Єд.Ун.№763/3939/13-к

1-кп/763/190/13

ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

_____________________________________________________________________________________________

ВИРОК

іменем України

22 листопада 2013 року м. Севастополь

Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі головуючого судді Щербакова В.В.,

при секретарі Дегтярьовій А.А., Новосьолової Ю.С.,

за участю державного обвинувача – прокурора прокуратури Гагарінського району міста Севастополя ОСОБА_1, заступника прокурора Гагарінського района Крайового В.В., потерпілого ОСОБА_2,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження відносно,

ОСОБА_3, 01.06.1992року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.ст.122 ч.1, 186 ч.2, 189 ч.2 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст 122, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України, 18.11.2012 року приблизно о 12:00 год., перебуваючи біля дому № 3, розташованого по вул. Гайдара м. Севастополя, маючи умисел на заволодіння чужим майном, керуючись корисливими мотивами і переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи умисно, повторно, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом здійснення дзвінку, заздалегідь не бажаючи повертати мобільний телефон, заволодів належним ОСОБА_2 мобільним телефоном «NОКІА Х2-00» в корпусі чорного кольору вартістю 870 гривень, укомплектованим сім- картою «МТС» вартістю 20,00 гривень, на рахунку якої грошових коштів не знаходилось. Після цього, ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим мобільним телефоном на свій розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2, матеріальний збиток на загальну суму 890 гривень.

          Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.190 ч.2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

          При кваліфікації дій ОСОБА_3 суд враховує роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.06.2010 року, згідно якої повторністю злочинів визначається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями Особливої частини КК і в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначеного як кваліфікуюча ознака. При цьому для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин.

          Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав повністю, та пояснив, що він знав ОСОБА_2 раніше. 18.11.2012 року зустрівся з ним в районі дому №3 на вулиці Гайдара та попросив телефон зателефонувати. Взяв телефон він почав телефонувати та в подальшому пішов. Телефон повертати не збирався, так як йому були потрібні гроші. Телефон заклав в ломбард. В подальшому гроші за телефон повернув потерпілому. В скоєному щіро кається.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_3, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який раніш не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, думку потерпілого, який просив обвинувачено суворо не карати.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття, повне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставиною, які обтяжує покарання підсудному, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, тому суд з урахуванням обставин справи, даних про особу ОСОБА_3, вважає за можливе призначити йому покарання в вигляді штрафу в межах передбачених санкцією ст. 190 ч.1 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Міра запобіжного заходу не обиралася.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349 ч.3, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумом доходів громадян в сумі 1700 гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів через Гагарінський районний суд міста Севастополя.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Головуючий по справі

суддя: В.В.Щербаков