АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/10957/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Спаї В.В.

Справа № 401/7335/12 Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 19/28

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Нікуліній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Будінвест» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду та просив з урахуванням збільшення позовних вимог ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 1 045 403, 69 грн. заборгованість за виконані , але не оплачені відповідачем роботи , та пеню за період з 28 березня 2011 р. по 18 липня 2012 р. в розмірі 1 370, 80 грн. за договором №ДГ-9 від 03 вересня 2007 р. та пеню у розмірі 148 080, 56 грн. за договором №ДГ-11 від 03 грудня 2007 р., а всього пені по двом договорам 149451 грн.36 коп.

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що 03 вересня 2007 р. між ним та ОСОБА_1 був укладений договір підряду ДГ-9, за яким підрядчик зобов'язався власними силами та зусиллями за замовленням Замовника здійснити розбірні роботи житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язався передати підрядчику узгоджену з останнім і затверджену проектно-кошторисну документацію по акту прийому - передачі, надати йому будівельний майданчик, прийняти завершений будівництвом об'єкт та оплатити його.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду у вересні 2007 р. ТОВ «Дніпробуд-Інвест» згідно з договором №ДГ-9 виконав роботи, а ОСОБА_1 01 жовтня 2007 р. прийняв виконані роботи, на підтвердження чого сторонами був підписаний акт виконаних робіт №1 на суму 55 772 грн., однак, порядок оплати виконаних та прийнятих робіт, передбачений договором, відповідач порушив, а саме: аванс у розмірі 30% від ціни договору, що складає суму 16 731,60 грн., протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору, тобто 08 вересня 2007 р., був не сплачений (п. 3.4. договору), прийняті роботи 01.01.2007 р. по акту виконаних робіт №1 протягом 1 банківського дня, тобто 02 жовтня 2007 р. не були сплачені (п. 3.3 договору).

Лише 14 листопада 2007 р. в рахунок сплати виконаних робіт по договору позивач отримав суму 55 772 грн.

Несвоєчасною оплатою авансу та виконаних робіт відповідач порушив п.п. 7.6 та 7.7 договору (п. 7.6 договору встановлює, що у випадку затримки оплати замовник сплачує підрядчику штраф в розмірі 10% від договірної ціни, що складає 5 577,20 грн. (55 772 х10% = 5 577,20 грн., відповідно до п. 7.7 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати замовник оплачує підрядчику окрім штрафу, передбаченого п.7.6 договору, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент несвоєчасного виконання зобов'язань (п. 7.4 договору), пеня склала 1 229,73 грн.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили, що (п. 7.10) в момент здійснення оплати по договору спочатку сплачуються штрафні санкції і пеня, а після - зобов'язання; виходячи з умов цього пункту перераховані позивачем кошти були зараховані на сплату штрафу в сумі 5 577,20 грн., пені - 1 229,73 грн., суми виконаних робіт - 48 965,07 грн. Несплаченими залишилися виконані роботи в сумі 6 806,93 грн., дана сума до цього часу відповідачем не сплачена, через що позивач нарахував пеню в сумі 4 691 грн.

Таким чином, в результаті порушення відповідачем умов договору №ДГ-9 від 03 вересня 2007 р. вартість несплачених виконаних робіт та пені склала 11 497,93 грн. (6 806,93 грн. /вартість несплачених робіт/ + 4 691,00 грн. /пеня/).

03 грудня 2007 р. між ТОВ «Дніпробуд-Інвест» та ОСОБА_1 був укладений договір підряду №ДГ-11, відповідно до умов якого підрядчик зобов'язався збудувати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, а замовник надати будівельний майданчик, прийняти завершений будівництвом об'єкт та оплатити його. У грудні 2008 р. згідно з цим договором позивач виконав роботи, а відповідач їх прийняв, на підтвердження чого є довідки про вартість виконаних робіт та акти виконаних робіт на суму 828 595 грн..

При здійсненні оплати прийнятих підрядних робіт відповідач також не дотримувався порядку оплати, визначеного договором, тобто аванс в розмірі 30% від ціни договору, що складає суму 321914,10 грн. протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору, тобто 08 грудня 2007 р. не був сплачений (п. 3.4 договору), прийняті роботи по актам виконаних робіт №1-14, які повинні були бути сплачені протягом 1 банківського дня з моменту їх підписання, позивачем не сплачувалися (п. 3.3 договору). В рахунок оплати боргу за виконані роботи відповідач здійснював платежі згідно приходних касових ордерів в сумі 777 370 грн. Таким чином, несвоєчасною сплатою авансу та виконаних робіт відповідач порушив п.п. 7.6 та 7.7 договору.

П. 7.6 встановлено, що у випадку затримки оплати замовник сплачує підрядчику штраф у розмірі 10% від договірної ціни, що складає 107 304, 70 грн. (1 073 047,00 грн. х 10% = 107 304,70 грн.). Сторони також погодили (п. 7.7 договору), що у випадку несвоєчасної оплати замовник оплачує підрядчику окрім штрафу, передбаченого п.п.7.6 договору, пеню від суми несплаченої в строк оплати, починаючи із другого для затримки оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент несвоєчасного виконання зобов'язань (п. 7.4 договору); пеня складає 456 145,70 грн.

Пунктом 7.10 сторони визначили, що в момент здійснення оплати по договору спочатку сплачуються штрафні санкції і пеня, а після - зобов'язання, через що перерахованими позивачем коштами були сплачені штраф в сумі 363 058 грн., пеня - 307 007,30 грн., та частина виконаних робіт в сумі 363 058 грн.

В результаті несплаченою залишилися виконані роботи на суму 465 537 грн., яка не погашена відповідачем, через що позивач вимушений нарахувати пеню згідно п. 7.4, 7.6 договору, яка склала 149 138,40 грн. Всього сума заборгованості по договору склала 614 675,40 грн. (465 537,00 грн. /вартість виконаних робіт/ + 149 138,40 грн. /пеня/).

Згідно з п. 3.1 договору №ДГ-11 вартість робіт по будівництву житлового будинку з додатковими угодами склала 1 098 374 грн.; для продовження виконання підрядних робіт відповідач повинен був сплатити аванс в розмірі 269 779 грн., але до наступного часу вказана сума відповідачем не перерахована. Таким чином, в результаті порушення відповідачем умов договору підряду №ДГ-11 від 03 грудня 2007 р. вартість несплачених виконаних робіт, пені та авансу склала 884 454,40 грн.

За підрахунком позивача сума заборгованості складає 895 952,33 грн. (11 497,93 грн. за договором №ДГ-9 від 03 вересня 2007 р. та 884 454,40 грн. за договором №ДГ-11 від 03 грудня 2007 р.).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Дніпро-Будінвест» задоволені частково.

Стягнено зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпро-Будінвест» за договором №ДГ-9 від 03 вересня 2007 року заборгованість за виконані роботи в сумі 6 806,93 грн. та неустойку в сумі 2 000 грн.

Стягнено зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпро-Будінвест» за договором № ДГ-11 від 03 грудня 2007 р. заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 465 537 грн. та неустойку в сумі 2 000 грн.

Стягнено зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпро-Будінвест» неустойку за договорами №ДГ-9 від 03 вересня 2007 р. та №ДГ-11 від 03 грудня 2007 р. за період з 28 березня 2011 р. по 18 липня 2012 р. в сумі 5 000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Дніпро-Будінвест».

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Дніпро-Будінвест», суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сплата виконаних робіт за актами виконаних робіт відбувалась несвоєчасно, а тому є підстави для стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 6 806,93 грн., та про стягнення за договором № ДГ-11 від 03 грудня 2007 р., який укладений між сторонами по справі, заборгованості по оплаті за виконані роботи в розмірі 465 537 0 грн.

Одночасно , суд вірно погодився із доводами позивача щодо підстав для нарахування неустойки з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача за прострочення виконання з боку відповідача зобов'язання.

Разом з тим, частково задовольняючи позов правильно прийшов до висновку , що є підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшив неустойку до 2 000 грн. за договором від 03 вересня 2007 р. №ДГ-9 та до 2 000 грн. за договором від 03 грудня 2007 р. №ДГ-11, яка утворилася станом на 28 березня 2011 р., та зменшив неустойку за договорами №ДГ-9 від 03 вересня 2007 р. та №ДГ-11 від 03 грудня 2007 р. за період з 28 березня 2011 р. по 18 липня 2012 р. до 5 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що суд вірно вирішив питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин. З дотриманням вимог ст.ст.212-215 ЦПК України суд належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З матеріалів справи вбачається, 03 вересня 2007 року та 03 грудня 2007 року між ТОВ «Дніпро-Будінвест» та ОСОБА_1 були укладені договори підряду.

Укладаючи договори (п. 7.14 договорів від 03 вересня 2007 р. та від 03 грудня 2007 р.) строк позовної давності учасники договору визначили в 10 років, що не суперечить ч. 1 ст. 259 ЦК України, згідно якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленості сторін.

Сторони також погодили і порядок здійснення платежів за договорами : спочатку сплачуються штрафні санкції і пеня, а потім зобов'язання. При цьому , як договори підряду в цілому , так і їх окремі положення не визнавались недійсними у встановленому законом порядку, через що мають виконуватись належним чином відповідно до положень ч. 1 ст. 526 ЦК України.

Згідно договору підряду №ДГ-9 від 03 вересня 2007 р. (його ціна 55 772 грн. (з ПДВ)) підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами провести ремонтно-будівельні та монтажні роботи та здати Замовнику об'єкт («Розбірні роботи житлового будинку»), який розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно проектно-кошторисної документації.

Разом з тим, між сторонами у цій справі також був укладений 03 грудня 2007 р. договір підряду №ДГ-11, згідно якого підрядник зобов'язався власними силами та засобами за замовленням замовника збудувати (провести ремонтно - будівельні та монтажні роботи) та здати замовнику об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно проектно-кошторисної документації; ціну договору сторони визначили наступну - 1 073 047 грн.( з ПДВ).

Укладаючи договір 03 вересня 2007 р., сторони за ним погодили, що (п. 7.10) в момент здійснення оплати по договору спочатку сплачуються штрафні санкції і пеня, а після - зобов'язання; виходячи з умов цього пункту перераховані позивачем кошти були зараховані на сплату штрафу в сумі 5 577,20 грн., пені - 1 229,73 грн., суми виконаних робіт - 48 965,07 грн. Несплаченими залишилася вартість виконаних робіт в сумі 6 806,93 грн., дана сума до цього часу відповідачем не сплачена, через що позивач нарахував пеню в сумі 4 691 грн.

Таким чином, в результаті порушення відповідачем умов договору №ДГ-9 від 03 вересня 2007 р. вартість несплачених виконаних робіт та пені склала 11 497,93 грн. (6 806,93 грн. /вартість несплачених робіт/ + 4 691,00 грн. /пеня/).

Крім того , 03 грудня 2007 р. між ТОВ «Дніпро-Будінвест» та ОСОБА_1 був укладений договір підряду №ДГ-11, відповідно до умов якого підрядчик зобов'язався збудувати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, а замовник надати будівельний майданчик, прийняти завершений будівництвом об'єкт та оплатити його. У грудні 2008 р. згідно з цим договором позивач виконав роботи, а відповідач їх прийняв, на підтвердження чого є довідки про вартість виконаних робіт та акти виконаних робіт на суму 828 595 грн., та при здійсненні оплати прийнятих підрядних робіт відповідач також не дотримувався порядку оплати, визначеного договором, тобто аванс в розмірі 30% від ціни договору, що складає суму 321914,10 грн. протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору, тобто 08 грудня 2007 р., не був сплачений (п. 3.4 договору), прийняті роботи по актам виконаних робіт №1-14, які повинні були бути сплачені протягом 1 банківського дня з моменту їх підписання, позивачем не сплачувалися (п. 3.3 договору).

В рахунок оплати боргу за виконані роботи відповідач здійснював платежі згідно приходних касових ордерів в сумі 777 370 грн. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку , що несвоєчасною сплатою авансу та виконаних робіт відповідач порушив п.п. 7.6 та 7.7 договору.

Так, п. 7.6 договору від 03.12.2007 р. встановлено, що у випадку затримки оплати замовник сплачує підрядчику штраф у розмірі 10% від договірної ціни, що складає 107 304, 70 грн. (1 073 047,00 грн. х 10% = 107 304,70 грн.). Сторони також погодили (п. 7.7 договору), що у випадку несвоєчасної оплати замовник оплачує підрядчику окрім штрафу, передбаченого п.п. 7.6 договору, пеню від суми несплаченої в строк оплати, починаючи із другого для затримки оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент несвоєчасного виконання зобов'язань (п. 7.4 договору); пеня складає 456 145,70 грн.

Пунктом 7.10 сторони визначили, що в момент здійснення оплати по договору спочатку сплачуються штрафні санкції і пеня, а згодом - зобов'язання, через що перерахованими позивачу коштами були сплачені штраф в сумі 363 058 грн., пеня - 307 007,30 грн., та частина виконаних робіт в сумі 363 058 грн. В результаті несплаченою залишилися виконані роботи на суму 465 537 грн., яка не погашена відповідачем, через що позивач нарахував пеню згідно п. 7.4, 7.6 договору, розмір якої склав 149 138,40 грн. Всього сума заборгованості за договором складає 614 675,40 грн. (465 537 грн./вартість виконаних робіт/ + 149 138,40 грн. /пеня/).

Згідно з п. 3.1 договору №ДГ-11 вартість робіт по будівництву житлового будинку з додатковими угодами склала 1 098 374 грн.; для продовження виконання підрядних робіт відповідач повинен був сплатити аванс в розмірі 269 779 грн., але до даного часу вказана сума відповідачем не перерахована. Таким чином, в результаті порушення відповідачем умов договору підряду №ДГ-11 від 03 грудня 2007 р. вартість несплачених виконаних робіт, пені та авансу склала 884 454,40 грн.

Відповідно до наданих суду доказів про вартість підрядних виконаних робіт та відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт встановлено виконання робіт на суму 853 533 грн.

Прибутковими касовими ордерами підтверджено, що за актами приймання виконаних робіт сплачено ОСОБА_1 777 370 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Так , посилання відповідача ОСОБА_1 на ту обставину, що прийняті кошти від відповідача в сумі 883 124 грн. позивачем зараховувалися на кореспондуючий рахунок (т. 2 а.с 89) № 361 (розрахунки з вітчизняними покупцями), що не відповідає Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р., оскільки на субрахунку 715 узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків ("одержані штрафи, пені, неустойки") самі по собі не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги , оскільки , як зазначено в оскаржуваному рішенні дані порушення з боку позивача порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку не стосуються предмету та підстави поданого позову (ст. 11 ЦПК України).

В той же час відповідача не заперечуючи факту укладення та підписання вище вказаних договорів підряду не зміг пояснити чому ним порушувалися строки та порядок оплати виконаних робіт. Доводи відповідача та його представника в судовому засіданні апеляційної інстанції про те , що дані договори являються об»ємними та змістовними , а тому відповідач не в повному обсязі з ними познайомився не можна вважати з правової точки зору достатніми для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними укладені договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідач не звертався до суду з вимогами про припинення зобов»язань за вище вказаними підставами , в зв»язку з чим зобов»язання мають бути виконаними.

Посилання в апеляційній скарзі на балансову відомість , як доказ відсутності заборгованості відповідача перед позивачем також визнати обґрунтованими не можна і даний довід був вивчений судом першої інстанції. Так , зокрема, в ст.ст. 1,9 закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено , що балансова відомість не є первинним документом , оскільки первинний документ - це документ , який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення , а підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення них.

Таким чином доводи про те , що судом першої інстанції в порушення ст. 57 ЦПК України не були прийняті вище вказані докази відповідача-апелянта являються також безпідставними , оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Твердження ж в апеляційній скарзі про те , що позивачем видавались відповідачу прибуткові ордери на отримані від нього грошові суми не під час внесення їх до каса підприємства нічим не підтверджені , а тому вважати обґрунтованими також не можна.

Решта доводів приведених в апеляційній скарзі відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування вказаного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 209,218,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді