Судове рішення #34239675

Справа № 141/1061/13-ц


З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року                               смт. Оратів

Оратівський районний суд

Вінницької області

          В складі: головуючого - судді Слісарчука О.М.

          при секретарі Данилюк В.А.


          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, у відсутності сторін,-

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулася до Оратівського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

          Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, просить винести заочне рішення у справі.

          Відповідач ОСОБА_2, повторно в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надійшло.

          Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

          Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору. Оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.

          Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

          Відповідно свідоцтва про одруження виданого відділом запису актів громадянського стану - м. Хартфорд, Коннектикут, перекладеного відповідно до Гаазької Конвенції від 05.10.1961 року перекладачем Черевиком ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 23.09.2007 року уклали шлюб у м. Вестпорт округу Фейрфілд Сполучені Штати Америки, після укладення шлюбу прізвище позивача змінено на "Портієр".

          Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-АМ №217942 від 01.12.2011 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_6 Джексон народився 18 листопада 2011 року у м. Вінниця, про що в Книзі реєстрації народжень 01.12.2011 року зроблено відповідний актовий запис за №46, батьками якого є: батько - ОСОБА_2 ОСОБА_3, мати - ОСОБА_1.

          Відповідно до довідки №229 від 02.08.2013 року виданого виконавчим комітетом Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно тимчасово проживає без реєстрації на території Оратівської селищної ради за адресою вул. Братів Коробкових, 5 в смт. Оратів Вінницької області.

          В судовому засіданні встановлено, що спільне сімейне життя сторін не склалося по причині різних поглядів на життя, несхожості характерів, що негативно впливає на виховання дитини, між сторонами втрачено почуття поваги та любові, сторони подружніх стосунків тривалий час не підтримують та не бажають поновлювати подружні стосунки, що свідчить про те, що сім’я фактично розпалася. Дитина проживає з позивачем, спору майнового характеру між сторонами немає.

          Відповідно до ст. 410 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

          Відповідно до ст. 414 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

          Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.

          Згідно ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є. Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю. Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - місце перебування.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», яка має назву «Правові наслідки шлюбу», подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.

          Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач є громадянином України в обґрунтування позову про розірвання шлюбу посилається на норми законодавства України, а саме Сімейного кодексу України. Відповідач проживає на території Оратівської селищної ради, що підтверджується довідкою виконвачого комітету Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області.

          За таких обставин до припинення шлюбу має застосовуватись право України.

          Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них. Відповідно до ст. 111 ЦПК Верховний Суд України визначає підсудність справи про розірвання шлюбу тільки в разі, якщо ніхто з подружжя не проживає в Україні.

          У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 110 ЦПК

          Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

          Відповідно до п.11 ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із сімейних відносин, враховуючи, що сімейні правовідносини з іноземним елементом пов'язані одразу з двома, а іноді й більше державами, і, відповідно, з двома або кількома правовими системами, які часто по-різному врегульовують питання шлюбу і сім'ї (встановлення шлюбного віку, умов вступу в шлюб, підстав та допустимості розірвання шлюбу, визначення належності і поділу майна подружжя, порядку стягнення аліментів на дитину та одного з подружжя тощо). Розглядаючи справи про розірвання шлюбу, суд бере до уваги наступне. Право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу (стаття 55 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої він є (стаття 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

          Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України (стаття 56 Закону України «Про міжнародне приватне право»), тобто у такому випадку застосовуються вимоги Сімейного кодексу України (СК).

          Державна реєстрація шлюбу з іноземцем та особою без громадянства в Україні здійснюється відповідно до СК, з дотриманням вимог щодо законності перебування іноземця та особи без громадянства на території України, підтвердження його сімейного стану та ін.

          Згідно ст.112 СК України суд, з'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, які виразились в тому, що сімейні стосунки у сторін не склалися через несумісні характери, сім’я фактично розпалась, вважає, що немає підстав для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам дітей, що мають істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.

          З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і має підстави для задоволення заявлених вимог про розірвання шлюбу.

          Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

          Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує думку позивача, яка просить понесені нею судові витрати залишити без відшкодування та вважає, що судові витрати слід залишити без відшкодування.

          Згідно ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 57, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3, укладений 23.09.2007 року у м. Вестпорт округу Фейрфілд Сполучені Штати Америки - розірвати.

          Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище «Портієр».

          Судові витрати залишити без відшкодування.


          Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.


          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

          Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.


          СУДДЯ                                                                                           О.М. Слісарчук


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація