Головуючий у 1 інстанції: Колієв С.А.

доповідач: Мозговенко В.В.

Ухвала

Іменем України

26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Мозговенка В.В.

суддів Круподері Д.О., Артамонова О.О.

з участю:

прокурора Андреєвої Ж.М.

засудженого ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Донецької області розглянула справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 серпня 2013 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, уродженця м. Харцизька Донецької області, громадянина України, з середньотехнічною освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ст.286 ч.1 КК України до штрафу у розмірі три тисячі чотириста гривень у дохід держави з розстрочкою виплати штрафу рівними частинами у сумі триста сорок гривень щомісячно на протязі 10 місяців з дня вступу вироку у законну силу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Вироком суду було встановлено, що злочин було скоєно за наступних обставин.

Так, 13 вересня 2012 року приблизно о 16:30 годині ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ TF69YO LANOS ЗНГ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, рухаючись у лівому ряді проїзної частини вул. 250 річчя Донбаса у Гірницькому районі м. Макіївки зі сторони м. Донецька у напрямку м. Харцизька, проїжджаючи ділянку дороги, розташованої поблизу будівлі магазина «Папірус», розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. 250 річчя Донбаса, б.5г, та під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, позначеному горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 «Зебра» та дорожніми знаками 5.35.1-5.35.2 «Пішохідний перехід», убачивши, що спереду на правій полосі проїзної частини по ходу його руху перед нерегульованим пішохідним переходом у статичному положенні знаходиться невстановлений як у ході досудового так і судового слідства автобус марки «Эталон», діючи необережно, в порушення вимог п.18.4 Правил дорожнього руху України, не впевнившись, що на нерегульованому пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створено перешкоду або небезпеку, не зменшив швидкість руху, аж до самої зупинки керованого ним транспортного засобу, проявляючи злочинну самовпевненість, продовжив рух у вказаному напрямку, після чого виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де передньою частиною кузова автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїзну частину вул. 250 річчя Донбаса по вказаному пішохідному переходу з права на ліво відносно руху автомобіля ОСОБА_1

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 була травмована, і їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого осколкового перелому середньої третини лівої голені, закритої осколкового перелому лівої плєвої кістки зі зміщенням відламків, лікуванні оперативно, перелом основної фаланги 1 пальця правої стопи, садна лівої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я і потребуючі для свого лікування строк більше 21-го дня.

В апеляції ОСОБА_1 просить вирок суду змінити в частині призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Свої вимоги мотивував тим, що суд першої інстанції не врахував те, що у нього на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, один з яких стоїть на диспансерному обліку з діагнозом бронхіальна астма та потребує постійного лікування й у зв'язку з цим позбавляється можливість возити дитину на лікування, а також не врахував стан його здоров'я, що він є інвалідом 3 групи й йому рекомендована робота водієм або сторожем. Послався на те, що позбавлення права керування транспортними засобами позбавляє його засобів до існування.

Вислухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого, перевіривши доводи та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином врахував обставини вчинення злочину, ступінь їх тяжкості, дані про особу засудженого, а саме те, що він раніше не судимий, не працює, є інвалідом 3 групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно й призначив фактично мінімально можливу міру покарання передбаченою санкцією ч.1 ст.286 КК України у вигляді штрафу. Також колегія суддів вважає, що засудженим було допущене грубе порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого потерпілій були завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості й позбавлення права управління транспортними засобами судом правильно застосоване для попередження нових злочинів. Тому, підстав для скасування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами немає.

Колегія суддів, на підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, -

Ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 серпня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Судді