Справа №348/523/13-ц

Провадження №22-ц/779/3024/2013

Категорія 31

Головуючий у І інстанції Мужик І.І.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Матківського Р.Й., Ясеновенко Л.В.

секретаря Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Надвірнянське лісове господарство» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_6, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на рішення Надвірнянського районного суду від 04 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року ДП «Надвірнянське лісове господарство» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.01.2012 року відповідачі проводили незаконне полювання в угіддях Надвірнянського лісництва, внаслідок чого заподіяли ДП «Надвірнянське лісове господарство» збитки на суму 26 000 грн. Посилаючись на притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за вказане адміністративне правопорушення просив задовольнити позов, стягнувши суму збитків з відповідачів в солідарному порядку.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 04 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ДП «Надвірнянське лісове господарство» 26 000,00 грн. заподіяних збитків. Також вирішено питання судових витрат.

На дане рішення ОСОБА_3, ОСОБА_6, представник ОСОБА_8 - ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких посилаються на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зазначають, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо порушення ними правил полювання та безпідставно стягнув з них в солідарному порядку 26 000,00 грн. заподіяних збитків лісовому господарству. При цьому судом неправильно застосовано положення ст. 1166 ЦК України, оскільки будь-яких доказів, що шкоду ДП «Надвірнянському лісовому господарству» внаслідок відстрілу з допомогою вогнепальної зброї однієї особи козулі європейської, в якій знаходились два ембріони, та однієї особи самки кабана завдано саме ними, що ними вчинено протиправні дії, між якими і шкодою є безпосередній причинний зв'язок. Відповідно до висновку експерта №40 від 13.02.2011 року надана на дослідження гільза вилучена при огляді місця події 12.01.2012 року не відстріляна із рушниць ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 Відповідно до висновку експерта №09/13-0062 від 10.02.2012 року слідів продуктів пострілу у рушниці, вилученої у ОСОБА_3 не виявлено.

Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в своїх апеляційних скаргах зазначають, що судом не взято до уваги, що постанови про накладення адміністративного стягнення на них скасовані Надвірнянським районним судом.

Також, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на те, що поза увагою суду залишилась та обставина, що постанова Надвірнянського районного суду від 14.05.2013 року, якою відмовлено йому у скасуванні постанови про адміністративне правопорушення, не містить будь-яких висновків про те, що він стріляв із рушниці в тварин.

Крім того, в своїх апеляційних скаргах ОСОБА_3 та представник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 зазначають, що судом не взято до уваги, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил полювання, а тому щодо них не може бути застосовано положення ч.4 ст. 61 ЦПК України. Також позивачем не наданого жодного доказу щодо їх знаходження в групі з іншими відповідачами і що шкода, завдана спільними діями за попередньою змовою групою осіб, що давало б суду підстави стягнути завдану шкоду в солідарному порядку.

Посилаючись на вказані обставини апелянти просили рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 та його представник доводи скарги підтримали , а доводи інших апеляційних скарг визнали, з наведених у них мотивів.

ОСОБА_6 та його представник доводи своєї скарги підтримали, а доводи інших апеляційних скарг визнали, з наведених у них мотивів.

Представник ОСОБА_2 доводи його скарги підтримала, а доводи інших апеляційних скарг визнала, з наведених у них мотивів.

ОСОБА_5 та його представник доводи скарги підтримали, а доводи інших апеляційних скарг визнали, з наведених у них мотивів.

Представник ОСОБА_4 доводи його скарги підтримала, а доводи інших апеляційних скарг визнала, з наведених у них мотивів.

Представник ДП «Надвірнянське лісове господарство» доводів скарг не визнала посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, а рішення - скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд, за нормою ч.1 ст.214 ЦПК України, вирішує питання щодо обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються та чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із порушенням правил полювання відповідачами спричинено позивачу збитки в розмірі 26 000,00 грн., які підлягають стягненню з них в солідарному порядку.

Однак такий висновок суду не ґрунтується на вимогах закону та не відповідає матеріалам справи.

Судом встановлено, що 12 січня 2012 року працівниками Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області спільно з працівниками лісової охорони ДП «Надвірнянське лісове господарство» було затримано групу мисливців, відповідачів по справі, які проводили незаконне полювання в угіддях Надвірнянського лісництва.

Постановою прокурора Надвірнянського району від 13 січня 2012 року порушено кримінальну справу за фактом незаконного полювання, що спричинило істотну шкоду, вчиненою групою осіб за ознаками злочину, передбаченого ст.248 ч.2 КК України. А постановою старшого слідчого СВ Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Романиця В.В. від 25 травня 2012 року порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по факту порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, вчинено групою осіб за ознаками злочину передбаченого ст.248 ч.2 КК України (а.с.156).

У зв'язку із відсутністю заподіяння істотної шкоди постановою Надвірнянського районного суду від 22 серпня 2012 року вказані постанови відносно ОСОБА_3 скасовано. Аналогічні постанови прийнято щодо відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.91, 157,158). В подальшому кримінальну справу відносно відповідачів закрито за відсутністю в їхніх діях складу злочину.

Як вбачається із матеріалів справи постановами про накладення адміністративного стягнення №9 від 20 вересня 2012 року, №10 від 28 вересня 2012 року, №11 від 28 вересня 2012 року встановлено відповідно факт порушення ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 п.1,3. ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», зокрема полювання в угіддях Надвірнянського лісництва ДП «Надвірнянське лісове господарство» в заборонений час, без відповідного на те дозволу та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 85 КУпАП (а.с.5,10,15).

Однак, постановами Надвірнянського районного суду від 27 травня 2013 року та від 25 липня 2013 року вказані постанови відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було скасовано, а провадження в справах - закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 121,160).

Відносно ОСОБА_5 у скасуванні постанови Надвірнянським районним судом 14 травня 2013 року відмовлено (а.с. 159).

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ДП «Надвірнянське лісове господарство» посилався на те, що внаслідок незаконного полювання, в ході якого було вбито одну козулю з двома ембріонами та кабана, що підтверджується матеріалами адміністративних справ про притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 85 КУпАП України, відповідачами було заподіяно господарству шкоду на суму 26 000,00 грн.

В той же час матеріалами справи підтверджено факт вчинення адміністративного правопорушення лише відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а такі докази щодо відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відсутні.

Однак, диспозиція ч.1 ст.85 КУпАП України передбачає покарання за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, у заборонений час тощо), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Отже, обставин преюдиційності, встановлених постановами суду у справах про адміністративне правопорушення, що є обов'язкові при вирішенні даного спору стосовно цивільно-правових наслідків дій відповідачів та які є підставами для звільнення від доказування, колегія суддів не знаходить.

Відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1190 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Така відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, за заявою потерпілого може бути визначена судом у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України.

Як вбачається із висновків №09/12-0062, №09/12-0063 від 10 лютого 2012 року судових експертиз вибухових речовин та продуктів пострілу, проведених експертом НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області, проведених в ході розслідування кримінальної справи, в межах чутливості застосованих рекомендованих методик на марлевому тампоні, яким було прочищено канал ствола рушниці відповідно ТОЗ -34 НОМЕР_1, вилученої у ОСОБА_3, та ІЖ-58 НОМЕР_2, вилученої у ОСОБА_4, слідів пострілу не виявлено (а.с.192-193,206-207).

Висновками експерта НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області №09/12-0059, №09/12-0061 від 10 лютого 2012 року встановлено, що на марлевих тампонах, якими було прочищено канали стволів рушниці, вилученої у ОСОБА_5, ОСОБА_6, виявлено присутність слідів мастильного матеріалу (нафтового мастила) та речовин, які відносяться до продуктів пострілу (нітрат-, нітрат-іони та дифеніламін). В той же час експертом зазначено про неможливість здійснення категоричного висновку щодо давності факту проведення пострілу з наданої на дослідження рушниці після її останнього чищення з причини відсутності методик дослідження встановлення послідовності утворення слідів мастильного матеріалу та продуктів пострілу у випадку їх спільної присутності у каналі стола (а.с.202-205).

Разом з тим, із висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області №40 від 13 лютого 2012 року надана на дослідження гільза, вилучена при огляді місця події 12 січня 2012 року не відстріляна із рушниць, вилучених у ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Даною експертизою також встановлено, що надана на дослідження гільза, вилучена при огляді місця події 12 січня 2012 року, могла бути відстріляна із двоствольної мисливської рушниці ТОЗ-34, в якій розмірні характеристики одного з бойків, аналогічні бойку нижнього ствола мисливської рушниці ТОЗ-34, 12 кал., НОМЕР_3 вилученої в ОСОБА_3 (а.с.200-201).

Крім того, як вбачається з висновку судово-балістичної експертизи № 42 від 31.01.2012 року (а.с. 198-199) при дослідженні дев'яти дробин, вилучених із туші кабана, експертом не встановлено чи були вони відстріляні п'ятьма рушницями, вилученими у відповідачів.

Вказані висновки експертиз, як і інші матеріали кримінальної справи були оглянуті судом при вирішенні спору, однак їм не дано правильної юридичної оцінки.

Вищенаведеними обставинами не підтверджено факт заподіяння збитків позивачеві в сукупності всіх обов'язкових для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди умов: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина заподіювача шкоди.

Отже враховуючи, що будь-яких належних та допустимих доказів того, що внаслідок незаконного полювання відповідачами було вбито одну козулю з двома ембріонами та кабана, чим завдано матеріальну шкоду, позивачем не подано, підстав для покладення на апелянтів відповідальності за це не встановлено.

Вирішуючи даний спір, судом першої інстанції вищезазначених норм матеріального права не враховано, тому постановлене ним рішення не може залишатися в силі та підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_6, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 04 листопада 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Державного підприємства «Надвірнянське лісове господарство» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Р.Й. Матківський

Л.В. Ясеновенко