той відмовився, але повідомив йому, що на вчинення крадіжки згодні ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_14, які на автомобілі останнього приїдуть до смт. Гаспра та по дорозі заберуть також ОСОБА_6 Увечері 31 грудня 2012 року вони прибули до смт. Гаспра, він зустрів їх та повідомив, що магазин вже зачинено, а тому можна вчинити крадіжки з квартир ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 При цьому йому було відомо, що в квартирах останніх є цінне майно, зокрема, у ОСОБА_1 повинно були бути 5000 доларів США, крім того, остання є жінкою похилого віку та має поганий слух, а ОСОБА_10 – схильний до спиртних напоїв та жінок. На автомобілі ОСОБА_14 вони усі разом проїхали за адресами потерпілих, обговорили план вчинення крадіжок, розподілив між собою ролі. Потім усі разом, приблизно о 23:00 годині, вони направилися до квартири, де він проживає. Ще до настання нового року, вони з ОСОБА_8 вирішили разом піти до ОСОБА_1 При цьому він через вікно спілкувався з останньою, а ОСОБА_8 тим часом проник до квартири через балкон, після чого залишив квартиру, сказавши, що ніякого майна в квартирі він не знайшов, хоча він знав, що в квартирі маються гроші та матеріальні цінності. Тоді вони разом повернулися до нього додому, де зустріли новий рік. Після зустрічі нового року він разом з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знов пішли до будинку, де проживає ОСОБА_1 Він залишився на вулиці, наглядаючи за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 проникли через вікно балкону до квартири, після чого до коридору квартири також увійшла ОСОБА_5 та одразу ж залишила квартиру та вийшла на вулицю. Через деякий час ОСОБА_8 також вийшов з квартири, в руках у нього був мобільний телефон ОСОБА_1 Потім, відповідно до раніше узгодженого плану, з метою таємного викрадення майна, вони учетверо направились до квартири, де проживали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Відповідно плану, першою до квартири повинна були увійти ОСОБА_5, залишити вхідні двері відкритими, розпити спиртні напої з ОСОБА_10, після чого останній повинен був заснути, потім з балкону квартири ОСОБА_5 повинна була подати сигнал ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які одразу ж повинні були увійти до квартири з метою таємного викрадення майна. На виконання плану, ОСОБА_5 піднялась до квартири, а хвилин через десять у вікно подала якийсь знак, після чого до квартири пішли ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Він тим часом пішов до свого будинку чекати, поки ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вчинять крадіжку. Через деякий час ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_14 на мобільний телефон та вони на автомобілі поїхали до місця події на зустріч ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 При цьому в руках останніх було дві сумки з майном. Умисел між ними усіма був лише на таємне викрадення майна ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 У вчиненому кається.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні також визнав себе винним у вчиненні злочину та показав, що 31 грудня 2012 року приблизно о 17:00 годині йому на мобільний телефон подзвонив раніше знайомий ОСОБА_7 та повідомив, що в смт. Гаспра є продуктовий магазин, звідки можна таємно викрасти грошові кошти, та для виконання цієї мети за ним заїдуть знайомі. Він погодився на пропозицію. Приблизно о 20:20 годині до нього в квартиру прийшов ОСОБА_14 та повідомив, що вони вже приїхали. На автомобілі останнього, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 вони приїхали до смт. Гаспра, де на них чекав ОСОБА_7, який сів в автомобіль та казав, що магазин вже зачинений, але є квартири, в однієї з яких проживає глуха похила жінка, в другій – ОСОБА_10, якого можна усипити за допомогою ОСОБА_5, а в цих квартирах є цінне майно. Після зустрічі нового року в квартирі ОСОБА_7, вони разом з останнім, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 пішли до квартири ОСОБА_1 з метою таємного викрадення майна останньої. Через вікно балкону разом з ОСОБА_8 вони проникли до квартири, де також відкрили вхідні двері ОСОБА_5, але остання, увійшовши до коридору квартири, одразу ж вийшла на вулицю, оскільки побачила, як увімкнулося світло. Він також, побачивши світло, вийшов на вулицю, де вони разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 стали чекати ОСОБА_8, який залишався в квартирі. Через деякий час на вулицю вийшов ОСОБА_8, в руках у нього був мобільний телефон ОСОБА_1 Після цього вони усі разом пішли до квартири ОСОБА_10 та ОСОБА_11, де відповідно до узгодженого плану ОСОБА_5 піднялась до квартири, а вони з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залишились чекати біля будинку. Хвилин через п`ять ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вийшли на балкон, після чого ще через декілька хвилин вони з ОСОБА_8 піднялись до квартири, а ОСОБА_7 пішов. Увійшовши до квартири, двері якої були відчинені, вони з ОСОБА_8 пройшли на кухню, куди хвилин через п`ять зайшла ОСОБА_5 та повідомила, що ОСОБА_10 не засинає. Після цього ОСОБА_8 різко направився до кімнати, де знаходився потерпілий, а він пішов на балкон та почув звук удару. Він зрозумів, що щось трапляється, увійшов до кімнати та побачив, що ОСОБА_10 лежить на спині без свідомості, голова у нього вся в крові. ОСОБА_5 при цьому кидалася на ОСОБА_8, кричала на нього. Коли ОСОБА_10 намагався встати, ОСОБА_8 наніс йому ще один удар. Тоді він схопив ОСОБА_5 та вони вийшли на вулицю, нічого з квартири не взявши. Через деякий час на вулицю вийшов ОСОБА_8, після чого за ними на автомобілі приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_14 Приблизно через 2 години ОСОБА_5 повідомила йому, що ОСОБА_8 заходив також й до іншої кімнати квартири ОСОБА_10, звідки вона чула крики. Умисел між ними усіма був лише на таємне викрадення майна потерпілих. У вчиненому кається.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнала повністю та пояснила, що 31 грудня 2012 року вони разом з ОСОБА_8 в с. Чистеньке зустріли ОСОБА_14 та ОСОБА_9, якій запропонував їм вчинити крадіжку з магазину в смт. Гаспра, за пропозицією раніше незнайомого ОСОБА_7, на що вони погодилися. По дорозі до смт. Гаспра на автомобілі ОСОБА_14 вони повинні були заїхати за ОСОБА_6, та до смт. Гаспра повинні були приїхати до 21:00 часу, але прибули пізніше. В смт. Гаспра їх зустрів ОСОБА_7, сів в автомобіль та повідомив, що магазин вже закритий, але є дві квартири, в однієї з яких є долари, а у другій – діаманти, та запропонував вчинити крадіжки майна з цих квартир, на що вони усі погодилися. Після цього вони поїхали до ОСОБА_7 додому. Через деякий час ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли до будинку ОСОБА_1, а вони з дівчиною ОСОБА_7 на ім’я Юлія пішли до супермаркету. По дорозі вона бачила, як ОСОБА_7 через вікно спілкується з ОСОБА_1, а ОСОБА_8 вилізає з квартири через балкон. Після цього вони усі разом зустріли новий рік в квартирі ОСОБА_7, а потім вона, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли до будинку, де проживала ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_7 говорив, що там є гроші, в той час як ОСОБА_8 казав, що нічого в квартирі не знайшов. Того разу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 через вікно проникли в квартиру, ОСОБА_7 залишався біля будинку, спостерігав за обстановкою. При цьому у ОСОБА_8 з собою був ніж. Потім ОСОБА_6 відкрив їй двері, вона увійшла до коридору, але одразу ж вийшла на вулицю, оскільки побачила, як увімкнулося світло та налякалася, що буди застигнутою на місці вчинення злочину, після чого також на вулицю вийшов ОСОБА_6, де вони також разом з ОСОБА_7 чекали ОСОБА_8 Останній продовжував залишатися в квартирі ОСОБА_1, після чого вистрибнув у вікно та показав їм, що викрав з квартири гроші в сумі 30 гривень та мобільний телефон. При цьому ОСОБА_8 також повідомив їй, що бабуся його помітила та він вимагав у неї гроші. Потім, відповідно до плану, вони усі разом з метою крадіжки пішли до будинку, де проживали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 За попередньою домовленістю з іншими обвинуваченими, вона піднялась до квартири, ОСОБА_10 відкрив їй двері та запросив до кімнати випити спиртних напоїв. Вони пройшли до кімнати, де вжили спиртне, через десять-пятнадцать хвилин вона вийшла на балкон, за нею вийшов й ОСОБА_10 Побачивши їх на балконі, хвилин через десять ОСОБА_8 та ОСОБА_15 також увійшли до квартири та пройшли на кухню. При цьому в руках у ОСОБА_8 вона побачила скалку. Вона казала їм, що ОСОБА_10 не спить, після чого пішла до кімнати, де знаходився ОСОБА_10 Приблизно через п`ять хвилин вона помітила в кімнаті ОСОБА_8 ОСОБА_10 також його побачив та запитав, що він тут робить, на що ОСОБА_8 скалкою наніс удар ОСОБА_10, запитавши, де гроші. Останній намагався піднятися, однак ОСОБА_8 наніс йому ще два удари в область затилку та ОСОБА_10 впав. Вона почала кричати на ОСОБА_8, намагаючись його зупинити. Потім з сусідньої кімнати, де знаходилася мати ОСОБА_10, вона почула крик, злякалася, та вони з ОСОБА_6 вийшли на вулицю. Дочекавшись на вулиці ОСОБА_8, останній повідомив їй, що поламав кадик і перекрив дихання бабусі. Тоді з квартири ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були викрадені ноутбук, монети та інше майно. Змова у них була лише на таємне викрадення майна. У вчиненому кається.
В ході проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 в квартирі ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_5 за допомогою макету показала та розповіла, коли, яким чином та за яких обставин ОСОБА_8 наніс перший удар ОСОБА_10, в якому положенні опинився після удару потерпілий, після чого він став приходити до тями, потім ОСОБА_8 наніс потерпілому ще два удари в голову. Також показала кімнату, де знаходилась ОСОБА_11 (т. 2 а.п. 26-36)
Винність обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за усіма епізодами злочинів підтверджується також сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_1 показала в суді, що раніше ОСОБА_7 проживав у неї на квартирі. У ніч з 31 грудня 2012 року на 01 січня 2013 року у нічний час вона побачила ОСОБА_7 у вікно, виглянула, та він попросив у неї їжу. Вона через вікно дала йому їжу, після чого стала дивитися телевізор. Оскільки вона має поганий слух, телевізор вона дивиться у навушниках. Приблизно о 00:45 годині в кімнаті, де вона знаходилась, вона побачила ОСОБА_8 та зняла навушники. Він підійшов до неї, схопив за шию, достав з кишені ніж, приставив їй до горла та попросив 5000 доларів, після чого обіцяв піти. Вона казала, що грошей у неї немає, дуже злякалася. А ОСОБА_8 говорив їй, щоб вона не кричала. В своєї квартирі того разу вона також бачила ОСОБА_6 ОСОБА_16 ОСОБА_8 викрав у неї з квартири належний їй мобільний телефон «Нокіа» з сім-картою загальною вартістю 325 гривень.
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_14 показав, що раніше знав ОСОБА_7 та ОСОБА_6 31 грудня 2012 року йому подзвонив ОСОБА_6 та казав, що він потрібен йому у якості водія таксі, щоб відвезти його, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 до смт. Гаспра. По дорозі ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 про щось спілкувалися, але він не дослухався, оскільки слухав музику в автомобілі. Приблизно о 21:00 годині на своєму автомобілі «Лада-Каліна» вони разом приїхали до смт. Гаспра, де їх зустрів ОСОБА_17 ОСОБА_16 вони прийшли до квартири останнього, де зустріли новий рік та він ліг спати. Спиртних напоїв він тоді не вживав, оскільки керував транспортним засобом. Приблизно о 04:00 годині ОСОБА_7 розбудив його та казав, що треба їхати. Вони поїхали, забрали ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, яких він повіз з смт. Гаспра до м. Сімферополя. Коли він попросив їх заплатити за послуги водія, ті відповіли, що грошей у них не мається, але є ноутбук, який передали йому в якості оплати за таксі.
09 січня 2013 року в ході огляду місця події (квартири за адресою: м. Сімферополь, вул. 1-ї Конної армії, 74-а, кВ. 191, в якій проживав ОСОБА_14, був вилучений ноутбук фірми «Самсунг» з зарядним пристроєм (т. 1 а.п. 226-228).
В подальшому, в ході додаткового огляду місця події за участю обвинуваченої ОСОБА_5, 09 січня 2013 року під мостом на вул. Ракетній в м. Сімферополі працівниками міліції був виявлений полімерний пакет, в якому знаходилися комп’ютерна миша зі шнуром в розібраному виді та спортивна чоловіча куртка (т. 1 а.п. 229-230).
Як пояснила обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні, дана куртка належить ОСОБА_8, він викинув її під мостом разом з комп’ютерною мишею у полімерному пакеті після вчинення злочинів.
Вилучений ноутбук «Самсунг», комп’ютерна миша, а також інші речі та предмети, вилучені в ході досудового розслідування у цьому провадженні та надані сторонами цього провадження, визнані речовими доказами у даному провадженні (т. 2 а.п. 6-7).
В судовому засіданні був також допитаний у якості свідка ОСОБА_18, який був знайомий з потерпілими ОСОБА_10 та його матір’ю ОСОБА_11, та який пояснив, що 31 грудня 2012 року він за телефоном привітав ОСОБА_10 з наступаючим новим роком, після чого подзвонив наступного дня, але телефон був виключений. Домашній телефон не відповідав. 06 січня 2013 року він приїхав до будинку ОСОБА_10, постукав в двері квартири, але ніхто не відкрив. Тоді він дернув за дверну ручку, двері відчинилися, він почув грохот музики та побачив, що горить світ. Увійшовши до кімнати, побачив, що все перевернуто, а біля стола в кімнаті знаходиться труп ОСОБА_10 В іншій кімнаті виявив труп ОСОБА_11, після чого викликав працівників міліції. При цьому йому відомо, що ніяких цінних речей, крім ноутбука, в квартирі не було.
Ноутбук «Самсунг», який є речовим доказом у даному провадженні, був впізнаний ним в ході досудового розслідування як той, що належав ОСОБА_10 (т. 2 а.п. 70-71).
Після виявленні трупів ОСОБА_10 та ОСОБА_11, квартира останніх була оглянута працівниками міліції, складено протокол огляду місця події від 06 січня 2013 року з фототаблицею (т. 1 а.п. 192-202, 206-225), з яких вбачається, що двері шаф відкриті, речі розкидані на підлозі. В однієї з кімнат на підлозі знаходиться труп ОСОБА_10, в іншій кімнаті на ліжку – труп ОСОБА_11
Відповідно до висновку судово-медичного експерта ОСОБА_9 № 20 від 07.01.-14.02.2013 р., смерть ОСОБА_10 настала внаслідок відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, що ускладнилася набряком тканини головного мозку, що підтверджується наявністю множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під твердою і м'якою мозковими оболонками, набряком тканини головного мозку, наявністю забитих ран волосистої частини голови, підтверджених гістологічно.
На трупі мались ушкодження: забита рана лобно-тім'яної області зліва, забита рана в тім'яно-скроневої області ліворуч, забита рана в області правого тім'яної бугра, множинні переломи кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під тверду і м'які мозкові оболонки, а також крововиливи в м'які тканини лівої половини грудної клітини, синець на тильній поверхні правої кисті.
Всі вищевказані ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті потерпілого. Всі пошкодження (рани на голові, крововиливи у м'які тканини лівої половини грудної клітки і на тильній поверхні правої кисті) виникли від дії тупого (тупих) предмета, що підтверджується нерівними осадненими краями ран, наявністю синця.
Не виключено, що всі рани на голові і множинні переломи кісток черепа виникли від дії одного тупого предмета, поверхні якого, що контактували, мали циліндричну форму і не виражене ребро. Про це свідчать однотипний характер ран, їх форма, а також дані медико-криміналістичної експертизи.
Всього на тілі потерпілого мається не менше 8 місць прикладання сили: з них в області голови потерпілого - не менше 6 травматичних впливів, в області лівої половини грудної клітини - одне, і в області тильної поверхні правої кисті - один травматичний вплив.
Відкритий перелом кісток склепіння та основи черепа з ??крововиливами під мозкові оболонки має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Крововиливи в області лівої половини грудної клітини і синець на тильній поверхні правої кисті мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Між відкритою черепно-мозковою травмою і смертю ОСОБА_10 є прямий причинний зв'язок. Отруйних і наркотичних речовин в крові і частини внутрішніх органів трупа ОСОБА_10 не виявлено. Встановити взаєморозташування потерпілого і нападника не представилося можливим. Пошкоджень, характерних для волочіння, а також для падіння, на трупі не встановлено. Труп ОСОБА_10 подверждено гнильним змінам, ступінь вираженості трупних явищ свідчить про те, що смерть ОСОБА_10 могла наступити за 5-7 днів до експертизи трупа, яка проводилася 7 січня 2013 року (т. 2 а.п. 168-172).
В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_9 повністю підтвердив наданий ним висновок, пояснив, що не виключено, що пошкодження могли бути причинені потерпілому дерев’яною скалкою.
Згідно висновку судово-медичного експерта ОСОБА_16 № 19 від 07.01.-18.02.2013 р., дійсна причина смерті ОСОБА_11 не встановлена ??через різко виражені гнильні і аутолітичні зміни. На гнілосно змінених тканинах трупа і кістках скелета виявлені наступні пошкодження: синець на правій половині лоба, синець на верхньому віці правого ока; крововиливи в м'яких тканинах правої лобно-тім'яної та тім'яно-потиличної області голови; переломи правої половини дуги і пластинки перстневидного хряща гортані.
Синці на обличчі і крововиливи на голові утворилися в результаті дії (дій) тупого предмета (предметів) і є прижиттєвими. Переломи, найімовірніше, утворилися в результаті одного травматичного впливу тупого предмета в область лівої половини перстневидного хряща. У зв'язку з вираженими гнильними змінами, встановити давність виникнення пошкоджень не представилося можливим.
Встановити ступінь тяжкості перелому перстневидного хряща не представляється можливим у зв'язку з неясним результатом отриманого ушкодження. Пошкодження, виявлені на трупі, розташовуються на обличчі, голові та шиї. У зв'язку з вираженими гнильними змінами, встановити, через який час після отриманих ушкоджень настала смерть, не представляється можливим. Пошкоджень, характерних для виникнення при падінні, волочінні, не виявлено.
Давність настання смерті потерпілої - не менше 5-7 діб до моменту дослідження трупа в морзі. Враховуючи обставини виявлення трупа, а також наявність перелому перстневидного хряща гортані, можна припустити, що смерть ОСОБА_11 могла наступити в результаті механічної асфіксії (т. 2 а.п. 174-180).
В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_16 підтвердила результати наданого нею висновку та пояснила, що гнілосні зміни в області обличчя та шиї потерпілої ОСОБА_11 виникли швидше у зв’язку із наявністю подушки, яка була виявлена на обличчі потерпілої при огляді місця події, тому, на її думку, як механічна асфіксія, так й перелом перстневидного хряща гортані могли стати причиною смерті потерпілої.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що при проникненні до квартири ОСОБА_1 ніякого розбійного нападу на неї він не вчиняв та взагалі її не бачив, а лише таємно викрав з квартири належній потерпілій мобільний телефон, судом перевірені та до уваги не приймаються, оскільки повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, послідовними показаннями обвинуваченої ОСОБА_5, яка розповіла суду, що коли ОСОБА_8 другого разу (після настання нового року) проникав до квартири ОСОБА_1, з собою у нього був ніж, а після того, як з викраденим мобільним телефоном він вийшов на вулицю, то повідомив їй, що потерпіла його помітила та він вимагав у неї гроші.
Потерпіла ОСОБА_1, в свою чергу, також послідовно розповіла в судовому засіданні, як ОСОБА_8 за допомогою ножа вчинив відносно неї розбійний напад, вимагаючи гроші.
Підстав оговорювати обвинуваченого ОСОБА_8 у потерпілої ОСОБА_1 не мається. Показань ОСОБА_5 у цієї частині ОСОБА_8 не спростував ніяким чином.
Також не можуть бути прийняті судом до уваги й доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що ніякого предмету при нанесенні ударів ОСОБА_10 у нього не було, удари він наносив лише рукою, оскільки повністю спростовуються показаннями обвинуваченої ОСОБА_5, даними в суді, про те, що коли ОСОБА_8 та ОСОБА_6 увійшли до квартири ОСОБА_8, в руках останнього вона побачила скалку, за допомогою якої він наносив удари потерпілому. Показання ОСОБА_5 повністю узгоджуються з висновками судово-медичного експерта, відповідно до якого всі пошкодження, виявлені на трупі ОСОБА_10, виникли від дії тупого (тупих) предмета. В судовому засіданні експерт ОСОБА_9 не виключив, що пошкодження могли бути причинені потерпілому дерев’яною скалкою.
Також судом перевірені та не приймаються до уваги й доводи обвинуваченого ОСОБА_8 стосовно того, що до кімнати ОСОБА_11 він не заходив та ніяких протиправних дій відносно неї не вчиняв, оскільки показання обвинуваченого в цієї частині повністю спростовуються вищенаведеними дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями обвинуваченої ОСОБА_5 стосовно того, що після того, як ОСОБА_8 наніс удари ОСОБА_10, з кімнати, де знаходилась ОСОБА_11, вона почула крик, після чого вони з ОСОБА_6 вийшли на вулицю, а ОСОБА_8 продовжував ще деякий час залишатися в квартирі. Коли він також вийшов на вулицю, то повідомив їй, що «поламав кадик і перекрив дихання бабусі».
Відповідно до висновку експерта, враховуючи обставини виявлення трупа, а також наявність перелому перстневидного хряща гортані, можна припустити, що смерть ОСОБА_11 могла наступити в результаті механічної асфіксії. Давність настання смерті потерпілої, зазначена у висновку судово-медичного експерта не суперечить часу вчинення протиправних дій ОСОБА_19 відносно ОСОБА_11
Сам ОСОБА_8 показав в судовому засіданні, що коли він наніс удар ОСОБА_10 та той втратив свідомість, до кімнати увійшов ОСОБА_6, розгубився, побачивши, що ОСОБА_10 лежить на підлозі, схопив ОСОБА_5 та вони удвох вийшли на вулицю. Тобто, він один залишався в квартирі та в його присутності більш туди ніхто не входив.
Зазначені вище доводи обвинуваченого суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів.
Таким чином, вина ОСОБА_8 повністю доведена за всіма епізодами злочинів і його дії необхідно кваліфіковати:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, яке не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, якщо були виконані усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця;
- за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), а також поєднаний з проникненням у житло;
- за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, а також поєднаний з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
- за п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, з корисливих мотивів.
Дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, яке не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, якщо були виконані усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця; а також за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України, як пособництво у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_8, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, при цьому злочині, кваліфіковані за ст. 187 ч.ч. 3, 4; п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, його роль у вчиненні злочинів.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення тяжких злочинів, ніде не працює. Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
З урахуванням всіх обставин у справі, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8, відсутності обставин, що пом’якшують покарання, враховуючи обставину, що покарання обтяжує, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, оскільки мета покарання може бути досягнута тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Передбачених законом підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_5, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжких, дані, що характеризують особу обвинуваченої, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, роль обвинуваченої у вчиненні злочину.
Так, обвинувачена ОСОБА_5 раніше неодноразово судима, ніде не працює, вчинила злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. До обставини, що покарання обтяжує, суд відносить рецидив злочинів.
З урахуванням всіх обставин у справі, даних про особу обвинуваченої, враховуючи обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі, оскільки мета покарання може бути досягнута тільки в умовах ізоляції обвинуваченої від суспільства. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченої, а також запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Передбачених законом підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить.
Оскільки злочин було вчинено ОСОБА_5 в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного за попереднім вироком Ленінського районного суду від 10 жовтня 2007 року, остаточне покарання їй повинно бути призначено за правилами ч. 1 ст. 71 КК України.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжких, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, його роль у вчиненні злочину.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, ніде не працює, за попереднім місцем навчання та за місцем проживання характеризується позитивно. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. Обставин, що покарання обтяжують, не встановлено.
З урахуванням всіх обставин у справі, даних про особу обвинуваченого, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що покарання обтяжують, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки мета покарання може бути досягнута тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Передбачених законом підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить.
Попередній вирок суду відносно ОСОБА_6 від 05.04.2012 р., яким він був засуджений до покарання у виді штрафу, виконаний, тому підстав до застосування вимог ст. 71 КК України в даному випадку не мається.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, роль обвинуваченого у вчиненні злочинів.
Так, обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий, ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно. До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. Обставин, що покарання обтяжують, судом не встановлено.
З урахуванням всіх обставин у справі, даних про особу обвинуваченого, враховуючи обставини, що пом’якшують покарання, та відсутність обставин, що покарання обтяжують, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, оскільки мета покарання може бути досягнута тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Передбачених законом підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить.
Вироком Ялтинського міського суду від 23 серпня 2013 року ОСОБА_7 був засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Оскільки злочині, в яких ОСОБА_7 обвинувачується, вчинені ним до постановлення попереднього вироку, відповідно до якого він був звільнений від відбування покарання, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. Вирок суку від 23 серпня 2013 року та даний вирок повинні виконуватися окремо, відповідно до вимог п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат вирішується в порядку ст.ст. 124, 126 КПК України.
Цивільні позови не заявлені.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3; 187 ч.ч. 3, 4; 115 ч. 2 п.п. 1, 6 КК України, та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України – у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 187 КК України – у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України – у виді 9 (дев’яти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна;
- за п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК України – у виді 15 (п’ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 15 (п’ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_8 - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_8 обчислювати з 07 січня 2013 року.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду від 10 жовтня 2007 року, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з 10 січня 2013 року.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з 07 січня 2013 року.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 185; 27 ч. 5, 185 ч. 3 КК України, та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України – у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України – у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з особистого зобов’язання на тримання під вартою.
Взяти обвинуваченого ОСОБА_7 під варту негайно в залі суду після проголошення вироку.
Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з 17 грудня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1985,40 грн. (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят п’ять гривень 40 копійок), в рівних долях, по 496,35 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 35 копійок) з кожного.
Речові докази:
- ноутбук «Самсунг», 3 монети часу СРСР, пару сережок з металу жовтого кольору, золотий ланцюжок, ланцюжок з хрестом білого кольору, наручний годинник «ІК», що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ЯМУ ГУ МВС України в АРК, згідно квитанції № 5478 від 03.07.2013 р. (т. 2 а.п. 8), - передати за належністю потерпілому ОСОБА_20;
- мобільний телефон «Нокіа», що знаходиться на зберіганні під розпискою у ОСОБА_20 (т. 2 а.п. 9), - залишити останньому за належністю;
- сім-карту «МТС», фрагменти маніпулятору «комп’ютерна миша», килим заводський, дві пічки з-під цигарок «Бонд», скляні пляшки, чоловічі та жіночі речі, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ЯМУ ГУ МВС України в АРК, згідно квитанції № 5478 від 03.07.2013 р. (т. 2 а.п. 8), - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Головуючий суддя:
Судді: