Справа № 2918                                Головуючий у 1-й інстанції Очківський В.М,

Категорія 20                                     Доповідач у II інстанції Касьяненко Л,І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Хопти С.Ф.

Суддів - Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

При секретарі - Муханько О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційним поданням Фастівського міськрайонного прокурора на рішення Васильківського міськрайсуду від 20.06.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області, Державного казначейства України про відшкодування шкоди, -

Встановила :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної йому незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, посилаючись на те, що 25.08.1999 року постановою слідчого Фастівської міжрайпрокуратури проти нього була порушена кримінальна справа зач.2 ст. 162 КК України/в подальшому перекваліфіковано на ч.З ст. 168 КК України/ . З 28.08.1999 року відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту , де він перебував 44 дні, потім запобіжний захід було' змінено на підписку про невиїзд. З 25.08.1999 року за постановою слідчого його було відсторонено від роботи.

Постановою прокурора управління за розслідуванням кримінальних справ слідчими органами прокуратури Генеральної прокуратури від 17.07.2000 року кримінальна справа була закрита за відсутністю складу злочину.

23.05.2002 року вищезгадана постанова була скасована , а досудове слідство відновлено.

Постановою Печерського райсуду від 17.05.2005 року остання постанова від 23.05.2002 року скасована.

Матеріальна '"і "моральна шкода, заподіяні йому незаконним притягненням як обвинуваченого та триманням під вартою, залишилась невідшкодованою.

Тому просив стягнути 27907. 61 грн. на відшкодування матеріальної шкоди з яких 4.547, 10 грн. втрачений заробіток за період відсторонення від роботи з урахуванням індексу інфляції ; 477 грн. по грошовим вкладам; 841,92 грн. витрати на лікування та 1507,07 грн. - на санаторно-курортне лікування; 534,07 грн. - витрати, пов"язані з поїздками /до слідчих та судових органів, поштові відправлення, тощо/ ; 20000 грн. - витрати на юридичну допомогу та 18043200 грн. моральної шкоди.

Рішенням Васильківського міськрайсуду від 20.06.2006 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 27907.61 грн. матеріальної шкоди та 876384 грн. на відшкодування моральної шкоди.         

В апеляційному поданні Фастівський міжрайонний прокурор просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційне подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого Фастівської міжрайпрокуратури від 25.08.1999 року відносно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа, а постановою від 17.07.2000 року - закрита за відсутністю складу злочину. Постановою прокурора управління за розслідуванням кримінальних справ слідчими органами прокуратури Генеральної прокуратури України від 23.05.2002 року вищезазначена постанова скасована, а досудове слідство відновлено. Постановою ПечерсЬкого райсуду від 17.05.2005 року остання постанова від 23.05.2003 року скасована.

Тобто Незаконне слідство проти ОСОБА_1 тривало з 25.08.1999 року

по 17.07.2000 року / 11міс.23 дн./ та з 23.05.2002 року по 17.05.2005 року / 2

'роки "11 міс 25дн./, а всього 3 роки, 11 місяців, 17 днів, з яких - 1 місяць 14

днів він незаконно перебував під вартою, а решту на підписці про невиїзд.

Крім того, ОСОБА_1 з 25.08.1999 року було відсторонено від роботи.

Суд, задовольняючи вимоги заявника в частині відшкодування матеріальної шкоди достатньо повно з"ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку при цьому навівши переконливі доводи.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової/ шкоди" розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин ; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодуванняОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 876384 грн., суд І інстанції не в повному обсязі врахував зазначене вище роз"яснення Пленуму.

Колегія вважає, що з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнав у зв"язку з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності та арештом, а також  виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості на його користь за заподіяну моральну шкоду має бути стягнуто 150 000грн.

За таких обставин рішення Васильківського міськрайсуду в частині визначення розміру моральної шкоди слід змінити, а в решті зазначене рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313.316 ЦПК України, колегія суддів,-

Вирішила:

Апеляційне подання Фастівського міжрайонного прокурора задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайсуду від 20.06.2006 року в частині стягнення моральної шкоди змінити.

Стягнути з Державного.казначейства України на користь ОСОБА_1150000грн. моральної шкоди, в решті рішення суду І інстанції залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.

Головуючий