12.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/2742/2013 Головуючий в першій

Категорія 48 інстанції Батурін А.С.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю

секретаря - Сидорук М.А.,

позивача - ОСОБА_3,

представника позивача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 07 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

у березні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом та, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання повнолітньої дочки в сумі 5780,80 грн. за період з 01.07.2010 року по 16.04.2011 року.

Вимоги мотивовані тим, що рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 12.04.2006 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), до досягнення дитиною 23 років або до закінчення навчання.

Однак, в зв'язку зі зміною місця роботи відповідача без повідомлення відділу державної виконавчої служби та припинення сплати аліментів утворилась заборгованість в розмірі 2052,55 грн., яку відповідач погасив 15.04.2011 року. Оскільки виникнення заборгованості сталося з вини ОСОБА_5 позивач відповідно до ст. 196 СК України має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, яка складає 5780,80 грн.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 07 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

Зокрема, апелянт зазначає, що висновки суду про відсутність у відповідача заборгованості за аліментами та надання останнім добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки, і як наслідок - відсутність підстав для застосування положень ст. 196 СК України, якими регулюється відповідальність за прострочення сплати аліментів, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вина відповідача у виникненні заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для стягнення пені.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, та не спростовується доводами апеляційної скарги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітня дочка продовжує навчатись і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати її до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 12.04.2006 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 10.02.2006 року, до досягнення дитиною 23 років або до закінчення навчання (а.с. 2).

Відповідно до довідки-розрахунку державного виконавця заборгованість відповідача за аліментами на момент досягнення ОСОБА_8 23-х років, тобто станом на 23.01.2011 рік, складає 2052,55грн. (а.с. 24, 31).

Зазначена заборгованість погашена відповідачем 16.04.2011 року (а.с. 33, 34).

З матеріалів справи також вбачається, що підставою для ухвалення заочного рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 12.04.2006 року стало навчання ОСОБА_8 у «Академічному музикальному коледжі» при Московській державній консерваторії ім. П.І.Чайковського з 01.09.2004 року по 30.06.2008 року (а.с. 59, 60). Аліменти на період навчання ОСОБА_8 у Московської державної консерваторії ім. П.І.Чайковського з 01.09.2008 року судом не приймалося.

Доводи апеляційної скарги про те, що зазначеним заочним рішенням аліменти стягнуті до досягнення ОСОБА_8 23-х років або до закінчення навчання, і остання, якій ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилася 23 роки, продовжує навчання у Московській державній консерваторії з 01.09.2008 року, безпідставні, оскільки не засновані на вимогах закону, а саме, ст. 199 СК України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення неустойки (пені) за період несплати аліментів, відносно сплати яких відсутнє рішення суду.

Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, або порушення норм процесуального права, яке потягло неправильне вирішення справи, відсутні передбачені ЦПК України підстави для скасування рішення, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303 - 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 07 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий /підпис/ А.А.Андрейченко

Судді /підпис/ В.О.Єфімова

/підпис/ В.В.Саліхов

з оригіналом згідно:

Суддя апеляційного

суду м.Севастополя А.А.Андрейченко