Справа №1-7/13

Провадження №11/772/896/2013

Головуючий в суді 1-ї інстанції Марченко Л.В.

Доповідач Рупак А.А.

У Х В А Л А

іменем України

11 грудня 2013 року місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Рупака А.А.

суддів Сілакова С.М., Федчука В.В.

з участю прокурора Миколайчука Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції - прокурора Козятинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Андрійчука В.В., засудженого ОСОБА_3 на вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2013 року яким,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 276 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням із іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 відповідні обов'язки:

- не виїзджати за межі території України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_3 працюючи машиністом локомотивного депо станції Козятин будучи відповідно до п.5 абзацу І Інструкції локомотивної бригади № ЦТ - 01.06. затвердженої наказом Укрзалізниці №876 - ЦЗ 22.11.2004 року, відповідальним за безпеку руху та маневрову роботу, злочинно - недбало поставився до виконання своїх обов'язків щодо забезпечення безпечної експлуатації маневрового складу під час виконання маневрових робіт, грубо порушив правила безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту, що створило небезпеку для життя людей.

Відповідно до ст. 11 ч.2 Закону України «Про залізничний транспорт» від 14.07.1996 року № 273/96-ВР, безпека руху поїздів - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Абзацом 3 п.11.6 Правил технічної експлуатації залізниць України (далі - ПТЕ залізниць України), затверджених наказом Міністерства Транспорту України № 411 від 20.12.1996 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 25.02.1997 року за № 50/1854, відповідальність за правильність зчеплення локомотиву с першим вагоном поїзда покладено на машиніста, а абзацом 4 п. 11.5 ПТЕ залізниць України встановлено, що різниця у висоті між подовжніми осями автозчепів між локомотивом та першим вантажним вагоном вантажного поїзда допускається не більше 110 мм.

Однак, ОСОБА_3 не додержав вимог Закону України «Про залізничний транспорт» та ПТЕ залізниць України і не виконав усіх необхідних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи рухомого складу.

Так, 03 серпня 2006 року вантажний поїзд № 5972 сполученням Козятин - Погребище в складі семи вагонів, який тягнув тепловоз марки ЧМЕ - 3 № 136 під керуванням машиніста ОСОБА_3, прибув на першу колію станції Ржевуська. У складі вантажного поїзда № 5972 знаходився і піввагон № 67701029, завантажений вугіллям, який був причеплений першим біля тепловоза.

На станції Ржевуська машиніст ОСОБА_3 отримав від чергової по станції ОСОБА_4 план маневрової роботи, відповідно до якого піввагон № 67701029 повинен був бути відчеплений від поїзда з тепловозом, і за допомогою останнього через другу колію станції Ржевуська та під'їзду колію дочірнього підприємства «Агрофірма»Агромашінвест» - далі ДП «Агрофірма» Агромашінвест», поданий до воріт дочірнього підприємства «Новофастівське» - далі ДП «Ново фастівське», звідки його повинен був забрати тепловоз цього підприємства.

Отримавши вищевказаний план маневрових робіт, складач поїздів ОСОБА_5 закріпивши гальмівними башмаками решту 6 вагонів, які були у складі поїзда № 5972 і відчепив локомотив із піввагону № 67701029.

ОСОБА_3 маневровим порядком - шляхом подання вагону попереду тепловоза - заїхав на другу колію станції Ржевуська, де зупинився і о 09 год. 52 хв. виконав повне випробування автогальм тепловозу і піввагону. Після чого, він не проїхав належним чином замір різниці по висоті між осями автозчепів тепловоза та першого вагону, не впевнившись у правильному і надійному з'єднанні тепловоза і піввагона, ОСОБА_3 продовжив виконання маневру. Фактична відстань між осями автозчепів тепловоза та вагону складу 125 міліметрів при нормі не більше 110 міліметрів.

Під час виконання маневру о 09 год. 54 хв. на стрільці № 20 Ржевуська стався саморозчіп тепловоза і піввагона № 67701029, внаслідок чого некерований піввагон № 67701029 накатом прослідував по під'їзній колії ДП «Агрофірма»Агромашінвест» до території ДП «Новофастівське». На території ДП «Новофастівське» піввагон розбив ворота огорожі і вкотився на територію, де зіткнувся з локомотивом ТЧК - г № 6889, що належить підприємству, поруч з яким в цей час в безпосередній близькості знаходилися працівники зазначеного підприємства ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що створило реальну загрозу їх життю і вони рятуючись від небезпеки, змушені були втікати.

Внаслідок недбалих дій ОСОБА_3, який грубо порушив правила руху транспорту, не забезпечивши правильне зчеплення між тепловозом та піввагоном № 677 01029 при виконанні маневрів і була створена загроза життю працівників ДП «Новофастівське» та пошкоджено піввагон № 67701029, чим державному Територіальному-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» заподіяно збиток у розмірі 750 грн.

В апеляції прокурора Андрійчука В.В. ставиться питання про зміну вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вважати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 276 КК України без призначення покарання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Апеляція мотивована тим, що суд призначаючи покарання засудженому за ч.1 ст. 276 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік не врахував те, що засуджений ОСОБА_3 є пенсіонером, тобто на даний час є особою яка досягла пенсійного віку, а тому до нього не можуть бути застосовані покарання, передбачені ч.1 ст. 276 КК України.

В апеляції засудженого ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку суду з поверненням справи на новий судовий розгляд. Апеляція мотивована тим, що висновки експертиз щодо порядку випробування автогальм, на які посилається суд, не відносяться до порядку проведення випробування автогальм маневрового складу, до якого відноситься його рухомий склад, яким він керував. Тому висновки суду, яким обґрунтована його вина не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормативним актам, що регламентують роботу залізничного транспорту. Також судом були допущені норми процесуального права, так як на день винесення вироку він досяг пенсійного віку, а тому до нього не можуть бути застосовані покарання, передбачені ч.1 ст. 276 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора Семчука М.В., який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції учасників процесу підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до п.п.11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» Кримінального процесуального Кодексу України справа розглядається в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року.

Відповідно до ч.1 ст.365 КПК України 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Згідно положень ст.323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді віх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з вироку, суд належним чином дотримав дані вимоги та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину. Даний висновок ґрунтується на зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказах.

Так, з висновків залізнично-транспортних експертиз №3852 від 25.01.2013 року (т.4, а.с.25) та №710/7112 від 12.03.2013 року (т.4 а.с.70) вбачається, що технічною причиною зіткнення вагону з локомотивом був некерований рух вагону, до чого призвели порушення ОСОБА_3 ряду пунктів правил експлуатації залізниць України.

Дані ж висновки підтвердили та доповнили в судовому засіданні експерти ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Таким чином доводи засудженого спростовані вищенаведеними доказами.

Разом з тим, колегія судів приходить до висновку, що апеляція прокурора та засудженого підлягає до часткового задоволення в частині неправильного застосування кримінального закону виходячи з наступного.

ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.276 КК України, який відповідно до ст.12 КК України віднесений до злочинів невеликої тяжкості та на вчинений він був 03 серпня 2006 року. Таким чином на момент розгляду справи та постановлення вироку пройшов строк понад 7 років.

Суд першої інстанції, постановляючи вирок, призначив ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті у вигляді обмеження волі, звільнивши його від відбування покарання у в'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Однак при цьому у судом не було враховано, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою пенсійного віку, тому відповідно до ч3 ст.61 КК України даний вид покарання йому не може бути призначено.

В свою чергу, відповідно до ст.376 КПК України 1960 року апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені ст.11-1 КПК України 1960 року, скасовує обвинувальний вирок і закриває справу.

Керуючись ст.ст.365, 366, 376 КПК України 1960 року, п.п.11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції - прокурора Козятинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Андрійчука В.В. та засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.276 КК України скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням строків давності.

Судді:

З оригіналом вірно: