Судове рішення #34214473

Справа № 121/2246/13-к

1-кп/121/111/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06 грудня 2013 року Ялтинський міський суду Автономної Республіки Крим

у складі трьох професійних суддів:

головуючого судді - Ганича М.Ф.,

суддів - Романенко В.В. та Веденмеєр М.В.,

при секретарях - Гавриковій Ж.І., Клевасові Д.В.,

за участю прокурора - Ватрас Н.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012130800000157 від 17.12.2012 р., відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий 14.05.2010 р. Алупкинським відділом Ялтинського МУГУ МВС України в Криму, раніше судимого:

- 12 травня 2009 року Ялтинським міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України, - до 2 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст.ст. 75, 104 КК України, - звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

- 18 червня 2010 року Ялтинським міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, - до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільненого 15 березня 2012 року з місць відбування покарання на підставі Указу Президента України від 05 березня 2012 року «Про помилування»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,


ВСТАНОВИВ:


Обвинувачений ОСОБА_2 17 грудня 2012 року в період часу з 03:00 до 04:00 години ранку, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в районі будинку № 36-а по вул. Радянській в смт. Сімеїз м. Ялти, біля зупинки громадського транспорту «Автостанція», в ході конфлікту з раніше знайомим ОСОБА_3, з мотивів раптово виниклих неприязних стосунків, завдав останньому удар рукою в обличчя, від чого ОСОБА_3 впав на землю. Після цього ОСОБА_2 умисно, протиправно, з метою позбавлення життя, завдав ОСОБА_3, який лежав на землі, кілька ударів ногою по голові.

В результаті умисних, протиправних дій обвинуваченого, ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у виді черепно-лицьової травми, що супроводжувалась переломом кісток носа, носовою кровотечею, скупченням крові в гортані і трахеї, що перешкоджало зовнішньому диханню з розвитком механічної асфіксії на фоні завданої черепно-мозкової травми, від чого настала смерть ОСОБА_3

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що в ніч з 16 на 17 грудня 2012 року разом з друзями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали спиртні напої на автостанції в смт. Сімеїз, де до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_3 та попросив пригостити його алкоголем, на що вони погодилися. Після сумісного вживання спиртних напоїв, ОСОБА_3 запропонував їм піти до кафе «Сова», показав при цьому їм гроші в сумі 200 гривень, на що вони з друзями погодилися та приблизно о 20:00 годині усі разом прийшли до кафе «Сова». Там вони разом з ОСОБА_3 та друзями продовжили вживати алкоголь. Після того, як працівник кафе приніс рахунок за замовлення, ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 гроші в сумі 200 гривень, останній добавив свої гроші та повністю розплатився за замовлення. Розплатившись, вони усі вийшли з бару, але на вулиці ОСОБА_3 почав висловлюватися на його адресу, а також на адресу ОСОБА_4, нецензурною лайкою. У відповідь на це він наніс ОСОБА_3 один удар в область обличчя, від чого останній сів на землю, на обличчі його була кров. ОСОБА_6 підняв ОСОБА_3 та вони зі ОСОБА_4 пішли. При цьому ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишилися на місці події.

Умислу на спричинення смерті ОСОБА_3 він не мав, наніс йому лише один удар в область обличчя. Коли залишав місце події, ОСОБА_3 був ще живий, біля нього знаходились ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому, його винність в інкримінованому діянні повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказами.

Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в ніч з 16 на 17 грудня 2012 року вони разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розпивали спиртні напої спочатку в кафе «Сова» в смт. Сімеїз м. Ялти, а потім - на автостанції в смт. Сімеїз, де до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_3, познайомився з ними, після чого дістав з карману 200 гривень та запропонував їм піти до кафе «Сова», на що вони погодилися. В кафе вони випили дві пляшки коньяку, потім до них підійшов бармен кафе та попросив заплатити за замовлення 370 гривень. ОСОБА_3 передав йому гроші в сумі 200 гривень, він намагався добавити свої 170 гривень, але ОСОБА_2 став говорити йому, щоб він не платив свої гроші, що за все розплатиться ОСОБА_3, у зв'язку з чим між останнім та ОСОБА_2 виник конфлікт. Щоб не виникало конфліктів, він усе ж таки добавив свої гроші та заплатив бармену 370 гривень. ОСОБА_2 розлютився, що ОСОБА_3 повністю не заплатив за рахунком та відвів його у сторону. Він зрозумів, що може зав'язатися бійка, та пішов за ними. ОСОБА_4 також пішла разом з ними. Він переконував ОСОБА_2, що не треба бити ОСОБА_3, але той наніс ОСОБА_3 удар кулаком в область обличчя, від чого останній впав на землю, вдарившись об асфальт, та залишився лежати на землі. Він схопив ОСОБА_2 та відтягнув його від ОСОБА_3, а останньому допоміг піднятися та казав, щоб він уходив, так як бійка може продовжитися, при цьому він забруднив свій одяг кров'ю ОСОБА_3 Той став відходити, але ОСОБА_2 догнав його і вдарив рукою в область обличчя, після чого ОСОБА_3 знов впав на спину. Потім ОСОБА_2 ще приблизно два рази вдарив ОСОБА_3, який лежав на землі, ногою в область обличчя і живота. Він знов відтягнув ОСОБА_2, після чого вони повернулись до кафе «Сова», а ОСОБА_3 залишився лежати на дорозі нижче автостанції.

