Справа № 22А-1337/2006 Категорія 29
Головуючий у І інстанції Малишенко Т.О. Доповідач у 2 інстанції .ЯворськийМ. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в циввхьнйх справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді Яворського М.А
суддів ЗаршькоїА.0., Суханової Є.М.
при секретарі ЛевочкоІЯ. - розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Славутицького відділення Броварської МДШ Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 26 вересня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Славутицького відділення Броварської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, Броварської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області - про зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення щодо повернення суми надміру сплаченого податку,
встановила:
У серпня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Славутицького відділення Броварської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, Броварської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та просив зобов'язати відповідачів провести розрахунок суми податку з його доходів як фізичної особи за 2005 рік, що підлягає поверненню йому як платнику податку, у відповідності до вимог закону. Також просив стягнути на його користь з Броварської міжрайонної державної податкової інспекції неповно повернену суму надміру сплаченого податку в сумі 123 гривні 40 копійок; штраф в сумі 208 гривень 14 копійок; понесені витрати за отримання довідки про перерахування коштів за навчання в сумі 10 гривень; понесені витрати за надання правової допомоги в сумі 50 гривень.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 26 вересня 2006 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Славутицьке відділення Броварської міжрайонної державної податкової шшекції провести розрахунок суми податку з доходів ОСОБА_1 як фізичної особи за 2005 рік, що щдлягає поверненню йому як платнику податку, та стягнуто на користь ОСОБА_1 з. Броварської міжрайонної державної податкової інспекції неповно повернену суму надміру сплаченого податку в сумі 123 гривні 40 копійок; штраф в сумі 208 гривень 14 копійок; понесені витрати за отримання довідки про перерахування коштів за навчання в сумі 10 гривень; понесені витрати за надання правової допомога в сумі 50 гривень.
Не погоджуючись і з вказаною постановою суду відповідач по справі - суб'єкт владних повноважень, Славутицьке відділення Броварської МДШ Київської області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, посилаючись при цьому на необґрунтованість заявлених позовних вимог та правомірність їх дій по нарахування податків. :
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу, а постанову Славутицького міського суду від 26 вересня 2006 року залишити без змін, вказуючи на те, що постанова суду ухвалена відповідно до вимог процесуального законодавства та на підставі норм матеріального права, зокрема вимог п.1.6, ст. 1, пунктів 4.3.6. 4.3.7 ст. 4 . п. 204.2, 20.4 ст. 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" та п.4 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, інших осіб, які з'явилися на розгляд справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, а постанова суду без змін, виходячи з наступних обставин.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 травня 2004 року позивачем був укладений з Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківській авіаційний інститут" договір за № НОМЕР_1 про підготовку позивача за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" за спеціальністю "якість, стандартизація та сертифікація". Строк навчання складав з 01.09.2004 року по 31.12.2005 року. Загальна вартість навчання складала 2400 гривень, про що вказано у п. 5.2 вищевказаного Договору.(а.с. 76- 78)
Відповідно до даного Договору та Договору про студентський вклад з "Приватбанком" (від 26.08.2004р.) згідно квитанцій (№ НОМЕР_2., та № НОМЕР_3) за 2005 рік, позивачем за навчання у ВУЗІ була внесена оплата в сумі 797 гривень 54 копійки та 803 гривні 61 копійка, а всього 1601 грн. 15 коп. (ас. 15).
Враховуючи своє право, як платника податків на отримання податкового кредиту у зв'язку з оплатою навчання у відповідності до ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", позивачем, 03 березня 2006 року на ім'я начальника державної податкової інспекції (ДНІ) в м. Славутич, правонаступником якої є Славутицьке відділення Броварської міжрайонної державної податкової інспекції, була подана заява про проведення розрахунку утриманого з нього податку згідно вимог вищевказаного закону з врахуванням його права на податковий кредит у зв'язку з оплатою за навчання у ВУЗІ. До цієї заяви позивачем була подана Декларація про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2005 року та Перелік сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту, та всі інші документи, що підтверджували факт його навчання та оплату за нього. Ці документи у позивача були прийняті для перерахунку утриманого з нього податку за 2005 рік та повернення позивачу вказаних в них сум у зв'язку з його правом на податковий кредит. (а.с. 8 -11).
Вирішуючи даний адміністративний спір та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що відповідно до пункту 1.6, ст. 1, пункту 4.3.6, 4.3.7 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" і пункту 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що поняття "загального оподаткованого доходу", що надається в цих нормах закону, він складається з доходів, що підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні /виплаті/; доходів, які гадлягають оподаткуванню у складі загального річного оподаткованого доходу; доходів, які оподатковуютьсяза іншими правилами, визначеними Законом.
Крім того суд враховував вимоги пункту 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , де зазначено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, визнавши при цьому, що службова особа державної податкової інспекції при проведенні розрахунку суми податку з доходів фізичної особи, тобто в даному випадку позивача, що підлягала поверненню, повинна була брати за основу для перерахунку його загальний річний оподатковуваний дохід за 2005 рік за виключенням суми утриманого з нього збору до Пенсійного Фонду України та внесків до Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, тобто, дохід, який підлягає кінцевому оподаткуванню, в даному випадку становить 26274 гривні 46 коп.
Оскільки суб'єкт владних повноважень не усунув зазначені порушення прав позивача у строки визначені підпунктом 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п. 4.7 "Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового
кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб" затверджену наказом Державної податкової адміністрації України № 442 від 22.09.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.10.2003р. за №879 тому суд вважав, що відповідач по справі повинен нести перед позивачем відповідальність за неповне повернення суми надміру сплаченого податку, у розмірі 100% від суми, що підлягала поверненню, тобто 208 гривень 14 копійок.
Обгрунтовано та у відповідності до вимог Закону - ст. 94 КАС України на думку колегії
суддів суд першої інстанції поклав на відповідача по справі і судові витрати понесені позивачем по даній справі.
Посилання апелянта на відсутність доказів понесення позивачем витрат за отримання платної довідки про перерахування коштів за навчання в сумі 10 грн. та 50 грн. понесених на оплату правової допомоги є безпідставними та спростовуються матеріалами справи квитанцією НОМЕР_4 (а. с. 17) та квитанцією до прибуткового касового ордеру ЮК „Захист" (а.с. 19).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду викладених в постанові суду тому не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу Адміністративного Судочинства України, колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Славутицького відділення Броварської МДШ Київської області залишити без задоволення.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 26 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.
Головуючий: