РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/1633/13Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"03" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівПриходченко А.П., Самойлової О.В.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів на неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 червня 2007 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 500 щомісячно на кожну дитину. У 2013 році ОСОБА_7 у добровільному порядку збільшив розмір аліментів до 1000 грн. щомісячно на кожну дитину. Позивач просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача до 4000 грн. щомісячно на кожну дитину посилаючись на збільшення доходу відповідача.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 04 листопада 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_7 на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 2000 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня звернення до суду з позовом. В решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову незважаючи на те, що підстави визначені ст. 192 СК України для зміни аліментів відсутні і не доведені позивачем.

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги наявність у відповідача дитини від іншого шлюбу, що знаходиться на його утриманні, а тому не взмозі сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 2000 гривень на кожну дитину щомісячно.

Позивач в судове засідання не з'явилася, направила заяву про розгляд справи за її відсутності, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 червня 2007 року з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнути аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальний стан платника аліментів покращився, що є підставою для наявності збільшення розміру аліментів і присудження їх у розмірі 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, оскільки діти потребують додаткових витрат.

З таким висновком суду першої інстанції не може повністю погодитись колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже законодавець передбачає можливості зміни розміру аліментів на дитину. У зв'язку з тим, що матеріальне становище, сімейний стан, а також стан здоров'я платника аліментів або їх одержувача можуть протягом часу наявності аліментного зобов'язання змінюватися, законом передбачено, що за позовом якоїсь із цих осіб суд вправі змінити раніше встановлений розмір аліментів як в сторону їх зменшення, так і в сторону їх збільшення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 є приватним підприємцем. На час ухвалення рішення суду від 19 червня 2007 року валовий дохід відповідача за 2006 рік складав 118000 грн. Згідно довідок Державної податкової служби в АР Крим (а.с. 7,8) валовий дохід ОСОБА_7 за 2012 рік склав 628200 грн.

Даний факт безумовно свідчить про позитивну зміну матеріального стану відповідача і є підставою для зміни присуджених аліментів згідно положень ст.192 СК України, а тому висновок суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив новий розмір присуджених аліментів.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Суд першої інстанції при визначенні нового розміру аліментів правильно врахував, що відповідач має утримувати неповнолітню дитину від іншого шлюбу. Також правильно зазначив те, що сума 628200 грн. є валовим доходом, а не прибутком відповідача.

Між тим, суд першої інстанції, визначаючи новий розмір аліментів необґрунтовано послався на той факт, що неповнолітня ОСОБА_10 навчається у дитячій школі мистецтв ім. Р.В. Сердюка та разом з неповнолітнім ОСОБА_9 відвідують басейн у зв'язку з чим потребують додаткових витрат.

Вказані обставини мають значення при вирішенні питання про стягнення на підставі ст. 185 СК України додаткових витрат на дітей і не можуть впливати на визначення розміру аліментів, що присуджуються на утримання дитини. Питання щодо стягнення додаткових витрат та можливість їх сплати відповідачем предметом судового розгляду не було.

Таким чином, зокрема з огляду на обов'язок обох батьків утримувати дітей, наявність у відповідача на утриманні іншої неповнолітньої дитини та розмір прожиткового мінімуму на дитину, колегія суддів вважає, що розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, підлягає збільшенню до 1000 грн. на кожну дитину щомісячно.

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Суд першої інстанції вказане до уваги не взяв та у порушення вимог закону зазначив, що у новому розмірі аліменти підлягають стягненню з дання подачі позову.

До того ж, судом першої інстанції не виконанні приписи ст.ст. 214, 215 ЦПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» у якій роз'яснено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК. Резолютивна частина викладається зокрема запобігаючи виникненню неясності при його виконанні.

Однак, в резолютивній частині оскаржуваного рішення, суд першої інстанції задовольняючи частково позов про зміну розміру аліментів, зазначив про стягнення аліментів, а не про зміну розміру стягуваємих аліментів, що не відповідає приписам закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення норм матеріального та процесуального права є підставою для зміни рішення суду апеляційним судом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про зміну розміру аліментів - визначення розміру аліментів підлягає зміні, шляхом викладення другого абзацу резолютивної частини в наступній редакції: «Змінити розмір аліментів, стягнутих рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 червня 2007 року в розмірі 500 гривень на кожну дитину з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши їх у розмірі по 1000 (однієї тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дітьми повноліття».

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 листопада 2013 року - задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 листопада 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про зміну розміру аліментів - змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Змінити розмір аліментів, стягнутих рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 червня 2007 року в розмірі 500 гривень на кожну дитину з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши їх у розмірі по 1000 (однієї тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дітьми повноліття.

В решті рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 листопада 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді:

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко О.В. Самойлова