ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Справа № 926/611/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі

суддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Хотинське лісове господарство"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013

у справі№ 926/611/13

господарського судуЧернівецької області

за позовомДержавного підприємства "Хотинське лісове господарство"

доФізичної особи - підприємця Боцвенюк Віталія Дмитровича

провизнання недійсним договору підряду

за участю представників від:

позивача не з"явилися, повідомлені належним чином

відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.07.2013 у справі № 926/611/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013, відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Хотинське лісове господарство" (Позивач) до Фізичної особи - підприємця Боцвенюк Віталія Дмитровича (Відповідач) про визнання недійсним договору підряду на виконання лісових робіт № 113 від 30.03.2012.

В судових рішеннях, з посиланням на статті 203, 215, 218, 234, 837, 839, 849, 853 Цивільного кодексу України, вказується на відсутність правових підстав для визнання недійсним договору підряду.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Державне підприємство "Хотинське лісове господарство" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.07.2013, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 у справі № 926/611/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним договору підряду № 113 від 30.03.2012.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, Позивач вказує на те, що оспорюваний договір вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим договором, а тому в силу статті 234 Цивільного кодексу України договір є фіктивним. Позивач також зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили без задоволення його клопотання про зупинення провадження у справі з направленням матеріалів справи до органу досудового розслідування.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Державним підприємством "Хотинське лісове господарство" (Замовник) і Фізичною особою - підприємцем Боцвенюк Віталієм Дмитровичем (Підрядник) укладено договір підряду на виконання лісових робіт № 113 від 30.03.2012, за умовами якого Підрядник зобов'язаний здійснити рубку лісу на території, вказаній Замовником, та заготовити деревину у кількості 1971 куб.м., а Замовник зобов'язаний прийняти роботу і оплатити її результати. Загальна вартість робіт визначена сторонами на суму 77 885,47 грн. З 30 березня 2012 року по 31 серпня 2012 Відповідачем виконано, а Позивачем за актами приймання-передачі прийнято роботи на загальну суму 53 581,07 грн. Згідно з цими актами робота виконана якісно і вчасно та вказано, що претензії до виконавця відсутні.

Замовник оплатив Підряднику суму 26 000 грн. за видатковими касовими ордерами № 445 від 25.07.2012, № 370 від 26.06.2012 та платіжним дорученням № 957 від 13.11.2012.

В червні 2013 року Державне підприємство "Хотинське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Боцвенюк Віталія Дмитровича про визнання недійсним договору підряду № 113 від 30.03.2012 з посиланням на те, що цей правочин є фіктивним і в силу статті 234 Цивільного кодексу України є недійсним, оскільки укладено договір без наміру створення правових наслідків. Підставою для таких висновків Позивач зазначив те, що підрядні роботи за договором № 113 від 30.03.2012 не виконував особисто ФОП Боцвенюк В.Д., а інші особи, що підтверджується їх поясненнями.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ДП "Хотинське лісове господарство", суди попередніх інстанцій вказали на те, що згідно з частиною 1 статті 837, з частиною 1 статті 839 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини 1 статті 849, частини 1 статті 853 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку важливим є результат роботи, який у разі якісного її виконання на підставі аналізу вищенаведених норм та відповідних положень договору підряду, замовник зобов"язаний прийняти роботу, що було ним зроблено та в подальшому частково оплачено.

Укладений між Позивачем і Відповідачем договір підряду не передбачає особистого виконання робіт Відповідачем.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками апеляційного господарського суду, оскільки до матеріалів справи додані акти приймання-здачі робіт на загальну суму 53 581,07 грн., зі сторони Замовника акти підписані комісійно у складі трьох осіб і затверджені директором ДП "Хотинське лісове господарство". В актах не зазначено хто і в який час виконував роботи по рубці лісу. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги акт службового розслідування в Колінківецькому лісництві від 29.04.2013 та пояснення майстрів і лісничого Колінківецького лісництва про те, що вони виконували рубку лісу, виконання якої зазначено в договорі підряду № 113 від 30.03.2012, з огляду на те, що в силу частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України свідчення свідків не є доказами при вирішенні господарського спору.

Крім того, незазначення в актах приймання виконаних робіт дати і часу її виконання не виключає можливість виконання робіт майстрами і лісничим Колінківецького лісництва в позаробочий час чи у вихідні для цих працівників дні. Також Позивачем не доведено, чи виконані роботи входять до посадових обов"язків вказаних осіб, передбачених певними інструкціями, чи виконувалися за завданням ФОП Боцвенюка В.Д, з метою отримання від останнього грошових коштів за виконану роботу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що порушення в господарській діяльності підприємства з вини його посадових осіб не може бути предметом дослідження в господарському процесі.

Крім того, в силу статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний, а невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною.

Безпідставними є доводи Позивача, викладені в касаційній скарзі, про те, що свідчення свідків допускається як засіб доказування у Цивільному кодексі України згідно зі статтями 937, 949 Цивільного кодексу України (розділ "зберігання"), оскільки в постанові апеляційного господарського суду по даній справі міститься посилання на Господарський процесуальний кодекс України.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо відхилення судом клопотання про зупинення провадження у справі з направленням матеріалів справи до слідчих органів тому, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, направлення господарським судом матеріалів справи до слідчих органів. До матеріалів даної справи Позивачем надано копії документів, які він може також передати слідчим органам, а доказів про розгляд іншої, пов"язаної з даною, справи Позивач не надав.

Разом з тим, стаття 79 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду зупинити провадження у справі, а не його обов"язок.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для скасування законних і обґрунтованих рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.07.2013 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 по даній справі.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Хотинське лісове господарство" слід залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 у справі № 926/611/13 - без змін.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Хотинське лісове господарство" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 у справі № 926/611/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда