ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/3006/13-а
26 листопада 2013 року 17год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Ситай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
доСарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області (далі - Сарненська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0004701702 від 02.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язнання з податку на додану вартість на загальну суму 10508,11 грн., в тому числі 7005,41 грн. за основним платежем та 3502,70 грн. за штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог чинного податкового законодавства, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності та фактичному характеру правовідносин.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що не згідний з висновками акту перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове - повідомлення рішення, оскільки твердження ревізорів про відсутність належного документального підтвердження господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Медео-Захід" є безпідставними та спростовуються первинними бухгалтерськими документами, які були надані для перевірки, проте не взяті до уваги. Просив позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням, вказав, що оспорюване податкове повідомлення - рішення є правомірним, оскільки ФОП ОСОБА_3 порушено пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, завищено податковий кредит в січні 2012 року на суму 3660,00 грн. та в лютому 2012 року на суму 3345,41 грн. Так, під час проведення позапланової виїзної перевірки встановлено, що операції між ТОВ "Медео-Захід" на поставку товаро - матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_3 здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту реально діючому суб'єкту господарювання, шляхом документального оформлення безтоварних операцій. ФОП ОСОБА_3 для перевірки не надано пояснення та жодних документів, які підтверджували здійснення операцій з ТОВ "Медео-Захід" в січні та лютому 2012 року. Враховуючи наведене просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований Рокитнівською райдержадміністрацією 13.01.2010 року, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 14.01.2010 року за №2/7926 (а.с.98), є платником податку на додану вартість з 22.01.2010 року згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.06.2013 року №200127035 (а.с.96). Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_3 за КВЕД є: 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво, 43.32 - установлення столярних виробів, 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням, 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно - технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 49.41 - вантажний автомобільний транспорт (а.с.100-101).
Відповідно до наказу від 19.06.2013 року №20 Сарненською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.07.2013 року №381/17/НОМЕР_1 (а.с.42-48). У вказаному акті зафіксовано порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме: завищено податковий кредит в січні 2012 року на суму 3660,00 грн., та в лютому 2012 року на суму 3345,41 грн.
На підставі акта перевірки Сарненською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 02.08.2013 року №0004701702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10508,41 грн. в тому числі 7005,41 грн. за основним платежем та 3502,70 грн. за штрафними санкціями (а.с. 40).
Суд вважає вказане податкове повідомлення-рішення правомірним, а висновки акта перевірки від 12.07.2013 року №381/17/НОМЕР_1 - законними та обґрунтованими, зважаючи на таке.
Як вбачається з акту перевірки ФОП ОСОБА_3 у січні 2012 року сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів-покупців на загальну суму ПДВ 8809,00 грн. у т.ч. ТОВ «Медео-Захід» на суму ПДВ 3660,00 грн. та у лютому 2012 року загальну суму ПДВ 8972,00 грн. у т.ч. ТОВ «Медео-Захід на суму ПДВ 3345,41 грн.
Сарненською ОДПІ отримано від Луцької ОДПІ Волинської області ДПС акт №1651/22.5/35594018 від 29.03.2013 року (а.с.49-63) про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід» (далі - ТОВ «Медео-Захід») (код за ЄДРПОУ 35594018) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року та інших питань.
В ході проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Медео-Захід» встановлено порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, а саме ТОВ «Медео-Захід» завищено податкові зобов'язання на загальну суму 19021717 грн., в т.ч. за січень 2011 року на 993353 грн., за лютий 2011 року на 507025 грн., за березень 2011 року на 1202992 грн., за квітень 2011 року на 1023489 грн., за травень 2011 року на 1046746 грн., за червень 2011 року на 882742 грн., за липень 2011 року на 1784778 грн., за серпень 2011 року на 2036748 грн., за вересень 2011 року на 1425316 грн., за жовтень 2011 року на 1016743 грн., за листопад 2011 року на 1385658 грн., за грудень 2011 року на 762652 грн., за січень 2012 року на 205464 грн., за лютий 2012 року на 251646 грн., за березень 2012 року на 312800 грн., за квітень 2012 року на 3976922 грн., за травень 2012 року на 206643 грн.
Перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином перевіркою встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Операції оформлені ТОВ «Медео-Захід» не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, співставлення груп придбаних та реалізованих товарів, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Враховуючи викладене, у суб'єкта господарювання відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. за № 2755-VI та ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість (з урахуванням уточнюючих розрахунків) за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року не є дійсним, та підлягають коригуванню. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Медео-Захід» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
Сарненською ОДПІ для ФОП ОСОБА_3 надсилався лист від 20.05.2013 року №989/17-200 (а.с.32-33) щодо надання письмового пояснення та документального підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Медео-Захід» в січні - лютому 2012 року.
03.07.2013 року ОСОБА_3 надіслано повідомлення №1352/17 від 02.07.2013 року (а.с. 34-35) про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, яким повідомлено позивача, що п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачає, що якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України платник податків не надає посадовим особам органу ДПС, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у поданій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.
Як вбачається з акту від 12.07.2013 року №381/17/НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_3 для перевірки не надано пояснення та жодних документів, які підтверджували б здійснення операцій з ТОВ «Медео-Захід» в січні та лютому 2012 року.
В судовому засіданні представником позивача надано суду пояснення щодо руху товару від ТОВ «Медео-Захід» до ФОП ОСОБА_3 і використання цього товару в господарській діяльності позивача. Зазначив, що 10 січня 2012 року позивачем придбано у ТОВ «Медео-Захід» пиломатеріали, які 30 січня 2012 року реалізовані ТОВ СП «Фреш». 06 лютого 2012 року та 07 лютого 2012 року ФОП ОСОБА_3 у ТОВ «Медео-Захід» придбано пиломатеріали, які в подальшому відвантажені ТОВ СП «Фреш».
На підтвердження здійснення ФОП ОСОБА_3 господарських операцій з ТОВ «Медео-Захід» представником позивача надано суду:
- видаткові накладні від 06.02.2012 року (а.с.73) на суму 15573,60 грн. (у тому числі ПДВ 2595,60 грн.), від 07.02.2012 року (а.с.71) на суму 4499,96 грн. (у тому числі ПДВ 749,99 грн.);
- податкові накладні від 28.02.2012 року №7 (а.с.67) на суму 17968,75 грн. (у тому числі ПДВ 2994,79 грн.), від 07.02.2012 року №32 (а.с.70) на суму 4499,96 грн. (у тому числі ПДВ 749,99 грн.), від 06.02.2012 року №14 (а.с.72) на суму 15573,60 грн. (у тому числі ПДВ 2595,60 грн.),від 30.01.2012 року №3 (а.с.74) на суму 18317,09 грн. ( у тому числі ПДВ 3052,85 грн.);
- накладі від 28.02.2012 року №2 (а.с.66) на суму 17968,75 грн. (у тому числі ПДВ 2994,79 грн.), від 30.01.2012 року №3 (а.с.75) на суму 18317,09 грн. (у тому числі ПДВ 3052,85 грн.);
- товаро - транспортні накладні від 28.02.2012 року №2 (а.с.65), від 07.02.2012 року №204 (а.с.69), від 30.01.2012 року №3 (а.с.76), від 10.01.2012 року №2 (а.с.80);
- подорожні листи вантажного автомобіля від 28.02.2012 року (а.с. 64), від 07.02.2012 року (а.с. 68), від 30.01.2012 року (а.с.77), від 10.01.2012 року (а.с.78).
Також представник позивача надав суду договір оренди у ТОВ «Граніт» приміщення деревообробного цеху, та накладну від 05.12.2009 року №51 (а.с.121-122).
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому цього пункту.
Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною;
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
При цьому, податок на додану вартість для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично сплачений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог ч.2 ст.3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. N88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за N168/704 (далі - Положення №88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88.
Відповідно до п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів
Таким чином, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у суб'єкта господарювання первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.
Пунктом 44.6 ст.44 ПК України встановлено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Позивачем не надано суду доказу оскарження акту перевірки від 12.07.2013 року №381/17/НОМЕР_1.
Відповідно до абз.2 п. 44.7 ст. 44 ПК України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
Всупереч обумовленим приписам законодавства, ФОП ОСОБА_3 не надав після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, які визнані податковим органом як такі, що не надані під час перевірки, а відтак позивач не довів правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ "Медео-Захід" за січень 2012 року у сумі 3660,00 грн. та за лютий 2012 року у сумі 3345,41 грн.
Надання документів, що підтверджують показники, відображені ФОП ОСОБА_3 у податковій звітності, в судовому засіданні не спростовує обставин, щодо їх відсутності під час формування позивачем спірної суми податкового кредиту та під час проведення перевірки.
Також, не може слугувати належним доказом здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Медео-Захід" поданий у судовому засіданні договір оренди у ТОВ «Граніт» приміщення деревообробного цеху, оскільки з договору не вбачається дата його укладання, що не може підтвердити використання позивачем даного приміщення в перевіряємий період, а саме, січень - лютий 2012 року.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За таких обставин, сума податку на додану вартість у розмірі 7005,41 грн. не підлягає включенню до складу податкового кредиту, оскільки така сума не підтверджена в ході перевірки та безпосередньо після її закінчення первинними документами.
Враховуючи обумовлене, відповідачем вірно визначено для позивача суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7005,41 грн. - основний платіж та 3502,7 грн. - штрафних санкцій згідно податкового повідомлення - рішення №0004701702 від 02.08.2013 року.
Вирішуючи даний спір, суд не обмежився виключно формальним застосуванням приписів ПК України, а віддав перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що відомості, зазначені в документах позивача, є недостовірними, не підтверджують фактичного здійснення, товарності відповідних господарських операцій, та є наслідком угод, укладених з метою заниження податкових зобов'язань.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у той час як відповідачем правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення доказана повністю.
Відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0004701702 від 02.08.2013 року - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Нор У.М.