За участю ОСОБА_6 в приміщенні Ялтинського бюро СМЕ 28 січня 2013 року було проведено слідчий експеримент з фотографуванням і відеозйомкою, в ході якого свідок пояснив та показав за допомогою статиста, як між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в кафе «Сова» виник конфлікт, що продовжувався на вулиці, вони штовхали один одного і він зрозумів, що виникне бійка, тому пішов за ними. Показав також, як ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 боковий удар кулаком правої руки в голову та розбив тому ніс, після чого ОСОБА_3 впав на землю. Він схопив ОСОБА_2 руками та відтягнув назад, після чого підійшов до ОСОБА_3, підняв його та казав, щоб він уходив. ОСОБА_3 піднявся та почав уходити, висловлюючись при цьому на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Він в цей час тримав ОСОБА_2 під лікоть правої руки та відводив в протилежну сторону. Почувши нецензурну лайку, ОСОБА_2 витягнув руку, підбіг до ОСОБА_3 та збив того з ніг, від чого останній впав на спину. Після цього ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 два удари ногою в голову або в грудну клітку. Він знов відтягнув ОСОБА_2, ОСОБА_3 при цьому продовжував лежати на землі, закриваючи голову руками та щось говорячи. Вони з ОСОБА_2 повернулись до кафе «Сова» (т. 1 а.п. 142-151).

Доводи захисника обвинуваченого про недопустимість цього доказу судом перевірені та до уваги не приймаються, оскільки слідчий експеримент було проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального кодексу України та порушень закону при його проведенні не встановлено.

Показання свідка ОСОБА_6 в частині способу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, кількості нанесених ударів, їх характеру і локалізації тілесних ушкоджень, повністю узгоджуються з висновками комісійної судово-медичної експертизи № 87 від 12.06.-22.07.2013 року, з яких вбачається, що на трупі ОСОБА_3 виявлені наступні пошкодження: рани на лівому крилі носа, в лобовій області ліворуч, на слизовій оболонці верхньої і нижньої губи; синці в виличної області ліворуч і праворуч, в лобовій області справа, в області підборіддя, в лобовій ліворуч з поширенням на нижню і верхню повіку лівого і правого ока, ніс; садна в області крила правої клубової кістки, правому стегні, в проекції правого колінного суглоба, на спинці носа; крововиливи на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, в м'яких тканинах голови і лобової області, в м'яких тканинах обличчя в виличних областях, в області підборіддя, в лівій окологлазничній області, під м'якими мозковими оболонками в проекції скроневої і тім'яної часток, під твердою мозковою оболонкою пластинчастого характеру в середній черепній ямці; перелом кісток носа многооскольчатого характеру, наявність в просвіті гортані і трахеї згортків крові, крововиливи точкового характеру під легеневою плеврою і епікардом.

З усього обсягу наведених пошкоджень можна виділити черепно-лицьову травму у вигляді саден і синців, ран на носі, крововиливу в м'яких тканинах обличчя, многооскольчатого перелому кісток носа, що супроводжувалася кровотечею і скупченням крові в дихальних шляхах, що призвела до механічної асфіксії.

Крім того, з обсягу завданої травми можна виділити пошкодження, що свідчать про нанесення черепно-мозкової травми у вигляді синця і рани в лобовій області, синців на обличчі, крововиливи в м'яких тканинах голови, крововиливів під м'яку і тверду мозкові оболонки. Обидві групи ушкоджень пов'язані з настанням смерті ОСОБА_3 і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Множинні садна на тулубі та кінцівках мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Переважне розташування ушкоджень на обличчі вказує на можливість заподіяння черепно-мозкової та черепно-лицьової травми в умовах фіксації тіла, наприклад, лежачи на спині. Враховуючи рухливість цієї частини тіла, розташування нападника могло бути будь-яким (праворуч або ліворуч від потерпілого) за умови доступності для нанесення ударів.

