ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2013 року Справа № 138870/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Мікули О.І.
суддів - Курильця А.Р., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2011 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-
В С Т А Н О В И В :
01.07.2011р (здано на пошту) позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» у розмірі 30% від мінімальної пенсії за період з 01.12.2010р по 19.06.2011р.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області та зобов'язано провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення пенсії на користь ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням раніше виплачених сум, за період починаючи 04.01.2011р по 18.06.2011р.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно із ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції прийшов до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Безспірно встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області пенсії за віком.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно пункту 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року зазначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року.
Вищенаведені нормативні акти на даний час є діючими і неконституційними не визнавались.
Отже, нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011 року.
Також, слід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).
Судом першої інстанції не вірно враховано обставини, щодо обчислення строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся з позовом 01.01.2011р, що підтверджується поштовим відбитком на конверті (а.с.8), а вимоги останнього задоволено з 04.01.2011р. Позивач пропустив строк звернення до суду, та не надав доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплат за період з 01.12.2010р по 31.12.2010 року включно слід залишити без розгляду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період починаючи з 01.01.2011р по 18.06.2011р включно.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі суд апеляційної інстанції не вбачає.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Окрім цього, в силу положень ст.162 КАС України адміністративний суд встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
Відповідно до ч.4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2011 року скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно - залишити без розгляду.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на користь ОСОБА_1 за період починаючи з 01 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно із врахуванням ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Постанова апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.І. Мікула
Суддя А.Р. Курилець
Суддя В.Я. Качмар