ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

22 листопада 2013 року справа № 919/927/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у приміщенні суду

заяву ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(АДРЕСА_1)

про визнання грошових вимог конкурсного кредитора,

у справі

за заявою: Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва",

ідентифікаційний код 22288148

(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс",

ідентифікаційний код 30475947

(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1)

про банкрутство,

Представники учасників судового процесу:

заявник (ОСОБА_1) - ОСОБА_3 - представник, довіреність № 884 від 24.04.2013;

ініціюючий кредитор (ПАТ „Механізація будівництва") - Рудюк І.В. - представник, довіреність від 12.07.2013;

боржник (ТОВ „Тонус Плюс") - Зінченко С.С. - представник, довіреність № 02-05/119 від 08.11.2013;

розпорядник майна (арбітражний керуючий Вудуд Гаррі Ігорович) - Вудуд Г.І. - свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_2, видане Міністерством юстиції України 15.07.2013;

заінтересована особа стосовно боржника (учасник ТОВ „Тонус Плюс") - ОСОБА_4, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.06.2013 за № 16635268;

кредитор (ПП „Спец-Кран-Монтаж") - Рудюк І.В. - представник, довіреність від 29.10.2012;

кредитор (ОК „ЖБК „Парковий 14") - Штейнберг О.С. - представник, довіреність від 01.02.2013;

кредитор (ОСОБА_8) - ОСОБА_5 - представник, довіреність № 2173 від 15.11.2013;

кредитор (ОСОБА_9) - ОСОБА_5 - представник, довіреність № 2174 від 15.11.2013.

ВСТАНОВИВ:

22.08.2013 ухвалою суду за заявою Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" у порядку, передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013; визнано вимоги Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" в розмірі 3 417 897,66 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника; визначено дату попереднього судового засідання - 29.10.2013 /том 1, арк. с. 71-77/.

Вказаною ухвалою, з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які бажають взяти участь у санації, зобов'язано ініціюючого кредитора протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційних друкованих органах (газетах „Голос України" або „Урядовий кур'єр").

11.09.2013 у газеті „Урядовий кур'єр" № 164 опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" /том 1, арк. с. 133/.

Частиною першою статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

09.10.2013 (згідно з поштовим штемпелем на конверті), тобто у встановлений законом строк, ОСОБА_1 подав до суду заяву з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" у розмірі 13 536 944,80 грн /том 29, арк. с. 10-12/.

Ухвалою суду від 21.10.2013 заяву ОСОБА_1 прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні суду на 01.11.2013. Ухвалою суду від 01.11.2013 розгляд заяви був відкладений на 14.11.2013, у засіданні суду 14.11.2013 - до 21.11.2013, а у засіданні 21.11.2013 оголошувалась перерва до 22.11.2013.

У попередньому судовому засіданні 14.11.2013 представник заявника підтримав грошові вимоги у повному обсязі - у розмірі 13 536 944,80 грн.

Присутні у попередньому судовому засіданні розпорядник майна боржника та представник боржника заявили про застосування строку позовної давності до грошових вимог заявника щодо пені, про що надали суду відповідну заяву /том 29, арк. с. 55/; у визнанні судом решти грошових вимог не заперечували; представник кредиторів (Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельний кооператив „Парковий 14", ОСОБА_8, ОСОБА_9) залишив вирішення питання щодо визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника на розсуд суду; заінтересована особа стосовно боржника (учасник ТОВ „Тонус Плюс" - ОСОБА_4) підтримав позицію розпорядника майна щодо можливості часткового визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 з урахуванням строків позовної давності.

Розглянувши у попередньому судовому засіданні вказану заяву, заслухавши пояснення представник заявника, присутніх представників учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає наявними підстави для часткового визнання конкурсних кредиторських вимог ОСОБА_1 до ТОВ „Тонус Плюс", виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як установлено судом, 24.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" (Товариство) та ОСОБА_1 (Дольовик) укладено договір про дольову участь у будівництві машино-місця АДРЕСА_2 (далі - Договір про дольову участь у будівництві) /том 29, арк. с. 17-18/.

Сторони домовились, що строком завершення будівництва Об'єкта та здача його в експлуатацію є ІV квартал 2009 року (пункт 1.3 Договору про дольову участь у будівництві).

Відповідно до пункту 1.4 Договору про дольову участь у будівництві за завершенням будівництва та введенням Об'єкта в експлуатацію, машино-місце АДРЕСА_2, переходить у власність Дольовика.

Згідно з підпунктом 2.2.1 пункту 2.1 Договору про дольову участь у будівництві ОСОБА_1 зобов'язався здійснити фінансування робіт в розмірі повної вартості будівництва 18 м2 площі Об'єкта, що становить 194 000,00 грн - еквівалент 40 000,00 доларів США.

Відповідно до пункту 7.3 Договору про дольову участь у будівництві він набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов Договору про дольову участь у будівництві ОСОБА_1 передав Товариству з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" грошові кошти у сумі 194 000,00 грн, еквівалент 40 000,00 доларів США, що підтверджується доданим до заяви Додатком 1 до Договору про дольову участь у будівництві від 24.09.2009, підписаним обома сторонами та засвідченим печаткою боржника /том 29, арк. с. 19/.

Виходячи з приписів статті 530 Цивільного кодексу України боржник був зобов'язаний виконати своє зобов'язання з передання заявнику у власність машино-місця АДРЕСА_2, в строк до 31.12.2009, проте станом на час звернення заявника до суду Товариство з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" свої зобов'язання за Договором про дольову участь у будівництві не виконало, сплачені на виконання Договору кошти заявнику не повернуло.

Суд зазначає, що правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" (будівельна компанія) та ОСОБА_1 (фізична особа) - це угода про послугу - будівництво Об'єкта (машино-місця).

За своїм характером ці правовідносини подібні до правовідносин підряду. Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Ураховуючи, що пунктом 22 статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, суд дійшов висновку про те, що цей закон регулює правовідносини між сторонами Договору про дольову участь у будівництві: будівельною компанією (боржник) та споживачем (заявник) щодо будівництва машино-місця для власних потреб. Аналогічної думки дотримується Верховний Суд України, зокрема в Аналізі судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.).

За приписами частини першої статті 10 Закону України „Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Як установлено судом, строк виконання боржником його зобов'язання передати заявнику у власність машино-місця АДРЕСА_2, закінчився 31.12.2009, а отже боржник є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання. Водночас, враховуючи ту обставину, що відносно боржника порушено провадження у справі про банкрутство, а заявник, заявляючи грошові вимоги до боржника фактично відмовився від отримання майна за вказаним Договором (машино-місця), ТОВ „Тонус Плюс" зобов'язано повернути ОСОБА_1 отримані від нього за Договором про дольову участь у будівництві кошти в сумі 319 720,00 грн (еквівалент 40 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ 7,993 станом на 09.10.2013 - дату складення заяви).

Наведене свідчить про наявність у боржника грошових зобов'язань перед ОСОБА_1 у сумі 319 720,00 грн, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Щодо грошових вимог в сумі 13 217 224,80 грн (пеня) суд зазначає таке.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В свою чергу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як установлено судом, боржник є таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо передачі у власність заявника машино-місця АДРЕСА_2. Вказане прострочення триває з 01.01.2010, тобто понад три роки.

Частиною п'ятою статті 10 Закону України „Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Виходячи з наведених приписів, заявник просить визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 13 217 224,80 грн (за період з 01.01.2010 по 09.10.2013).

Утім, грошові вимоги щодо пені підлягають визнанню судом частково - в сумі 3 510 525,60 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 256 та 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна скорочена позовна давність в один рік.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частинами другою-четвертою статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки заява про застосування строку позовної давності надійшла до суду до винесення судового рішення за результатами розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 у справі про банкрутство боржника, суд приймає її до уваги та застосовує позовну давність до заявлених кредиторських вимог в частині стягнення пені.

За викладених обставин суд визнав за потрібне обмежити заявлені грошові вимоги щодо пені річним строком до дати звернення ОСОБА_1 до суду (09.10.2012), встановивши період нарахування з 09.10.2012 по 09.10.2013.

Враховуючи зазначене, судом здійснений власний розрахунок, згідно з яким пеня за несвоєчасне виконання боржником своїх зобов'язань за Договором про дольову участь у будівництві від 24.09.2008 становить 3 510 525,60 грн, а саме:

319 720,00 грн * 3% * 366 = 3 510 525,60 грн, де:

319 720,00 грн - сума заборгованості;

3% - одноденна ставка пені;

366 - кількість днів прострочення у періоді з 09.10.2012 по 09.10.2013;

Отже, грошові вимоги щодо пені є обґрунтованими лише частково - в сумі 3 510 525,60 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, заявлені ОСОБА_1 вимоги до боржника визнаються судом частково в сумі 3 830 245,60 грн (319 720,00 + 3 510 525,60). Грошові вимоги в сумі 9 706 699,20 грн (13 217 224,80 - 3 510 525,60 грн) судом відхиляються.

Крім того, заявником при зверненні до суду було сплачено 1 147,00 грн судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією /том 29, арк. с. 15/, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з пунктами 1, 4, 6 частини першої статті 45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у першу чергу задовольняються, серед іншого, витрати на оплату судового збору у справі про банкрутство; у четверту чергу - вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу - інші вимоги.

З огляду на наведене, кредиторські вимоги у сумі 3 830 245,60 грн підлягають визнанню судом із віднесенням: 319 720,00 грн до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 3 510 525,60 - до шостої черги задоволення вимог кредиторів, а витрати на оплату судового збору у сумі 1 147,00 грн підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши наданий розпорядником майна ТОВ „Тонус Плюс" реєстр вимог кредиторів /том 2, арк. с. 2-6/ суд установив, що заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги визнані боржником у повному обсязі та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Утім, зважаючи на часткове відхилення судом грошових вимог ОСОБА_1, до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна боржника мають бути внесені відповідні зміни.

Керуючись статтями 1, 23, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Грошові вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" (ідентифікаційний код 30475947; 99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1) визнати частково у сумі 3 830 245,60 грн (три мільйони вісімсот тридцять тисяч двісті сорок п'ять грн 60 коп.) із віднесенням: 319 720,00 грн (основний борг) до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; 3 510 525,60 грн (пеня) - до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

2. Витрати ОСОБА_1 на оплату судового збору у справі про банкрутство у сумі 1 147,00 грн (одна тисяча сто сорок сім грн 00 коп.) визнати такими, що підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів у реєстрі вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс".

3. Грошові вимоги в сумі 9 706 699,20 грн - відхилити.

Суддя підпис В.О. Головко