Справа № 22а 704 - 2006 року.                                             Суддя 1-ї інстанції: Шкірай М.І.

Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

УХВАЛА

7 грудня 2006 року.                                                                                     м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Данилової О.О. та Кутової Т.З., із секретарем судового засідання Негрун І.О.,

у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 переглянула ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2006 року, постановлену за його ж адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (надалі ТОВ "МГЗ") про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували ,-

установила:

14 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ТОВ «МГЗ» про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "МГЗ" від 16 березня 2004 року про деномінацію акцій останнього шляхом їх консолідації і затвердження відповідних змін до статуту ВАТ «МГЗ» щодо кількості і номінальної вартості акцій, на які розділено статутний фонд підприємства.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2006 року ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним позовом відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу скасувати як незаконну, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вимоги ОСОБА_1 зводяться до захисту корпоративних прав акціонера ВАТ «МГЗ» та права власності на акції цього підприємства.

Відповідно до ст. ст. 1, 113-116 ЦК та ст. 15 ЦПК справи щодо захисту порушених майнових та корпоративних прав учасника господарського товариства підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач же просив вирішити справу в порядку адміністративного судочинства.

Між тим, відповідно до правил ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Даний спір не відноситься до публічно-правових відносин.

За таких обставин та виходячи із положень п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя вірно відмовив позивачеві у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки його заява не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апелянта про незаконність ухвали не заслуговують на увагу, так як є наслідком помилкового тлумачення саме ним положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання ж судді на те, що цей спір підлягав розгляду в порядку гл. 31 ЦПК України ( в редакції 1963 року) є зайвими і не може слугувати підставою для скасування ухвали.

Керуючись ст.ст. 198,199,201,205, 206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця.