РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 124/2776/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В.

№ провадження: 22-ц/190/7389/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

"11" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Руснак А.П.,

Суддів:Берещанської І.І., Кірюхіної М.А.,

При секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АБ «Синтез» на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 26 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що укладаючи 26 вересня 2003 року з відповідачкою договір дарування квартири АДРЕСА_1 помилялась щодо природи зазначеного правочину та мала на меті укласти договір довічного утримання. Оскільки відповідачка не виконує своїх зобов'язань по її утриманню,просила визнати договір дарування недійсним.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 26 квітня 2013 року позов ОСОБА_6 - задоволено.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, від 26 вересня 2003 року, реєстровий № 2-1131, посвідченого державним нотраіусом першої Сімферопольської нотаріальної контори Ісаєвою Ларисою Гордіївною, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 114,71 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «АБ «Синтез» просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову в позові. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без врахування прав апелянта як іпотекодержателя нерухомого майна.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 вересня 2003 року ОСОБА_6 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 на користь відповідачки ОСОБА_7

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та визнаючи цей договір недійсним, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову, оскільки позов визнаний відповідачкою, це не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та не суперечить закону.

З такими висновками суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2008 року між відповідачкою та АБ «Синтез» укладено кредитний договір за умовами якого нею отримано кредит у сумі 30 000 грн. Нерухоме майно - дар ОСОБА_6 стало предметом іпотеки.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 01.02.2011 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 перед АБ «Синтез» за кредитним договором в розмірі 240 183, 32 грн. на предмет іпотеки звернено стягнення та ОСОБА_7 виселено з АДРЕСА_1.

Розгляд справи за позовом ОСОБА_6 відбувся під час виконання судового рішення, без участі кредитора та іпотекодержателя АБ «Синтез», інтереси якого зачапаються ухваленим рішенням.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі якщо визнання відповідачкою позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову та продовжує розгляд справи.

У порушення зазначених вимог закону, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи та зробив висновки які не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Позовні вимоги ОСОБА_6 пред'явлені нею з підстав ст. ст.229, 230, 233 ЦК України, не доведені належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягають.

Вищевикладене є підставою для скасування рішення відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_6

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 315, 316, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АБ «Синтез» задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 26 квітня 2013 року скасувати, ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді