Справа № 354/206/13-ц
Провадження № 22ц/779/2765/2013
Категорія 45
Головуючий у І інстанції Марчак Ю.І.
Суддя - доповідач Соколовський В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Соколовського В.М.,
суддів: Меленко О.Є., Васильковського В.М.,
секретаря Лисак І.В.,
з участю: представника апелянта Банаха В.М., представника позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Піги» до ОСОБА_3, Татарівської сільської ради про визнання недійсними рішень Татарівської сільської ради та Державних актів на землю,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Яремчанського міського суду від 27 вересня 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель Піги» (надалі ТзОВ «Готель Піги») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, Татарівської сільської ради про визнання недійсними рішень Татарівської сільської ради та Державних актів на землю.
Позов мотивовано тим, що у позивача виник спір із відповідачем ОСОБА_3 стосовно користування ТзОВ «Готель Піги» водогінним колодязем, який розташований неподалік готелю на земельній ділянці ОСОБА_3 та є джерелом водопостачання приміщення готелю.
Окрім того відповідач ОСОБА_3 не є власником земельної ділянки, на якій розміщено водогінний колодязь ТзОВ «Готель Піги» та електричну підстанцію, оскільки правовстановлюючі документи на таку земельну ділянку оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно вище наведеного, позивач просив задовольнити позовну заяву ТзОВ «Готель Піги» та: визнати недійсним рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 10.10.2000 року № 38 про надання земельної ділянки площею 0,2499 га ОСОБА_3 з земель запасу на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку; визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_3 15.05.2002 року; визнати недійсним рішення Татарівської сільської ради від 13.10.2006 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,2499 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1; визнати недійсним рішення Татарівської сільської ради від 25.04.2007 року про затвердження технічної документації на земельну ділянку площею 0,2499 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та передачу земельної ділянки у приватну власність; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий 03.08.2007 року ОСОБА_3 про право власності на земельну ділянку площею 0,2499 га в с.Татарів.
Рішенням Яремчанського міського суду від 27 вересня 2013 року позов задоволено повністю.
Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 10.10.2000року №38 про надання земельної ділянки площею 0,2499 га ОСОБА_3 з земель запасу на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, згідно ст.67 Земельного кодексу України.
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2499 га, що знаходиться в с. Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, землю передано для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, виданий ОСОБА_3 від 15.05.2002 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради № 38 від 10.10.2000 року.
Визнано недійсним рішення Татарівської сільської ради від 13.10.2006р. № 24/7/2006 про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,2499 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.
Визнано недійсним рішення Татарівської сільської ради від 25.04.2007р. № 44/13/2007 про затвердження технічної документації на земельну ділянку площею 0,2499 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 та передачу її у приватну власність.
Визнано недійсним Державний акт серія ЯД № 875339 на право власності на земельну ділянку площею 0,2499 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, кадастровий номер 2611091201140010029, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданий ОСОБА_3 та зареєстрований в Книзі реєстрації записів Державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею за № 010729800123 від 03.08.2007 року, виданого на підставі рішення 13 сесії 5 демократичного скликання Татарівської сільської ради від 25.04.2007 року № 44-13/2007, та вирішено скасувати державну реєстрацію цього Державного акту.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на необ'єктивне та неповне дослідження всіх обставин по справі.
Зокрема апелянт зазначає, що судом не взято до уваги, що спірні рішення прийнято відповідно до рішення Татарівської сільської ради від 26 березня 1999 року «Про делегування сільвиконкому повноважень в галузі регулювання земельних відносин».
Суд також прийшов до неправильного висновку про необхідність визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку від 15 травня 2002 року, виданого апелянту на підставі рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради № 38 від 10 жовтня 2000 року, оскільки відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа що посвідчує право власності та його державної реєстрації.
Вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку від 15 травня 2002 року ОСОБА_3 для державної реєстрації не подавався, а тому він не тягне за собою виникнення будь-яких цивільних прав та обов'язків.
В зв'язку з цим апелянт просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник апелянта Банах В.М. доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів та просив скаргу задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 скаргу не визнав із-за її безпідставності, просив у її задоволенні відмовити, а рішення, як законне і обґрунтоване, - залишити без змін.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ТзОВ «Готель Піги», суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки спірна земельна ділянка не перебувала в користуванні відповідача ОСОБА_3 Винесення рішення виконкомом Татарівської сільської ради від 10.10.2000 року, рішень Татарівською сільською радою від 13.10.2006 року та від 25.04.2007 року, а також видача ОСОБА_3 Державних актів на право власності на земельну ділянку від 15.05.2002 року та від 03.08.2007 року є безпідставними, якими порушено вимоги земельного законодавства. Зокрема суд зазначив у рішенні, що в порушення зазначених вимог законодавства рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради від 10.10.2000 року про надання земельної ділянки площею 0,2.499 га ОСОБА_3 із земель запасу на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку згідно ст. 67 Земельного кодексу України прийнято неналежним органом - виконавчим комітетом Татарівської сільської ради, замість Татарівською сільською радою. Суд врахував ту обставину, що на земельній ділянці, яку передано відповідачу ОСОБА_3 у власність, знаходиться водогінний колодязь та електрична підстанція.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такий є помилковим та не відповідає встановленим обставинам у справі.
Так, відповідно до статей 3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Татарівської сільської ради від 25.04.2007 року затверджено ОСОБА_3 технічну документацію на земельну ділянку, площею 0,2499 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1, та передано її у приватну власність.
Вказана земельна ділянка була надана ОСОБА_3 у порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, оскільки така ділянка з 2001 року на законних підставах перебувала у користуванні ОСОБА_3, що підтверджується витягом із погосподарської книги № 2 Татарівської сільської ради на 2001-2005 роки (а.с.101).
Згідно Рішення Татарівської сільської ради від 13 жовтня 2006 року надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, площею 0,2499 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 (а.с. 19).
03 серпня 2007 року ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД №875339 на підставі рішення 13 сесії 5 демократичного скликання Татарівської сільської ради від 25.04.2007 року №44-13/2007, земельна ділянка площею 0,2499 га, яка розташована АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 56).
Статтею 158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
За змістом статей 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить розпорядження землями територіальних громад, вирішення земельних спорів, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Отже зазначеними законодавчими нормами визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведені рішення Татарівської сільської ради від 13 жовтня 2006 року та 25 квітня 2007 року є законними і прийняті сільською радою в межах її повноважень.
Згідно статей 316, 328 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, враховуючи вищенаведене, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД №875339 ОСОБА_3 видано на законних підставах. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, межі земельної ділянки були погоджені ОСОБА_3 і власником сусідньої земельної ділянки ТОВ «Готель Піги» 26.10.2006 року (а.с.53) і дане товариство, приватизувавши свою земельну ділянку в 2005 році, ніяких претензій на той час до ОСОБА_3 не мало, ні з приводу землі, ні з приводу розташування самочинно побудованого колодязя з питною водою, який знаходився на земельній ділянці ОСОБА_3, ні з приводу розташування електричної підстанції.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради від 10 жовтня 2000 року № 38 ОСОБА_3 було надано в приватну власність земельну ділянку, площею 0,2499 га, із земель запасу сільської ради на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, в зв'язку з чим йому було видано і Державний акт на право власності на земельну ділянку від 15.05.2002 року. Проте вказаний Державниий акт на землю ОСОБА_3 не було реалізовано і не проведено державну реєстрацію прав власності.
Отже за таких обставин суд першої інстанції прийшов до невірного висновку, що спірне рішення № 38 від 10.10.2000 року прийняте виконавчим комітетом Татарівської сільської ради, а не Татарівською сільською радою до компетенції якої було віднесено прийняття таких рішень, адже відповідно до рішення цієї сільської ради від 26.03.1999 року, сільвиконкому були делеговані повноваження в галузі регулювання земельних відносин. А оскільки такі права власності на земельну ділянку не були зареєстровані ОСОБА_3 у законному порядку та реалізовано таке право, то такі рішення залишились декларативними, які ні до яких наслідків сторін не могли спонукати, а отже підстав у суду визнавати такі рішення і Державний акт недійсними не було підстав.
Оскільки попереднє право на земельну ділянку ОСОБА_3 не було реалізовано, тому він повторно звернувся з заявою в Татарівську сільську раду для наданя йому дозволу на виготовлення технічної документації на ту ж земельну ділянку, на яку вже отримав державний акт. В подальшому, на підставі рішень Татарівської сільської ради від 13.10.2006 року та 25.04.2007 року ОСОБА_3 дано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,2499 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 та затверджено технічну документацію на вказану земельну ділянку. А 03.08.2007 року ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2499 га. При цьому нічиїх прав наданням у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 не було порушено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно та повно встановлено обставини справи, проте дано їм неправильну юридичну оцінку з порушенням норм матеріального права, що призвело до постановлення судом першої інстанції помилкового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Готель Піги» у повному об'ємі.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Яремчанського міського суду від 27 вересня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Піги» до ОСОБА_3, Татарівської сільської рада про визнання недійсними рішень Татарівської сільської ради та Державних актів на землю відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: О.Є. Меленко
В.М. Васильковський