Справа №:121/975/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.

№ провадження:22-ц/190/6704/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Пономаренко А.В.

суддів:Болотова Є.В., Сокола В.С.

при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом заступника прокурора м.Ялти до Алупкінської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О.Боброва» Міністерства охорони здоров'я України про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та договору купівлі-продажу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року заступник прокурора м.Ялти звернувся до суду з зазначеним позовом в інтересах держави в особі Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О.Боброва» Міністерства охорони здоров'я України посилаючись на те, що рішенням 17-ї позачергової сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради № 6/10 від 27 липня 2007 року ОСОБА_6 було затверджено проект землеустрою і передано у власність земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а 22 травня 2009 року на підставі цього рішення видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 620653, кадастровий номер № 0111970200:01:004:0038, яка 12 червня 2010 року за договором купівлі-продажу № 1595 була відчужена ОСОБА_6 ОСОБА_7

Оскільки спірна земельна ділянка входить у межі території Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О.Боброва» Міністерства охорони здоров'я України та відноситься до земель оздоровчого призначення, а незаконна передача цього майна у приватну власність ОСОБА_6 і подальше її відчуження порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земель оздоровчого призначення, заступник прокурору м.Ялти просив визнати недійсними вищевказане рішення Алупкінської міської ради № 6/10 від 27 липня 2007 року та укладений 12 червня 2010 року відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1, а також покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 20 серпня 2013 року позовну заяву заступника прокурора м.Ялти задоволено. Визнано недійсним рішення Алупкінської міської ради № 6/10 від 27 липня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0100 га, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу. ». Визнано недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0100 га що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1, кадастровий номер № 0111970200:01:004:0038 укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 12 червня 2010 року посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 1595 .

В апеляційній скарзі на вказане рішення представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не дослідив належним чином матеріали справи та надані докази, а також не звернув увагу на недоведеність позовних вимог заступника прокурора м.Ялти у зв'язку із відсутністю у санаторію права постійного користування земельною ділянкою площею 11,2632 га , тому його земельні права при передачі у власність ОСОБА_6 спірної земельної ділянки не порушені .

Крім того , суд помилково визнав недійсним укладений відповідачами договір купівлі-продажу земельної ділянки всупереч положень статей 330 і 388 Цивільного Кодексу України , внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та ухвалив незаконне рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі рішення не відповідає цілком зазначеним вимогам процесуального закону.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог заступника прокурора м.Ялти , оскільки Алупкінська міська рада на момент прийняття рішення про передачу у власність спірної земельної ділянки діяла поза межами своїх повноважень, та незаконності подальшого відчуження цієї ділянки за укладеною відповідачами угодою.

Проте з такими висновками суду не може погодитись судова колегія в повному обсязі .

За приписами частини 1 статті 3 Земельного кодексу (далі - ЗК) України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до вимог статті 118 вказаного Кодексу набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування відповідними органами місцевого самоврядування за місцезнаходження земельної ділянки з дотриманням певної процедури.

Згідно статті 47 ЗК України до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.

На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняється передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення (стаття 48 ЗК України).

Статтею 92 ЗК України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Як встановив суд першої інстанції при вирішенні справи Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 11,2632 га з цільовим призначенням - функціонування санаторію, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії КМ № 0000030 від 07 квітня 1995 року і відомостей щодо визнання його недійсним у встановленому законом порядку матеріали справи не містять .

Рішенням Алупкінської міської ради 17-ї сесії 5-го скликання № 6/10 від 27 липня 2007 року ОСОБА_6 затверджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, а також передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0100 га кадастровий № 0111970200:01:004:0038, розташовану за тією ж адресою з земель, не переданих у приватну власність та не наданих в постійне користування в межах населеного пункту м. Алупка .

На підставі вказаного рішення 22 жовтня 2009 року ОСОБА_6 отриманий державний акт серії ЯД № 620653 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за № 010900700079 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а 12 червня 2010 року вказана спірна ділянка була відчужена ОСОБА_6 ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу реєстровий № 1595 .

З висновку судової комплексної комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29 жовтня 2010 року № 1651, 3065 , проведеної у межах кримінальної справи за обвинуваченням посадових осіб Алупкінської міськради ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за статтями 364,365 366 і 382 Кримінального Кодексу України , слідує, що надана у власність ОСОБА_6 земельна ділянка знаходиться у межах земельної ділянки, наданої у користування Державному закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" згідно із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030, виданого 07 квітня 1995 року , яке у встановленому законом порядку не припинялося .

За змістом вироку Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26 листопада 2012 року відносно ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ,який набрав чинності, встановлено порушення вимог законодавства України при прийнятті Алупкінською міською радою рішення № 6/10 від 27 липня 2007 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража , на підставі якого 22 травня 2009 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 620653 , що знаходилася у межах території Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва і віднесена до земель оздоровчого призначення ( а.с. 64-91)

Правильність викладених обставин підтверджена матеріалами справи .

За вимогами частини 4 статті 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На підставі наведеного колегія суддів вважає доведеним факт перебування переданої Алупкінською міською радою ОСОБА_6 земельної ділянки у користуванні Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва .

Відтак, у Алупкінської міської ради на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні передбачені законом підстави для передачі ОСОБА_6 спірної земельної ділянки, оскільки суб'єкт владних повноважень розпорядився земельною ділянкою, яка знаходилась у постійному користуванні санаторно-лікувального закладу.

З огляду на наведене , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Алупкінська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності та діяла всупереч інтересів землекористувача та вимог земельного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні справи правильно виходив з наявності правових підстав для визнання недійсним рішення Алупкінської міської ради № 6/10 від 27 липня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0100 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу» відповідно до пункту "г" частини 3 статті 152 ЗК України та незаконності набуття відповідачкою ОСОБА_6 права власності на цю земельну ділянку ,а доводи апеляційної скарги не спростовують такого висновку .

При цьому посилання представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 в апеляційній скарзі на відсутність у Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва оформленого належним чином права постійного користування земельною ділянкою площею 11,2632 га , у зв'язку із наявністю в автоматизованій системі державного земельного кадастру даних про користування санаторієм земельною ділянкою площею 4,8000 га за адресою АДРЕСА_1 відповідно до Державного акту серії ЯЯ № 001297 , виданого на підставі рішення 27 сесії 5 скликання Алупкінської міськради № 1\1 від 16 вересня 2008 року і зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю і на право постійного користування землею , договорів оренди за № 030100700006 від 25 листопада 2008 року , що встановлено судовими рішеннями господарських судів , а отже і права на звернення до суду за захистом своїх прав не заслуговують на увагу, оскільки суперечать доказам у матеріалах справи і ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11 жовтня 2010 року, яка набрала чинності, визнано протиправним та скасовано рішення Алупкінської міської ради № 1/1 від 16 вересня 2008 року "Про коригування меж земельної ділянки Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" Міністерства хорони здоров'я України для функціонування санаторію" , яким в постійне користування для функціонування санаторію передано земельну ділянку загальною площею 4,8 га із земель оздоровчого призначення та вирішено видати державний акт на право постійного користування землею для функціонування санаторію площею 4,8 га, а також припинено право постійного користування Державному закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" земельною ділянкою площею 6,4632 га із загальної площі 11,2632 га, наданої для функціонування санаторію.

Крім того рішенням господарського суду АР Крим від 18 лютого 2013 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,8000 га по АДРЕСА_1 серії ЯЯ № 001297, виданий 25 листопада 2008 року Державному закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва"м.Алупка.

Відповідно до листів Управління держкомзему у м.Ялта АР Крим від 24 червня 2010 року № 982-2\10-25-4 та 23 липня 2010 року № 3382-2\10-25-4 за Державним закладом "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва"значиться на обліку земельна ділянка площею 11,2632 га з цільовим призначенням -для обслуговування санаторія, яка віднесена до категорії земель оздоровчого призначення .

З огляду на наведе, колегія суддів вважає, що право постійного користування земельною ділянкою площею 11,2632 га , наданої для функціонування дитячого санаторію ім. Боброва, правонаступником якого є Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" згідно державного акту на право постійного користування землею серії КМ № 0000030 від 07 квітня 1995 року , набуте санаторієм в установленому законом порядку і до теперішнього часу не втрачено

При цьому судова колегія враховує, що рішенням Конституційного Суду України № 5 - рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнано неконституційним положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою (справа про постійне користування земельними ділянками) та зазначено, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою, а пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 "Про затвердження форми державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Разом з тим колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним укладеного 12 червня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1, оскільки визнанню правочину недійсним має передувати скасування державної реєстрації права власності на майно, що було предметом оспорюваного правочину.

Відповідно до частини 2 статті 126 ЗК України, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім певних випадків, державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вимога про визнання державного акту незаконним та його скасування є похідною і залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

За приписами частини 1 статі 11 ЦПК України суд при розгляді цивільної справи обмежений заявленими позивачем вимогами і наданими сторонами та іншими особами доказами .

Між тим вимог, щодо визнання недійсним державного акту на право власності на вищевказану земельну ділянку серії ЯД № 620653, кадастровий номер № 0111970200:01:004:0038, виданого ОСОБА_6 на підставі рішення Алупкінської міської ради 17-ї позачергової сесії 5-го скликання № 6/10 від 27 липня 2007 року, заступником прокурора м.Ялти не заявлялося, що виключає можливість вирішення питання щодо правомірності укладеного в подальшому відносно цієї земельної ділянки правочину, оскільки визнання недійсним і скасування державного акту на право власності на земельну ділянку в судовому порядку є підставою для визнання недійсними наступних угод щодо цього майна.

Однак усупереч вимогам статті 212 ЦПК України викладені обставини залишилися поза увагою і не були предметом оцінки суду першої інстанції.

Таким чином судова колегія вважає, що задовольняючи позов заступника прокурора м.Ялти, діючого в інтересах держави в особі Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О.Боброва» Міністерства охорони здоров'я України, в частині визнання недійсним укладеного 12 червня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0100 га, кадастровий номер № 0111970200:01:004:0038, що знаходиться у АДРЕСА_1, суд першої інстанції не звернув достатньої уваги на наведені обставини та норми матеріального закону, чим припустився порушення норм матеріального і процесуального права , тому оскаржуване рішення в цій частині не можна визнати законним та обґрунтованим.

За таких обставин рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 20 серпня 2013 року в частині визнання недійсним вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки не може залишатися в силі та підлягає скасуванню згідно із пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України з ухваленням в даній частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог заступника прокурора м.Ялта .

На підставі наведеного та керуючись статтями 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 313, 314 та 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2013 року скасувати в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0100 га що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1, кадастровий номер № 0111970200:01:004:0038, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 12 червня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 1595.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову заступника прокурора м.Ялти про визнання недійсним договору купівлі -продажу земельної ділянки

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Судді

Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.