Справа № 352/2850/13-ц
Провадження № 22ц/779/3099/2013
Категорія 45
Головуючий у І інстанції Струтинський Р.Р.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
У Х В А Л А
12 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.,
суддів Вакарук В.М., Васильковського В.М.
секретаря Лисак І.В.
з участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовом ОСОБА_2 до Тисменицької міської ради, відділу Держземагенства у Тисменицькому районі, ОСОБА_4 про скасування рішення сесії Тисменицької міської ради та Державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Тисменицького районного суду від 30 жовтня 2013 року,-
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Тисменицького районного суду від 30 жовтня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до Тисменицької міської ради, відділу Держземагенства у Тисменицькому районі, ОСОБА_4 про скасування рішення сесії Тисменицької міської ради та Державного акту на право власності на земельну ділянку - повернуто.
На дану ухвалу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на її необґрунтованість.
Зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимог ст. 11 ЦПК України прийшов до помилкового висновку, що вимоги позивача мають реституційний характер та стосуються відновлення майнових прав позивача. Так, заявлені позивачем вимоги, зокрема щодо визнання недійсним рішення сесії та скасування державного акту носять немайновий характер, а тому були оплачені відповідними ставками судового збору.
З цих підстав ухвалу суду першої інстанції, представник апелянта просила скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник вимоги підтримали, просили задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про повернення ОСОБА_2 позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки вимоги позивача стосуються відновлення майнових прав, мають реституційний характер, а тому повинні оплачуватись судовим збором, за ставками, що встановлені для вимог майнового характеру. Оскільки, недоліків ОСОБА_2 належно не усунув, судовий збір не сплатив, то суд відповідно до вимог ст.121 ЦПК України повернув заяву заявнику.
Однак погодитись з таким висновком суду колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не може.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Тисменицької міської раді, відділу Держземагенства у Тисменицькому районі, ОСОБА_4 про скасування рішення сесії Тисменицької міської ради та Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства ( ст. 11 ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається із змісту позовної заяви вимог, які б підлягали вартісній оцінці, позивач не заявляв; вимоги позивача не мають також реституційного характеру, а відтак не можуть оплачуватись ставками судового збору, що встановлені для вимог майнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.307, 311, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,- у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Тисменицького районного суду від 30 жовтня 2013 року скасувати, матеріали за позовом ОСОБА_2 до Тисменицької міської ради, відділу Держземагенства у Тисменицькому районі, ОСОБА_4 про скасування рішення сесії Тисменицької міської ради та Державного акту на право власності на земельну ділянку повернути до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження .
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді В.М. Вакарук
В.М. Васильковський