ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р. | № 24/168 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Бенедисюка І.М.,
Самусенко С.С.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж на рішення Господарського суду Донецької області від 18 вересня 2006 року у справі № 24/168 за позовом Приватного підприємства "Радом", м. Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, м. Донецьк, про стягнення 10 702 грн. 91 коп.,
за участю представників:
позивача –не з'явився;
відповідача –Ластовецького В.В. (дов. від 09.03.2006р. № 228-06),
В С Т А Н О В И В:
У липні 2006 року позивач –ПП "Радом", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача –ВАТ "Донецькобленерго" про стягнення 11 043грн. 10 коп.
Вказував, що між ним та відповідачем 01.12.2005р. був укладений договір підряду № 04/283-05, відповідно до умов якого він, позивач, зобов’язувався виконувати роботи по влаштуванню декоративних панелей з логотипом ВАТ "Донецькобленерго" в коридорі другого поверху будівлі під № 99, розташованої по вул. Постишева в м. Донецьку, а відповідач зобов’язувався оплатити роботу.
Зазначав, що відповідачем станом на 24.07.2006р. не в повному обсязі оплачено роботи згідно умов договору № 04/283-05 від 01.12.2005р.
В з’язку з не повною сплатою відповідачем виконаних робіт за договором, позивач просив стягнути з відповідача 6 422,50грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 74,73грн. - річних та 4 545,87грн. пені, а всього 11 043,10грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 18 вересня 2006 року (суддя: Ломовцева Н.В.) позовні вимоги задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 6 184,86грн. основного боргу, 180,35грн. інфляційних, 70,15грн. річних, 64,35грн. витрат по сплаті державного мита, 68,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позовній вимозі про стягнення пені відмовлено.
Рішення в частині задоволення позовної вимоги про стягнення боргу, інфляційних та річних, мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору в частині оплати виконаних робіт по договору № 04/283-05 від 01.12.2005р. та виникненням у останнього зобов'язання по сплаті боргу.
Рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, мотивоване посиланнями на ч. 2 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня та інші санкції не застосовуються за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього боргу, інфляційних та річних та припинити провадження в справі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення місцевого господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору підряду № 04/283-05 від 01.12.2005р., предметом якого є виконання робіт по влаштуванню декоративних панелей з логотипом ВАТ "Донецькобленерго" в коридорі другого поверху будівлі, розташованої по вул. Постишева, 99 в м. Донецьку і їх оплата відповідачем.
Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
Отже, у сторін при укладенні договору виникли певні зобов'язання.
Ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2.2 договору відповідач зобов'язаний здійснити передоплату у розмірі 70 % від вартості робіт. Остаточний розрахунок здійснюється відповідачем протягом 10 днів після підписання акту виконаних робіт.
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляці за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, проте відповідач, в порушення умов договору не в повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, тим самим заборгувавши йому 6 435,36грн., тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6 184,86грн. основного боргу, 180,35грн. інфляційних та 70,15грн. річних.
Відповідно до п. 5.7 договору, в разі порушення строків остаточних розрахунків за виконані роботи, замовник (відповідач) сплачує підрядчику (позивачу) штраф в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Як встановлено судом першої інстанції, Господарським судом Донецької області ухвалою від 22 листопада 2004 року порушено справу № 5/194Б про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів неустойка (штраф, пеня) та інші санкції не застосовуються за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Тому місцевий суд правильно відмовив в задоволенні позовної вимоги про стягнення 4 267,55грн. пені.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.
Твердження касаційної скарги про те, що договір є не укладеним в силу ст. 180 ГК України, а саме: не встановлено строк дії договору, не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає встановленим судом обставинам, зокрема, п. 8.5 договору, яким передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань по договору. Крім того, п. 3.1 договору передбачено початок виконання робіт, а п. 3.2 договору –строк виконання робіт, тому посилання касаційної скарги на зазначені обставини слід залишити поза увагою.
З зазначених підстав слід вважати необґрунтованим і посилання скаржника на неправильне застосування судом вимог норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань відповідача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Донецької області від 18 вересня 2006 у справі № 24/168 залишити без змін.
Судді: Бенедисюк І.М.
Самусенко С.С.
Дунаєвська Н.Г.