Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/3503/13-а

10.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м.Сімферополя- Нестерова Світлана Анатоліївна, довіреність № 1 від 02.01.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 09.08.13 у справі № 801/3503/13-а

за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м.Сімферополя (вул. Кримських партизан, 13, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання необґрунтованими та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2013 року позовні вимоги Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м.Сімферополя до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання необґрунтованими та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекція у м.Сімферополі АР Крим від 04.04.2013 р. № 0007051502 в частині донарахування Комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя податку на додану вартість в сумі 1147,00 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м.Сімферополя 10,00 грн. судового збору шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його зміну. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги що отримані позивачем послуги були використані виключно у господарській діяльності, та знайшли своє відображення у податковій та бухгалтерській звітності. Вважає, що судом першої інстанції вирішені не всі позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.2013 року апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.12.13р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанова суду підлягає зміні з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ в м. Сімферополі була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Базис Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), ПП "Визит Торг" (код ЄДРПОУ 37081939), ПП "Скипер" (код ЄДРПОУ 37081677), БВП "Строитель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.08.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт № 471/15-2/05480536 від 30.01.2013 року (а. с. 104-114)

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки відповідачем, зроблений висновок про порушення КП "ЖЕО" Центрального району м. Сімферополя п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), а також п.185.1 ст.185, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість всього у сумі 24350 грн., у т.ч: серпень 2009 року - 379 грн., травень 2011 року - 976 грн., червень 2011 року - 3358 грн., липень 2011 року - 7735 грн., вересень 2011 року - 4750 грн. , жовтень 2011 року -2006 грн., грудень 2011 року-5146 грн.

З урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ належить до сплаті ПДВ в бюджет у сумі 23971 грн.

Крім того, встановлено завищення обсягу придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) я основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника ні підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 1 Закону, інші нормативно-правові акти) (р. 10.2.), у загальній сумі 117 грн. у т.ч. за серпень 2009 року.

Встановлено завищення обсягу придбання (виготовлення, будівництво, спорудженні створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної (р. 15.2.) у загальній сумі 6308 грн., у т. ч. за травень 2011 року - 257, червень 2011 року - 884 грн., липень 2011 року - 2036 грн., вересень 2011 року - 1250,00 грн., жовтень 2011року - 528 грн., грудень 2011 року - 1354 грн.

З урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 VІ належить до сплати ПДВ в бюджет у сумі 23971 грн.

Крім того, встановлено завищення обсягу придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) я основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника ні підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 1 Закону, інші нормативно-правові акти) (р. 10.2.), у загальній сумі 117 грн.. у т.ч. за серпень 2009 року.

Встановлено завищення обсягу придбання (виготовлення, будівництво, спорудженні створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної (р. 15.2.) у загальній сумі 6308 грн., у т. ч. за травень 2011 року - 257, червень 2011 року - 884 грн., липень 2011 року - 2036 грн., вересень 2011 року - 1250,00 грн., жовтень 2011року - 528 грн., грудень 2011 року - 1354 грн.

13.02.2013р. на підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у м. Сімферополі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002181502 про донарахування податку на додану вартість у сумі 23 971,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9 819,50 грн.

Позивач відповідно до вимог Податкового кодексу України надіслав до ДПС в АР Крим скаргу на вказане податкове повідомлення - рішення.

ДПС в АР Крим 18.03.2013 р. було прийнято рішення, відповідно до якого скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 0002181502 від 13.02.2013 року, прийняте стосовно КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, у частині визначення штрафних санкцій у сумі 4909,25 грн., а первину скаргу в іншій частині не задоволено (а. с. 9-11).

04.04.2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007051502, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 23971 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4910,25 грн. (а. с. 87).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Як вбачається з матеріалів справи, що період з травня по грудень 2011 року позивач мав взаємовідносини з ПП "Визит Торг", ПП"Скипер", БВП"Строитель-Плюс".

Так, ПП "Визит Торг" для позивача були поставлені товари на підтвердження чого позивачем надано рахунок-фактура № ЧП-000012 від 19.04.2011 року на суму 1966,80 грн., видаткова накладна № ЧП 258 від 10.05.2011 року на суму 1966,80 грн. (а.с. 56), податкова накладна від 10.05.2011 року № 27 на суму 1966,80 грн. (ПДВ 327,80 грн. (а.с.55), рахунок-фактура № ЧП-000013 від 19.04.2011 року на суму 1970,40 грн. а.с. 60), видаткова накладна № ЧП 259 від 10.05.2011 року на суму 1970,40 грн. (а.с. 59), податкова накладна від 10.05.2011 року № 28 на суму 1970,40 грн. (ПДВ 328,40 грн. (а.с. 58), рахунок-фактура № ЧП-000014 від 19.04.2011 року на суму 2224,80 грн. (а.с. 66), видаткова накладна № ЧП 257 від 10.05.2011 року на суму 2224,80 грн. (а.с. 65), податкова накладна від 10.05.2011 року № 26 на суму 2224,80 грн. (ПДВ 370,80 грн. (а.с. 64), платіжні доручення № 769 від 06.05.2011 року на суму 6162,00 грн. (а.с. 71), рахунок-фактура № 407 від 20.06.2011 року на суму 1080,00 грн. (ПДВ 180,00 грн. (а.с. 68), видаткова накладна № 365 від 20.06.2011 року на суму 1080,00 грн. (ПДВ 180,00 грн. (а.с. 69), податкова накладна від 20.06.2011 року № 88 на суму 1080,00 грн. (ПДВ 180,00 грн. (а.с. 67), платіжні доручення № 304 від 17.06.2011 року на суму 1080 (а.с. 71) та № 336 від 06.07.2011 року на суму 1364,88 грн., рахунок-фактура № 651 від 01.07.2011 року на суму 1364,88 грн. (ПДВ 227,48 грн. (а.с. 63), видаткова накладна № 377 від 13.07.2011 року на суму 1364,88 грн. (ПДВ 227,48 грн. (а.с.62), податкова накладна від 13.07.2011 року № 64 на суму 1364,88 грн. (ПДВ 227,48 грн. (а.с. 61), платіжне доручення № 336 від 06.07.2011 року на суму 1364,88 грн. (а.с. 70).

Також, 01.04.2011 року між БВП "Строитель-плюс" та КП "ЖЕО" Центрального району м. Сімферополя було укладено договір надання транспортних послуг № 522, відповідно до якого БВП "Строитель-плюс" своїми силами та транспортом надає транспортні послуги з перевезення вантажу КП "ЖЕО" Центрального району м. Сімферополя в об'ємі, кількості і за адресою, відповідно до заявок КП "ЖЕО" Центрального району м. Сімферополя на протязі дії цього договору (з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року) (а.с.14), на підтвердження виконання цього договору надано рахунки - фактури від 23.05.2011 року № 658 на суму 35853,81 грн. (ПДВ 5975,64 грн. (а.с. 16), № 1509 року на суму 171777,40 грн. (ПДВ 2862,90 грн. (а.с. 32), № 1510 на суму 15950,84 грн. (ПДВ 2658,47 грн. (а.с. 33), акти здачі-прийняття (наданих послуг) від 23.05.2011 року № 658 на загальну суму 35853,81 грн. (ПДВ 5975,64 грн. (а.с. 20), № 1509 на загальну сум 17177,40 грн. (ПДВ 2862,90 грн. (а.с. 22), № 1510 на загальну сум 15950,84 грн. (ПДВ 2658,47 грн. (а.с. 34), розрахунок вартості роботи транспорту БВП "Строитель-плюс" ЗИЛ ММЗ АК 30-47АА за травень-липень 2011 року (а.с. 21), податкові накладні від 23.05.2011 року № 298 на суму 17177,40 грн. (ПДВ 2862,90 грн. (а.с. 24), № 300 на суму 35853,81 грн. (ПДВ 5975,63 грн. (а.с. 25), № 299 на суму 15950,85 грн. (ПДВ 2658,47 грн. (а. с. 26).

На підтвердження отримання у липні 2011 року автотранспортних послуг від БВП "Строитель-плюс" позивачем також надано податкову накладну від 29.07.2011 року № 482 на суму 42669,00 грн. (ПДВ 7111,50 грн. (а.с. 27), рахунок-фактура № 2824 від 03.08.2011 року на суму 42669,00 грн. (ПДВ 7111,50 грн.), акт про надання послуг з перевезення твердих побутових відходів автомобілем ЗИЛ ММЗ АК 30-47АА на суму 35557,50 грн. (ПДВ 7111,50 грн. (а.с 36).

01.11.2011 року між ПП"Скипер" та КП "ЖЕО" Центрального району м. Сімферополя було укладено договір надання транспортних послуг № 267, відповідно до якого ПП"Скипер" своїми силами та транспортом надає транспортні послуги з перевезення вантажу КП "ЖЕО" Центрального району м. Сімферополя в об'ємі, кількості і за адресою, відповідно до заявок КП "ЖЕО" Центрального району м. Сімферополя на протязі дії цього договору (з 01.11.2011 року по 31.11.2011 року) (а.с.15), на підтвердження виконання цього договору надано рахунок № 631 від 30.11.2011 року на суму 32500,00 грн. (ПДВ 5416,67 грн. (а.с. 19), акт про надання послуг з перевезення твердих побутових відходів на загальну суму 32500,00 грн. (ПДВ 5416,66 грн. (а.с. 23).

На підтвердження отримання у грудні 2011 року транспортних послуг від ПП "Скипер" позивачем надано податкові накладні від 08.12.2011 року № 114 на суму 10000,00 грн. (ПДВ 1666,67 грн. (а.с. 28), від 09.12.2011 року № 122 на суму 10000,00 грн. (ПДВ 1666,67 грн. (а.с. 29), від 12.12.2011 року № 138 на суму 125000,00 грн. (ПДВ 2083,33 грн. (а.с. 30).

Матеріали справи свідчать, що висновок податкового органу про заниження позивачем сум податку на додану вартість був зроблений на підставі тверджень про фіктивність та безтоварність господарських операцій позивача з ПП "Визит Торг", ПП"Скипер", БВП"Строитель-Плюс", непідтвердження їх первинними документами.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містіть таких посилань, не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містіть посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентами не надано.

В свою чергу, стосовно наданих БВП "Строитель-плюс" транспортних послуг у період з червня по жовтень 2011 року, сума ПДВ за якими становить 17678,00 грн. та ПП "Скипер" в грудні 2011 року сума ПДВ за якими становить 5146,00 грн. і які були віднесено до складу податкового кредиту відповідного періоду, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з наданих матеріалів справи документальне оформлення транспортних послуг було здійснено шляхом складання рахунків - фактури, актів здачі-прийняття (наданих послуг) розрахунку вартості роботи транспорту БВП "Строитель-плюс" ЗИЛ ММЗ АК 30-47АА за травень-липень 2011 року, податкових накладних.

Позивачем надано акт від 27.06.2013 року про знищення місячних матеріальних звітів, зворотних відомостей по рахункам 361, 363, 364, 365, 633, путьових листів, табелів робочого часу, копій наказів, господарських договорів, звітів по поточному і капітальному ремонту за період з 2007 року по 30.06.2011 року.

Разом з тим, згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 13.1 Правил передбачено, що перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Відповідно до пункту 14.4 Правил остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у Замовника, - тільки дорожніх листів.

Таким чином, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортної накладної, сплачені за такі послуги суми коштів не підлягають врахуванню при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а суми ПДВ - до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Здійснення операцій з придбання послуг з перевезення вантажів має підтверджуватися товарно-транспортною накладною, відсутність зазначеного документа не надає платнику податків права на віднесення суми ПДВ за такими операціями до складу податкового кредиту.

Надані судовій колегії акти взаєморозрахунків за квітень, травень, липень, листопад 2011 року та копії відомостей не можуть бути належним доказом перевезення вантажу позивача БВП "Строитель плюс" на договірних засадах.

Судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при відсутності товарно-транспортної накладної на підтвердження отримання транспортних послуг від БВП "Строитель-плюс" (сума ПДВ - 17678,00 грн.) та ПП "Скипер" (сума ПДВ - 5146,00 грн.), віднесення цих сум до складу податкового кредиту було здійснено позивачем безпідставно, а тому донарахування відповідачем податку на додану вартість на вказану суму, та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4910,25 грн. (25% від суми донарахувань відповідно до положень статті 123 Податкового кодексу України) є обґрунтованим.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 04.04.2013 р. № 0007051502 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині донарахування позивачеві податку на додану вартість в сумі 1147,00 грн. позовних вимог про визнання необґрунтованим та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 13.02.2013 р. № 0002181502.

Податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 13.02.2013 р. № 0002181502 позивачем оскаржено до Державної податкової служби в АР Крим.

ДПС в АР Крим 18.03.2013 р. було прийнято рішення, відповідно до якого скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 0002181502 від 13.02.2013 року, прийняте стосовно КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, у частині визначення штрафних санкцій у сумі 4909,25 грн., а первину скаргу в іншій частині не задоволено (а.с. 9-11).

04.04.2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007051502, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 23971 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4910,25 грн. по акту перевірки від 30.01.2013 року № 471/15-2/05480536.

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, у тому числі якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (п.60.1.3 ст.60 ПК України). У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу(п.60.4 ст.60 ПК України).

Отже, податкове повідомлення-рішення визнається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання. З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав відповідне податкове повідомлення-рішення (а.с.87), що не заперечувалось сторонами.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 13.02.2013 р. № 0002181502 відкликано, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, однак постанову суду першої інстанції судова колегія вважає за необхідне змінити в частині стягнення судового збору. А саме, відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З імперативного припису цієї статті випливає, що відшкодування судових витрат присуджується з місцевого бюджету тільки в одному випадку - якщо відповідач є орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

На підставі ст.94 КАС України, судова колегія вважає за необхідне стягнути судовий збір з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись статтями 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 2 ч. 1 ст. 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.08.13р. у справі № 801/3503/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.08.13р. у справі № 801/3503/13-а - змінити та викласти резолютивну частину у наступній редакції:

" Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим від 04.04.2013 р. № 0007051502 в частині донарахування Комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя податку на додану вартість в сумі 1147,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя 10,00 грн. судового збору. "

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян