ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                         Бенедисюка І.М.,

Самусенко С.С.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр БІТМ" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2006 року у справі № 13/3363 Господарського суду Черкаської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр БІТМ",  м. Ватутіне, до Відділу управління комунальною власністю міста Ватутіне, м. Ватутіне, та до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ватутіне, про виконання зобов'язання та повернення придбаного майна на суму 13 600грн.,

за участю представників сторін:

позивача:-не з'явився;

відповідача - 1:-Гринищенко Н.Г. (ріш. від 18.03.1998р. № 14/22);

відповідача - 2:-не з'явився, 

в с т а н о в и в:

У червні 2006 року позивач -ТОВ "Центр БІТМ" -пред'явив у господарському суді позов до відповідача -1 -Відділу управління комунальною власністю міста Ватутіне та до відповідача -2 -ПП ОСОБА_1 про виконання зобов'язання та повернення придбаного майна на суму 13 600грн.

Вказував, що між ним та відповідачем -2 було укладено договір купівлі-продажу комплекту обладнання по вирощуванню грибів. Обладнання знаходилось в орендованому відповідачем -2 приміщенні. 13.05.2003р. платіжним дорученням № НОМЕР_1 він оплатив вартість придбаного майна на загальну суму 13 600грн.

Зазначав, що 01.10.2003р. приміщення, яке орендував відповідач -2 було передано відповідачу -1 по акту приймання-передачі разом з придбаним ним майном.

Посилаючись на невиконання відповідачем -2 зобов'язань за договором купівлі-продажу, позивач просив зобов'язати відповідача -2 та начальника відділу управління коммунальною власністю Гринищенко Н.Г. повернути придбане ним майно -обладнання по вирощуванню грибів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19 серпня 2006 року (суддя Скиба Г.М.) провадження в частині зобов'язання начальника відділу Гринищенко Н.Г. повернути обладнання припинено, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині припинення провадження мотивоване тим, що заявлена позовна вимога не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в решті частин,  мотивоване необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2006 року (колегія суддів у складі: Агрикової О.В. -головуючий, Мамонтової О.М., Мостової Г.І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

 Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 13.05.2003р. позивачем платіжним дорученням № НОМЕР_1 було перераховано на рахунок відповідача -2 - 13 600грн. -оплата за обладнання для вирощування грибів.

01.10.2003р. відповідач - 2 передав відповідачу -1 по акту приймання-передачі  орендоване ним приміщення разом з обладнанням для вирощування грибів.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 1 ГПК України, до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що заявлена позовна вимога про зобов'язання начальника відділу Гринищенко Н.Г. повернути обладнання не підвідомча господарським судам, тому правильно припинили провадження у справі в цій частині, згідно з ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пунктом 1 ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 5 ст. 54 ГПК України, на позивача покладається обов'язок довести наявність обставин, на які він посилається в обгрунтування позовної заяви.

Позивач посилався на втрачений договір купівлі-продажу комплекту обладнання по вирощуванню грибів та платіжне доручення від 13.05.2003р., яким він перерахував на рахунок відповідача -2 кошти за придбане майно.

Суди попередніх інстанцій відповідно до ст. 43 ГПК України, повно та всебічно дослідивши докази правильно зазначили про те, що втрачений договір купівлі-продажу та платіжне доручення в якому не вказано за яке саме обладнання перераховані кошти не є належними доказами, що підтверджують набуття позивачем права власності на  комплект обладнання по вирощуванню грибів, як передбачено ст. 334 ЦК України.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у позивача будь-яких правовстановлюючих документів на спірне майно, а оскільки позивач не звертався до суду з позовною вимогою про визнання за ним права власності на спірне майно, то суди правильно відмовили в задоволенні решти позовних вимог за недоведеністю.

Наведені в касаційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження при розгляді справи та спростовуються наявними в справі матеріалами.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр БІТМ"  залишити без задоволення.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2006 року у справі № 13/3363 залишити без змін.

Судді:                                                                                  Бенедисюк І.М.

                                                                                           Самусенко С.С.

                                                                                            Дунаєвська Н.Г.