21.11.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/2765/2013 Головуючий в першій

Категорія 34 інстанції Лугвіщик А.М.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю:

секретаря - Малахової Н.В.,

позивача - ОСОБА_3,

представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 17 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2 042 грн. та моральної шкоди в сумі 1500 грн., завданих затопленням квартири.

Вимоги позову мотивовані тим, що з початку березня 2011 року квартиранти квартири АДРЕСА_1 систематично затоплюють належну позивачу на праві власності квартиру АДРЕСА_2, що знаходиться поверхом нижче. В результаті невжиття відповідачем заходів щодо ліквідації причин затоплення, квартира позивача пошкоджена, про що комісією КП"Жилсервіс-5" складений відповідний акт. Відшкодувати завдану шкоду відповідач відмовляється. Неправомірні дії відповідача потягли тяжкі умови життя у квартирі позивача.

Заочним рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17 липня 2012 року позов задоволений частково. З ОСОБА_6 стягнута матеріальна шкода в сумі 1 392 грн., моральна шкода в сумі 500 грн., судові витрати.

Ухвалою Гагарінського районного суду від 03 вересня 2013 року заява відповідача про перегляд заочного рішення суду залишена без задоволення.

Представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та переглянути справу.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального і процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що суд безпідставно прийняв до уваги акт КП „Жилсервіс-5" про затоплення від 19.04.2011 року, оскільки останній складений за відсутності відповідача, зі слів позивача, квартира відповідача комісією, яка складала акт, не оглядалася.

Також зазначає, що позивач не надав доказів, які б підтверджували, що відповідач систематично затоплює квартиру позивача, а також не надано медичних або інших документів у підтвердження душевних страждань позивача, тобто завдання моральної шкоди. У період з 13.01. по 13.07.2011 року відповідач знаходився на судні закордонного плавання і фізично не міг користуватися квартирою. Справа розглянута за його відсутності, у зв'язку з чим він не мав можливості дати пояснення та надати докази.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності вини відповідача в заподіянні матеріальної та моральної шкоди позивачу.

З висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки цей висновок відповідає обставинам справи, ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права, та не спростовується доводами апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проживає у квартирі, яка належить йому на праві власності, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6-8).

Над квартирою позивача поверхом вище розташована квартира, яка належить на праві власності відповідачу, за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач в зазначеній квартирі не зареєстрований і не проживає (а.с. 40), зареєстрований і проживає за іншою адресою (а.с. 53-56).

Частиною 4 статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує. Це правило полягає у тому, що кожен власник не тільки має суб'єктивне право, але й несе відповідальність перед суспільством за належне використання цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Слід також зазначити, що відповідно до положень частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Зазначеною нормою встановлена презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Тобто обов'язок доказування відсутності вини відповідача у затопленні квартири позивача, полягає саме на відповідачеві.

У порушення зазначених норм матеріального закону, а також положень ст. 60 ЦПК України, відповідачем не було надано суду першої інстанції чи суду апеляційної інстанції жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували обставини затоплення квартири, встановлені у справі.

Між тим позивачем у підтвердження позовних вимог був наданий Акт про затоплення квартири від 19.04.2011 року, складений комісією КП «Жилсервис-5», яким зафіксований факт затоплення квартири позивача, його наслідки та причина - не закриття крану на пральну машину зі слів мешканців квартири АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до оцінки вартості завданої затопленням квартири матеріальної шкоди вартість ремонтно-будівельних робіт з відновлення квартири після затоплення, з урахуванням фізичного зносу, складає 1 392,00 грн. (а.с. 10). Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у рішенні про відсутність підстав сумніватися у достовірності зазначеної оцінки, оскільки найменування і об'єм пошкоджень, зазначених оцінкою, відповідає зазначеному в Акті про затоплення квартири від 19.04.2011 року.

Відповідач, критикуючи докази, надані позивачем, доказів у їх спростування не надав. Зазначаючи про відсутність у квартирі АДРЕСА_1 яких-небудь мешканців та пральної машини, ці пояснення нічим не підтвердив.

Доводи апеляційної скарги про відсутність відповідача у місті у період, коли сталося затоплення квартири позивача, безпідставні, оскільки незалежно від проживання і користування квартирою, відповідальність за технічній стан всього обладнання у квартирі, несе саме власник квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки вина відповідача у затопленні квартири останнім не спростована, доведена належними та допустимими доказами позивачем, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Розмір відшкодування моральної шкоди визначений з урахуванням обставин, визначених законом, вимог розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться до намагання переоцінити встановлені судом обставини і досліджені докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але, враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу у підтвердження заперечень проти позову, відсутні підстави для скасування правильного рішення суду.

Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, або порушення норм процесуального права, яке потягло неправильне вирішення справи, відсутні передбачені ЦПК України підстави для скасування рішення, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 17 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий А.А.Андрейченко

Судді В.В.Саліхов

В.О.Єфімова