4

Справа №343/2545/13-ц

Провадження №22-ц/779/2613/4/2013

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Андрусів І.М.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2013 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Ковалюка Я.Ю., Девляшевського В.А.,

секретаря: Турів О.М.,

з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,

представника відділу ДВС Тлумацького РУЮ - Григоріва О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 на дії відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2013 року, -

встановила:

29.08.2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою, в якій просив визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції Безклубець Г.В. незаконними та скасувати постанову від 16.01.2013 року у ВП №36015764 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-2 від 15.08.2011 року, виданого Долинським районним судом. Скаргу мотивував тим, що у зазначеному виконавчому листі резолютивна частина вироку викладена в наступній редакції: стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 5000 грн. моральної шкоди. Однак, стягувачем зазначений ОСОБА_6. Стверджує, що виконавчий документ не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", тому державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження на його підставі.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

На зазначену ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу і постановити нове рішення про задоволення його скарги.

В засіданні суду апеляційної інстанції апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, викладених у ній.

Представник відділу ДВС Тлумацького РУЮ заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 15.08.2011 року Долинським районним судом видано виконавчий лист по кримінальній справі №1-2/2011 року, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 5000 грн. моральної шкоди(а.с.6).

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції Безклубець Г.В. від 16.01.2013 року у ВП №36015764 відкрито виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-2 від 15.08.2011 року, виданого Долинським районним судом.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_2, суд виходив з того, що розбіжності у виконавчому листі, що стосуються прізвища та по батькові стягувача, не є підставою для відмови у відкритті виконавчого документа, та можуть бути виправлені судом в порядку ст.369 ч.2 ЦПК України за заявою стягувача або боржника. Також суд послався на те, що постанова про відкриття була надіслана боржнику належним чином.

Однак, такий висновок суду не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб).

У п.4 вказаної статті зазначено, що виконавчий документ повинен містити резолютивну частину рішення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Згідно ч.3 згаданої статті у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.

Як вбачається із вказаного виконавчого листа у його резолютивній частині зазначено про стягнення з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 5000 грн. моральної шкоди. Однак, на зворотній стороні цього ж виконавчого листа стягувачем вказаний ОСОБА_6. Очевидною є та обставина, що судом допущено описку у виконавчому листі, яка робить неможливим його виконання.

Неправильним є висновок суду про те, що розбіжності у виконавчому листі можуть бути виправлені судом в порядку ст.369 ч.2 ЦПК України за заявою стягувача або боржника є безпідставними, оскільки такий висновок не відповідає п.6 ч.1 та ч.3 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", якими чітко врегульовано порядок дій державного виконавця у випадку невідповідності виконавчого документа вимогам ст.18 цього Закону.

Також в обґрунтування законності постанови про відкриття суд послався на те, що така постанова була надіслана боржнику належним чином, що не відповідає дійсності, оскільки згідно ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про відкриття виконавчого провадження повинна бути надіслана сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а такого повідомлення чи його копії в матеріалах справи не має.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що виконавчий лист №1-2/2011 р., виданий 15.08.2011 року Долинським районним судом, не відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження". А тому за таких обставин державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого листа на підставі п.6 ст.26 вказаного Закону та роз'яснити заявникові право на звернення до суду, який видав виконавчий лист, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.

Таким чином, неправильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу, яку слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 312, 313-315, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2013 року скасувати.

Постановити нову ухвалу. Визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції Безклубець Г.В. незаконними та скасувати постанову від 16.01.2013 року у ВП №36015764 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-2 від 15.08.2011 року, виданого Долинським районним судом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Судді Г.І. Шалаута

Я.Ю. Ковалюк

В.А. Девляшевський