ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

21 грудня 2006 р.

№ 6/80

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді суддів

Козир Т.П. Владимиренко С.В. Кота О.В.

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвест"

на постанову Київського апеляційного господарського суду  від  20 липня  2006 року у справі                                       № 6/80

за позовом

Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу фірми товариства з обмеженою відповідальністю "Драгон Флай-Київ" (далі –Підприємство)

До за участю

Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" (далі –Об’єднання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвест" (далі - Товариство) Регіонального відділення  Фонду державного майна України по м. Києву (далі –РВ ФДМУ) Голосіївської районної в м. Києві  ради Генеральної прокуратури України

про	Спонукання до виконання дій та визнання недійсним договору оренди

за участю представників:

позивача: Кленков М.Х.;

відповідачів: не з’явилися,

                                                                     встановив:

Підприємство звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору між РВ ФДМУ і Товариством оренди нерухомого майна № 256 від 6 березня 2001 року, що належить до державної власності та зобов’язати Товариство звільнити нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 52, а також зобов’язати РВ ФДМУ укласти договір оренди нерухомого майна з позивачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 3 квітня 2002 року (суддя Ковтун С.А.) задоволено позовні вимоги Підприємства; зобов’язано РВ ФДМУ укласти з Підприємством договір оренди на приміщення площею 280 кв.м. в буд. № 52 по вул. Червоноармійська в м. Києві у редакції позивача і визнано недійсним договір оренди цього майна між РВ ФДМУ і Товариством № 256 від 6 березня 2001 року та припинено його дію на майбутнє; у задоволенні позову до первісного відповідача –Об’єднання відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2002 року (судді Фролова Г.М., Волинець А.П., Бакуліна С.В.) рішення місцевого господарського суду змінено; в частині зобов’язання РВ ФДМУ укласти договір оренди приміщення по вул. Великій Васильківській (Червоноармійській), 52 провадження у справі припинено; в частині позовних вимог Підприємства щодо визнання недійсним договору оренди № 256 від 6 березня 2001 року, укладеного між РВ ФДМУ та Товариством, відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Підприємство звернулося з заявою до Київського апеляційного господарського суду про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 року по справі № 6/80 за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року (судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф., Рєпіна Л.О.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2002 року у справі № 6/80 скасовано частково, залишено без змін абзаци перший, третій та тридцятий резолютивної частини постанови.

Товариство звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року, оскільки ним порушені норми матеріального та процесуального права та залишити без змін  постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2002 року.          

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарськими судами, колегія суддів встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються  господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.  

Як на нововиявлену обставину апеляційний господарський суд посилається на постанову Верховного Суду України  від 22 квітня 2002 року у справі № 19/3. Проте апеляційною інстанцією не враховано, що  в постанові від 30 травня 2002 року Київський апеляційний господарський суд дає оцінку обставинам, що були предметом розгляду і про які йде мова у постанові Верховного Суду України.

Виходячи з викладеного, при винесені постанови апеляційний господарський суд неправильно витлумачив нововиявлені обставини з урахуванням необхідних ознак, передбачених статтею 112 ГПК України і фактично вдався до переоцінки доказів, що були відомі суду.

Крім того, постанову Вищого господарського суду України від 4 квітня 2006 року, на яку посилається апеляційний господарський суд,  постановлено пізніше від постанови апеляційного суду від 30 травня 2002 року у даній справі, тому, в розумінні ст. 112 ГПК України, в межах даної справи не є нововиявленою обставиною, а може розглядатися як новий доказ.

          Відповідно до частини 8 ст.114 ГПК України, у разі скасування  судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Отже, апеляційний господарський суд повинен знову розглянути справу в тому обсязі і в тих межах, які встановлено нормами ГПК України для відповідної судової інстанції.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р.  “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності —на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.

Наведене свідчить, що винесена постанова Київським апеляційним господарським судом від 20 червня 2006 року  підлягає скасуванню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2002 року - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проінвест”  задовольнити.

          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року у справі № 6/80 скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2002 року у справі № 6/80 залишити без змін.

          Головуючий суддя:                                                            Т.Козир

                              судді:                                                            О. Кот

                                                                                                    С. Владимиренко