АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/5834/13 Головуючий 1-ї інстанції - Гетьман Р.А.

Справа № 2-876/11 Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: кредитні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 21» листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарях: Попій Ю.А., Галушко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (правонаступниками якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та публічне акціонерне товариство «Альфа Банк») - Чебан Інни Василівни на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «СведБанк» (правонаступниками якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та публічне акціонерне товариство «Альфа Банк») про зміну умов кредитного договору,-

ВСТАНОВИЛА:

14 травня 2010 року ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «СведБанк» (в подальшому, у зв'язку зі зміною назви - приватне акціонерне товариство «Омега Банк», на цей час правонаступниками якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та публічне акціонерне товариство «Альфа Банк») про зміну умов кредитного договору.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26 вересня 2008 року між ним та відкритим акціонерним товариством «СведБанк» (далі - ВАТ «СведБанк») укладено кредитний договір № 2001/0908/64-012, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 15 000,00 доларів США на придбання транспортного засобу (далі - кредитний договір).

26 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та ВАТ «СведБанк» було укладено договір застави придбаного транспортного засобу № 2001/0908/64-012-z-1 (далі - договір застави).

Відповідно до п.3.1. кредитного договору на ОСОБА_2 покладено обов'язок погасити заборгованість за кредитним договором шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісячно, через касу банку згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

В Додатку № 1 до кредитного договору валюта кредитного платежу визначена в доларах США. Сплата відсотків за кредитним договором повинна здійснюватися у валюті кредиту - доларах США.

Разом з тим, за період з дати укладення вказаного кредитного договору по дату подачі до суду позовної заяви жоден законодавчий акт України не передбачав можливості використання іноземної валюти як валюти платежу, або виконання зобов'язань в іноземній валюті між резидентами України.

Постановою Правління Національного банку України № 200 від 30 травня 2007 року «Про затвердження правил використання готівкою іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», що була чинною на день укладення кредитного договору, не передбачено можливості погашення боргу за кредитом в іноземній валюті.

Крім того, в кредитному договорі не визначено іншого порядку визначення валюти платежу відносно до валюти зобов'язання, ніж той, що зазначений в ст. 533 ЦК України.

Також при укладенні кредитного договору позивача не було попереджено про те, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе позичальник, чим було порушено вимоги ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, девальвація гривні по відношенню до долару США зробила неможливим своєчасне погашення кредиту в передбаченому кредитним договором розмірі, оскільки позивач вимушений придбавати іноземну валюту для погашення заборгованості за кредитного договору за комерційним курсом українських банків.

Зважаючи на зазначене, позивач просив суд внести зміни до вищевказаного кредитного договору. Викласти п.1.1. в наступній редакції: «Банк зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 72925,00 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень 00 копійок) грн., що згідно офіційного курсу НБУ станом на 26.09.2008 року становить 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч доларів США 00 центів), на строк з 26 вересня 2008 року по 25 вересня 2015 року та на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки передбачені цим Договором. Сторони погодили, що кредит надається лише після виконання Позичальником умов пп. 3.10 та 5.1.9. цього Договору, а також підписання договору застави майна, передбаченого у п. 2.1. цього Договору, що забезпечує повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а також відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов цього Договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання». Викласти п.3.1. в наступній редакції: «Позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісяця, через касу Банку згідно Додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного Договору. Кредит повертається в національній валюті (гривні) за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України на дату укладання цього Договору 26.09.2008 року (а саме 4,8617 грн. за 1 дол. США). Нараховані проценти сплачуються Позичальником в національній валюті (гривні) за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України на дату укладання цього Договору (а саме 4,8617 грн. за 1 дол. США)». Зобов'язати відповідача здійснити перерахування всіх грошових коштів, що були внесені ним в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування ним, на гривню за офіційним курсом НБУ, що діяв на момент сплати таких платежів. Надлишок грошових коштів, який було ним сплачено за курсом, відмінним від 4,8617 грн. за один долар США, що діяв на час видачі кредиту, направити на погашення основної заборгованості за кредитним договором.

Зазначену справу судом першої інстанції розглянуто за відсутності відповідача.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

02 грудня 2011 року ПАТ «СветБанк» (правонаступниками якого є ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк»), який був правонаступником ВАТ «СведБанк», звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2011 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 липня 2012 року зазначену заяву залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником ПАТ «Омега Банк» - Чебан І.В. подано апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Судом ухвалено заочне рішення без належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, чим порушено право останнього на участь в розгляді справи. Крім того, посилання суду на неможливість використання іноземної валюти платежу або виконання зобов'язань в іноземній валюті між резидентами України суперечить вимогам ст.192 ЦК України, ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Також судом першої інстанції необгрунтовано не прийнято до уваги, що незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення кредитного договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 вересня 2013 року в якості правонаступника ПАТ «Омега Банк» залучено ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк».

В суд апеляційної інстанції представники ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції керувався тим, що відповідач під час укладення кредитного договору не мав правових підстав для використання іноземної валюти як валюти платежу та виконання зобов'язань в іноземній валюті. Крім того, не попередив позичальника, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе позивач та не надав інформацію щодо методики, яка використовується ним для визначення валютного курсу, строків і комісії, пов'язаних з конвертацією валюти зобов'язання у валюту платежу під час погашення заборгованості за кредитом, відсотків за користування ним. Також не виклав цю інформацію в кредитному договорі, чим порушив ст. 11 ЗУ «Про захист прав позивачів».

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що п.1.1. та п.3.1. кредитного договору підлягають зміні, ВАТ «СведБанк» зобов'язано здійснити перерахунок всіх грошових платежів, що були внесені ОСОБА_2 у доларах США в рахунок погашення кредиту та відсотків, на гривню за офіційним курсом НБУ, що діяв на момент сплати таких платежів та надлишок грошових коштів, що були сплачені останнім за курсом, відмінним від 4,8617 за один долар США, який діяв на момент видачі кредиту, направити на погашення основної заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджується письмовими доказами та не спростовується сторонами, що при укладенні 26 вересня 2008 року кредитного договору, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та ВАТ «СветБанк» було укладено договір застави придбаного транспортного засобу № 2001/0908/64-012-2-1 (а.с. 5-8).

Відповідно до умов зазначеного кредитного договору та додаткової угоди до нього № 2001/0908/64-012 від 04 січня 2009 року відповідач зобов'язався надати позивачу грошові кошти в розмірі 15 000,00 доларів США на строк з 26 вересня 2008 року по 25 вересня 2015 року зі сплатою 13 відсотків річних за весь строк фактичного користування кредитом (а.с. 5-8, 10). V

Відповідно до ч.2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому ст. 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» порядку банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним Банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків», є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

В порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд першої інстанції розглянув справу за відсутністю відповідача, без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, що спричинило неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Так, судом першої інстанції не було встановлено, чи мало ВАТ «СведБанк» на період укладення кредитного договору генеральну ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями, в тому числі операцій з використання іноземної валюти як засобу платежу.

При подачі до суду заяви про перегляд заочного рішення апелянтом також було надано докази, які свідчать про те, що 07 грудня 2007 року ВАТ «СведБанк» було отримано від Національного Банку України банківську ліцензію № 38 на право здійснення банківських операцій, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл № 38-2 на право здійснення операцій з валютними цінностями, що відповідно до вищенаведеного законодавства України є генеральною ліцензією на здійснення банком валютних операцій (а.с. 83-86).

Таким чином колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо неправомірності використання ВАТ «СведБанк» іноземної валюти, як валюти платежу, не можуть бути визнані правильними.

Не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи, та вимогах діючого законодавства й висновки суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем не було попереджено ОСОБА_2 про те, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе останній, у зв'язку з чим, девальвація національної валюти - гривні по відношенню до долару США призвела до суттєвого порушення майнових інтересів позивача.

Незмінність курсу гривні по відношенню до іноземних валют законодавчо не передбачена.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про Національний Банк України» офіційний курс гривні до національних валют встановлюється Національним Банком України, щоденно.

Таким чином, укладаючи спірний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та не мали будь-яких правових підстав вважати, що зміна валютного курсу не настане.

Зібрані по справі докази свідчать про те, що ОСОБА_2 під час укладення кредитного договору був належним чином проінформований про всі його істотні умови.

Відповідно до п.10.12 підписаного позивачем кредитного договору вбачається, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що перед його укладенням банк надав останньому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитного договору. Також при укладенні кредитного договору Кулішу С.В. була надана вся необхідна інформація, що передбачена затвердженими Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (а.с. 8).

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що при ухваленні заочного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин, керуючись п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2011 року підлягає скасуванню.

При ухваленні нового рішення по справі колегія суддів виходить із того, що при укладенні ВАТ «СведБанк» та ОСОБА_2 кредитного договору та при його виконанні, права останнього не порушено. Обравши валюту кредиту - долар США, позивач повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долару США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за кредитом.

Під час укладення кредитного договору сторонами було дотримано всі вимоги, що є необхідними для його дійсності відповідно до ст. 203 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зміну умов кредитного договору.

Керуючись ст.ст. 192, 203, 652 ЦК України, ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання валютного контролю», ст.ст. 303, 304, 316, 317, 319, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (правонаступниками якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та публічне акціонерне товариство «Альфа Банк») - Чебан Інни Василівни - задовольнити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2011 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «СведБанк» (правонаступниками якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та публічне акціонерне товариство «Альфа Банк») про зміну умов кредитного договору - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: