ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2013 р. Справа № 804/15728/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Неклеса О.М.
при секретарі судового засідання Колесник І.О.,
за участю:
представника заявника Гармаш О.О.,
представника відповідача Борульченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську подання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" про підтвердження обгрунтованості застосування арешту,-
ВСТАНОВИВ:
Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ, заявник) звернулась суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" (далі - ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ", відповідач), в якому заявник просить підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ".
В обґрунтування подання зазначено, що внаслідок відмови у допуску до перевірки ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ", заступником начальника Лівобережної ОДПІ ОСОБА_3, на підставі п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, 21.11.2013 р. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту відносно ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ", обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Представник заявника в судовому засіданні подання підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти подання, зазначив, що акт Лівобережної ОДПІ від 20.11.2013 р. № 1558/22-5/32952501 складено з порушенням п. 78.4, 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а отже відсутнє право заявника на проведення позапланової виїзної перевірки. Заявником порушено вимоги п.81.1 ст. 81 ПК України, що позбавляє відповідача оскаржити в судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки. Представник відповідача наголошує, що внаслідок відсутності посадових осіб підприємства, а саме директора і головного бухгалтера, пред'явлення документів контролюючим органом не було можливим, керівництво ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" не було повідомлено про проведення перевірки. Крім того, факти, викладені в поданні є суперечливими і не відповідають дійсності. Представник відповідача також вказував, що за період липня-жовтня 2013 р. заявником направлялись на адресу ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" запити про надання документальних підтверджень та пояснень щодо господарської діяльності із запитувальними платниками податків і відповідачем своєчасно
надавались необхідні пояснення. Представником відповідача заперечується наявність у податкового органу законних підстав для проведення перевірки, представник відповідача просив визнати повний адміністративний арешт ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" необґрунтованим, у задоволенні подання відмовити повністю.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали подання, оцінивши усі докази, досліджені судом у їх сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що подання не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Наказом ДПІ Лівобережної ОДПІ від 19.11.2013 р. № 574 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «СІМПЛЕКС» за червень 2013 р., ТОВ «ПРОДСЕРВІСЛЮКС» за січень, лютий, квітень, травень 2013 р., ТОВ «САНТОРІНА» за березень 2013 р., ПП «Джерело» за серпень 2013 р. тривалістю три робочих дні.
На підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 далі - ПК України та Наказу № 574 від 19.11.2013 р. Лівобережною ОДПІ виписані Направлення на перевірку від 19.11.2013 р. № 333 та № 334.
20.11.2013 р. з метою проведення перевірки старшим державним ревізором -інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Щербиною К.М. та старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Величко М.О. було здійснено виїзд за адресою ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" для вручення вручення копії Наказу від 19.11.2013 р. № 574 на проведення перевірки та направлень на проведення перевірки.
Проте, посадові особи Лівобережної ОДПІ не були допущені до проведення перевірки, про що складено Акт від 20.11.2013 р. № 1558/22-5/32952501, в якому зазначено, що співробітник підприємства ОСОБА_6 на поставлені питання стосовно наявності посадових осіб ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" відповіла, що директор ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" знаходиться у відпустці, а головний бухгалтер - на лікарняному. Документи, які підтверджують вищезазначене, ОСОБА_6 не надала, особу, яка виконує обов'язки директора на час відпустки директора, не назвала, надавати пояснення відмовилась.
Судом досліджено долучені до матеріалів справи копію Наказу (розпорядження) № 605 про надання відпустки ОСОБА_7 (директору ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ") з 04.11.2013 р. по 23.11.2013 р., в якому відсутня інформація щодо покладення обов'язків директора на іншу особу, а також листок непрацездатності № 905063 щодо перебування головного бухгалтера ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" ОСОБА_8 на лікарняному з 19.11.2013 р. по 21.11.2013 р. включно.
На підставі фактичної відмови ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" від проведення перевірки, 20.11.2013 р. заступником начальника управління податкового аудиту, начальником відділу планування та інформаційного забезпечення Лівобережної ОДПІ ОСОБА_9 внесено звернення про застосування повного адміністративного арешту майна ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" до заступника начальника Лівобережної ОДПІ ОСОБА_3
21.11.2013 р. заступником начальника Лівобережної ОДПІ ОСОБА_3 відповідно до ст. 94 ПК України та п.4.1 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», винесено Рішення «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків», яким застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ".
З метою підтвердження обгрунтованості застосування арешту заявник звернувся до суду.
У відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.
Зокрема п.78.4 ст. 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно п.78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
При цьому п.81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
- копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
З аналізу вищенаведених положень податкового законодавства вбачається, що підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки є непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених ПК України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених п.81.1 ст.81 ПК України.
Згідно п. 81.2. ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Таким чином, ПК України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред'явлення або надіслання копії наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки.
Пунктом 42.2. ст. 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Згідно п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
В п. 94.10 ст. 94 ПК України зазначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Згідно п.2 ч.1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Дослідивши матеріали подання, проаналізувавши чинне законодавство та заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить до висновку, що у посадових осіб Лівобережної ОДПІ не виникало право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ".
ПК України встановлено обов'язок заявника направити відповідачу копію наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки. Доказів отримання відповідачем зазначених документів представник заявника суду не надала. Разом з поданням Лівобережною ОДПІ суду надано квитанцію від 21.11.2013 р. та опис вкладення поштового відправлення про направлення на адресу ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" копії подання, копії наказу від 19.11.2013 р. № 574, акту від 20.11.2013 р. № 1558/22-5/32952501, звернення про застування адміністративного арешту майна від 21.11.2013 р., рішення про застосування адміністративного арешту майна від 21.11.2013 р. Таким чином, копію наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки були надіслані відповідачу поштою 21.11.2013 р. разом з поданням, яке було внесено до суду. Станом на день розгляду подання ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" вищезазначені документи не отримало. А отже заявником - Лівобережною ОДПІ порушено порядок проведення документальних позапланових перевірок, встановлений ПК України, крім того, відповідач позбавлений можливості оскаржити до суду Наказ від 19.11.2013 р. № 574 про проведення перевірки та рішення заступника начальника Лівобережної ОДПІ ОСОБА_3 від 21.11.2013 р. про застосування адміністративного арешту майна.
Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В ч.1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" у розумінні п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України у даному випадку відсутні.
Враховуючи вищевикладене, рішення заступника начальника Лівобережної ОДПІ ОСОБА_3 від 21.11.2013 р. «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків», яким застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ", є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" про підтвердження обгрунтованості застосування арешту - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Текст постанови у повному обсязі складений 26.11.2013 р.
Суддя О.М. Неклеса