Причиною смерті ОСОБА_3 з'явилася черепно-лицьова травма, що супроводжувалась переломом кісток носа, носовою кровотечею, скупченням крові в гортані і трохеї, що перешкоджало зовнішньому диханню з розвитком механічної асфіксії на фоні завданої черепно-мозкової травми.

Судячи з результатів судово-гістологічного дослідження м'яких тканин з крововиливами, пошкодження заподіяні не раніше ніж за 30 хвилин до настання смерті. Умовою для розвитку механічної асфіксії стало несвідомий стан потерпілого, обумовлений закритою черепно-мозковою травмою.

Всі тілесні ушкодження, виявлені на трупі, заподіяні дією тупих предметів, можливо, при ударах руками і взутими ногами. Пошкоджень, що виникли в результаті волочіння трупа, не виявлено. Однак не виключено, що після заподіяння ушкоджень тіло потерпілого могло переміщатися на невелику відстань, причому зимовий одяг перешкоджав утворенню слідів волочіння на тілі.

Як правило, черепно-мозкова травма у зв'язку з настанням розладів свідомості, перешкоджає здійсненню потерпілим самостійних дій. Однакова ступінь вираженості крововиливів не дозволяє визначити послідовність заподіяння ушкоджень, проте ця ознака може свідчити про нанесення ушкоджень у відповідно короткий період.

Обтураційна механічна асфіксія, що стала безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3, у своєму розвитку проходить ряд послідовних періодів, тривалість яких складає 5-8 хвилин. Якщо медична допомога надавалася лікарями - фахівцями в цей період, не виключена можливість своєчасної діагностики та адекватного лікування по звільненню дихальних шляхів від згортків крові і звільненню зовнішнього дихання, можна допустити зупинку розвитку механічної асфіксії на одному з періодів. Разом з тим, обсяг субдурального крововиливу на основі черепа, свідчить про швидке скупчення крові, що надає компресію головного мозку, і розвитку гострого патологічного процесу, пов'язаного із здавленням мозку. Навіть при організації адекватної, нейрохірургічної спеціалізованої медичної допомоги, локалізація крововиливу, тимчасові обмеження, не дозволяють стверджувати про можливе сприятливий результат при поєднанні двох груп тяжких тілесних ушкоджень.

Між ушкодженнями, заподіяними ОСОБА_3, і його смертю, є прямий причинний зв'язок. У цих випадках передбачена трактування ушкоджень як смертельних.

Ознак, на підставі яких можна припустити зміну положення трупа, при огляді місця події та огляді трупа на місці його виявлення, не виявлено.

При судово-токсикологічному дослідженні крові, вилученої від трупа ОСОБА_3, виявлено 2,10% етилового алкоголю. Дана концентрація алкоголю відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння (том 3 а.п. 170-181).

Зазначений висновок експерта відповідає висновкам діючого кримінально-процесуального кодексу України.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні про обставини знайомства з ОСОБА_3, сумісного вживання разом з ним, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спиртних напоїв на автостанції в смт. Сімеїз та в кафе «Сова», дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_6 Також пояснила, що не бачила, як ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_3, оскільки в той час гуляла неподалеку від кафе та коли поверталася до кафе «Сова», побачила, що ОСОБА_3 лежить на дорозі, а ОСОБА_6 тримає ОСОБА_2 і заспокоює його. Вона перетягла ОСОБА_3 до тротуару та перевернула на бік, щоб він міг виплювати кров, оскільки він захлинався кров'ю і все обличчя у нього було в крови. Після цього вони усі разом пішли, залишивши ОСОБА_3 ще живим на землі. Швидку медичну допомогу йому ніхто з них не викликав. Потім вона дізналася, що конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стався з приводу того, що коли настав час платити за рахунком в кафе, ОСОБА_3 платити відмовився.

ОСОБА_5, будучі допитаним в суді в якості свідка, пояснив, що з вечору 16 грудня 2012 року знаходився у сильній степені алкогольного сп'яніння, тому про обставини того, що трапилось в ніч на 17 грудня 2012 року, він пам'ятає погано. Так, пам'ятає, що разом з ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 тією ніччю гуляли в смт. Сімеїз, вживали спиртні напої, спочатку в кафе «Сова», потім на автостанції в смт. Сімеїз, де познайомились з ОСОБА_3, який показав їм 200 гривень та запропонував пригостити спиртними напоями. Вони погодилися і після цього знов пили алкоголь в кафе «Сова», де після того, як їм представили рахунок за вжитий алкоголь, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стався конфлікт. Що між ними тоді відбувалося, він не пам'ятає, оскільки був сильно п'яний. Вживати спиртні напої вони закінчили приблизно о 04:00 - 05:00 годині ранку 17 грудня 2012 року, після чого він пішов спати.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 показав, що в ніч на 17 грудня 2012 року він перебував в кафе «Сова». Він бачив компанію молодих людей, серед яких були одна дівчина та чоловік, труп якого потім був виявлений біля кафе. Між учасниками цієї компанії виникали якісь конфлікти, було помітно, що усі вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння. Коли починався конфлікт, він допомагав працівникам кафе виводити молодих людей на вулицю. Через деякий час стало відомо, що чоловік, який знаходився тоді в кафе, був вбитий.

Свідок ОСОБА_8, який працює охоронником в міні-меркеті «Сімеїз», розташованому біля кафе «Сова», показав в судовому засіданні, що 16 грудня 2012 року вранці заступив на добове чергування. Приблизно о 03:10 годині 17 грудня 2012 року він вийшов на вулицю покурити та побачив, як незнайомий чоловік лежить поперек тротуару. Підійшовши до нього, він спробував посадити його під стінку та побачив на тротуарі плями, схожі на кров. При цьому чоловік цей знаходився без свідомості, на голові у нього була велика гематома, обличчя було в крові.

Аналогічні пояснення в суді дав свідок ОСОБА_9, що працює в кафе «Віноград», яке розташоване неподалеку від кафе «Сова» та міні-маркету «Сімеїз». Так, зазначений свідок пояснив в суді, що приблизно о 04:00 годині ранку 17 грудня 2012 року вони разом з охоронником міні-маркету ОСОБА_8 вийшли покурити на вулицю та побачили, як невідомий чоловік лежить на землі вниз обличчям поперек тротуару. Вони викликали швидку медичну допомогу, хтось викликав працівників міліції. Обличчя чоловіка було в крові, голова його лежала на бордюрі, а шапка знаходилась на проїзній частині. Потім вони з ОСОБА_8 посадили чоловіка в сидяче становище до стіни.

Судом були перевірені доводи обвинуваченого стосовно того, що він наніс ОСОБА_3 лише один удар в область обличчя, після чого пішов з місця події, та до уваги не приймаються, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_6, який бачив, за яких обставин, яким чином, в які місця та скільки ударів ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3, а також висновком комісійної судово-медичної експертизи № 87 від 12.06.-22.07.2013 року, яким встановлена чисельність причинених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, переважно на обличчі.

Підстав оговорювати обвинуваченого у свідка ОСОБА_6 не мається, що не оспорював ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Виходячи з сукупності усіх обставин вчиненого злочину, зокрема, враховуючи спосіб його вчинення (нанесення потерпілому ударів в обличчя), кількість ударів, характер і локалізацію тілесних ушкоджень (переважно на обличчі), поведінку обвинуваченого до вчинення протиправних дій, безпричинність створення конфліктної ситуації з ОСОБА_3, можливо зробити висновок про наявність умислу з боку ОСОБА_2 саме на спричинення смерті ОСОБА_3, та між діями обвинуваченого, пов'язаними із нанесенням ударів ногою в обличчя, та смертю потерпілого, є прямий причинний зв'язок.

Доводи обвинуваченого про його невинність у заподіянні смерті ОСОБА_3 суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, вина ОСОБА_2 повністю доведена і його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ст. 115 ч. 1 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше судимий (а.п. 105), не працює, за місцем проживання характеризується негативно (а.п. 103).

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

До обставини, що обтяжує покарання, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням всіх обставин у справі, даних про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжує покарання та відсутності обставин, що покарання пом'якшують, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки мета покарання може бути досягнута тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Передбачених законом підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат вирішується в порядку ст.ст. 124, 126 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд


З А С У Д И В:


Визнати ОСОБА_2 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - тримання під вартою, залишити без змін.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання - з 17 грудня 2012 року.


Речові докази:

- речі та кросівки, вилучені у ОСОБА_4, що знаходяться у неї на зберіганні під розпискою, - залишити ОСОБА_4 за належністю (т. 1 а.п. 209-211);

- чоловічі кросівки білого кольору, чоловічі кросівки «Адідас», светр, православних хрест та карту пам'яті «Нокіа», що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ЯМУ ГУ МВС України в АРК (т. 1 а.п. 212), - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 392 грн. (триста дев'яносто дві гривні).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд протягом 30-ти днів з моменту вручення копії вироку обвинуваченому, для останніх учасників кримінального провадження - з моменту його оголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.



Головуючий суддя:




Судді:


1.



2.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація