ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 січня 2008 року                                                                                             м. Сімферополь

Військовий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді Сенька М. Ф. при секретарі Єлеферевській А. А., за участю обвинувача - помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону лейтенанта юстиції Свиренка P. O. та підсудного ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням рядового запасу

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Харитонівка, Сімферопольського району, Автономної Республіки Крим, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, який працює вантажником в приватному підприємстві „Платан", проживає за адресою: АДРЕСА_1, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 409 КК України. Судовим слідством, військовий суд

встановив:

12 листопада 2007 року військовозобов'язаний рядовий запасу ОСОБА_1 під час проходження навчальних зборів у військовій частині А 1743 в присутності особового складу та командування зборів заявив про відмову від несення обов'язків військової служби. Цього ж дня він залишив розташування військової частини і до закінчення зборів проводив час на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненому визнав повністю і пояснив, що відмовився від несення обов'язків військової служби тому, що боявся втратити роботу та заробіток.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ці обставини їм не оспорюються.

Суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільними дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.

Оскільки ОСОБА_1 12 листопада 2007 року відмовився від несення обов'язків військової служби, то суд такі його дії розцінює як злочин, передбачений ст. 409 ч. 2 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання, його щире каяття.

Разом з тим, суд враховує, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше та позитивні характеризуючи дані щодо нього.

Враховуючи тяжкість злочину та наведені вище обставини, суд приходить до висновку про можливість призначити підсудному ОСОБА_1 мінімальне покарання передбачене санкцією ст. 409 ч. 2 КК України і вважає за можливе звільнити його від покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 цього ж кодексу.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий суд

засудив:

2

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 409 ч. 2 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 ( один ) рік, якщо він на протязі цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

-     не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи;

-    повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

роботи або навчання;

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на органи кримінально-виконавчої системи за місцем його проживання.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 підписку про невиїзд скасувати.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: корінець до бойової повістки на ОСОБА_1 - зберігати в матеріалах справи; медичну картку на ім'я ОСОБА_1 передати до Сімферопольського районного військового комісаріату за належністю.

Військовий квиток на ім'я ОСОБА_1 передати засудженому ОСОБА_1 за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Дійсна за належним підписом.