Справа № 22 Ц- 3518/ 2006 р. Категорія 30
Головуючий у t інстанції Пироженко О.В. Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А
УХВАЛА
Іменем України
14 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: ЮровськоїГ.В.
суддів: Яворського М.А., Суханової Є.М
при секретарі ЛевочкоШ.
розглянувши в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про примусове виселення
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_2, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, та просив виселити її та всіх членів її сім'ї, які проживають з нею із житлового АДРЕСА_1, який належить йому на праві приватної власності.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволено. Постановлено виселити ОСОБА_1 та всіх членів її сім'ї, які з нею проживають з будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
Не погоджуючись із зазначеним рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та просить його скасувати та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалення рішення на неповно встановлених обставинах справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарга, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє аделяційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої шстанції встановлено, що відповідно до договору дарування від 17 жовтня 1985 року засвідченого державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори позивач у справі ОСОБА_2 є обдарованим, в дарунок ним прийнято будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.6-7).
Даний будинок зареєстрований в БТІ Васильківського району за позивачем по справі. (а.с. 23), що підтверджує факт належності вказаного житлового будинку саме позивачу по справі.
З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем з однієї сторони та
відповідачкою з іншої сторони 22 липня 1997 року було укладено усну домовленість про
продаж даного будинку відповідачці, що підтверджується також копією розписки про
отримання позивачем від відповідачки частини грошових коштів ( 4700 доларів США) у
якості авансу (а. с. 26), однак нотаріально посвідчений договір згідно вимог передбачених ст. 227ЦКУРСР, який діяв на час укладення даної угоди укладено не було.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов власника житлового будинку щодо виселення відповідачки та всіх членів її сім'ї з належного йому житлового будинку.
Так відповідно до вимог ч.З ст. 168 ЖК УРСР договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці
Згідно до ст. 169-ЖК УРСР у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у відповідності до вимог ч.З ст. 168 ЖК України 6 січня 2006 року належним чином попередив відповідачку про виселення з вказаного будинку і тільки після того як відповідачка не виконала його вимогу позивач у травні 2006 року звернувся до суду із вказаним позовом.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і спір вирішений відповідно до вимог чинного законодавства, але суд своєму рішенні помилково послався на іншу норму ЖК, тому колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст. 308 ЦПК України дане рішення є законним та обґрунтованим і не може скасовано лише з формальних підстав.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції тому задоволенню апеляційна скарга не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 і
Головуючий: