Справа № 107/7458/2013 – ц
Провадження № 2/107/2192/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2013 року м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Короткової Л.М.
при секретарі - Зубцовій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Орган опіки та піклування Керченської міської ради АР Крим, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом , мотивуючи свої вимоги тим, що 16 жовтня 2007 року був укладений кредитний договір № 163-07 М відповідно до якого ОСОБА_4 (третя особа) отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 жовтня 2017 року.
Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору третя особа зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків Позивача, які мають вираз у залученні Позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором третя особа станом на 23 липня 2013 року має заборгованість - 117613 доларів США 07 центів, яка складається з:
- 48116 доларів США 97 центів – заборгованість за кредитом;
- 42869 доларів США 52 центи – заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 20996 доларів США 16 центів - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором;
- 31 долар США 29 центів – штраф (фіксована частина);
- 5599 доларів США 13 центів – штраф (процента складова).
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 (відповідачка) 19 жовтня 2007 року уклали договір іпотеки № 163-07 М. Згідно з договором іпотеки відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 47,90 м2 , житловою площею 23,60 м2 ,яка розташована за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Слави, 21 – 27. Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 282200 грн.
У зв’язку з тим, що заборгованість за кредитним договором не погашена, просить в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 163-07 М від 16.10.2007 року в розмірі 939728 грн. 44 коп. (дев’ятсот тридцять дев’ять тисяч сімсот двадцять вісім грн.. 44 коп.) – звернути стягнення на квартиру загальною площею 47.90 кв. м., яка розташована за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Слави, 21 – 27, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 163 – 07 М від 19.10.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документі на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідача та інших особі, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташований за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Слави, 21 – 27 із зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири та стягнути судові витрати по справі.
В ході розгляду справи представник позивача уточнила позовні вимоги відповідно до яких просила залучити ще одного відповідача неповнолітню ОСОБА_3 Мішель, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки із довідки про склад сім’ї стало відомо, що вказана особа також зареєстрована в квартирі, яка є предметом іпотеки. У зв’язку з тим, що одним із відповідачем виступає неповнолітня дитини, представник позивача також просив заучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – Орган опіки та піклування Керченської міської ради АР Крим.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги та уточненні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2, яка одночасно є і законним представником неповнолітньої ОСОБА_3, в судове засідання повторно не зявився, про час, день та місце розгляду справи була повідомлена, правом надати свої заперечення або направити свого представника не скористалася.
Представник третьої особи ОСОБА_4 – ОСОБА_5 пояснив, що з позовом ПАТ КБ «Приватбанк» згоден та вважає, що він підлягає задоволенню в повному обсязі. Також зазначив, що дійсно ОСОБА_4 брав кредит у позивача у розмірі 50 000 доларів США для придбання квартири, яка стала предметом іпотеки та здійснення в ній ремонту. Кредит був взятий коли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знаходилися у шлюбі. Дана квартира є спільною власністю подружжя. Після розірвання шлюбу між сторонами була досягнення домовленість відповідно до якої, ОСОБА_2 виплачує кредит, а їй залишається квартира, яка є предметом іпотеки. Відповідачка продовжувала оплачувати кредит, що є підтвердження домовленість між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. а надалі відмовилася.
Представник Органу опіки та піклування Керченської міської ради АР Крим заперечувала проти задоволення позову в частині виселення та зняття з реєстрації неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки будуть зачіплятися її права на житло.
Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, на підставі ст.ст. 224, 225 ЦПК України, зі згоди представника позивача вирішив провести заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що 16 жовтня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 (третя особа) було укладено кредитний договір № 163-07 М відповідно до якого, було отримано кредит в розмірі 50000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 жовтня 2017 року, що підтверджується копією договору (а.с.17 – 20).
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п.2.2.3 кредитного договору позичальник повинен здійснювати погашення кредиту, відсотків і винагороди в дату сплати відповідно до Графіка погашення кредиту.
Згідно п.4.3 кредитного договору , при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту, сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 32.00 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до п.6.1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов’язань він сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня.
Свої зобов’язання за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» виконав в повному обсязі.
Враховуючи ту обставину, що позичальник порушив вимоги кредитного договору, а саме: не виконуються в обумовлені строки зобов’язання щодо щомісячного погашення кредиту та сплати відсотків, винагороди (комісії), передбачені умовами кредитного договору, ОСОБА_4 має заборгованість за кредитним договором станом на 23 липня 2013 року перед ПАТ КБ «Приватбанк» у сумі 117613 доларів 07 центів, яка складається з наступного:
- 48116 доларів США 97 центів – заборгованість за кредитом;
- 42869 доларів США 52 центи – заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 20996 доларів США 16 центів - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором;
- 31 долар США 29 центів – штраф (фіксована частина);
- 5599 доларів США 13 центів – штраф (процента складова).
Відповідно п. 2.3.9 кредитного договору при настанні подій, зазначених у п.2.3.3 договору, банк має право стягнути кредит до настання термінів, передбачених в п.1.3 кредитного договору, у тому числі шляхом впровадження стягнення на закладене майно.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 – відповідач по справі, 19 жовтня 2007 року уклали договір іпотеки № 163-07 М, відповідно до якого відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 47.90 м2 , житловою площею 23.60 м2 , яка розташована за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Слави, 21 – 27, яка належить на праві власності на підставі договору-купівлі продажу. Догорів іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_6 18 жовтня 2007 року за р – 3785 (а.с.24 – 25).
Згідно п.п.1.1., 1.7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.
ПАТ КБ «Приватбанк» як Іпотекодержатель направляв 25 травня 2012 року на адресу Іпотекодавця - ОСОБА_7 та позичальника - ОСОБА_8 замовним листом письмову вимогу про усунення порушення умов кредитного договору впродовж 30 днів, яка залишена без задоволення до сьогодні (а.с.13 – 14).
Відповідно до п.п. 15.7.1, 15.7.2 іпотечного договору Іпотекодержатеь (ПАТ КБ «Приватбанк») має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні та звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором у випадках: порушення позичальником якого-небудь із зобов’язань, передбачених умовами кредитного договору.
Відповідно до п.15.9 договору іпотеки, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно п. 15.7 договору Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, комісії, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрат.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Оскільки з договору іпотеки вбачається, що ОСОБА_2 виступає не тільки Іпотекодавцем, а й майновим поручителем по кредитному зобов’язанню ОСОБА_4, то вона і є основним відповідачем по справі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.
Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до статті 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів до ст. 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених ст. 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» були надіслані у травні 2013 року вимоги відповідачам про необхідність добровільно звільнити квартиру, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Слави, 21 – 27 , разом з усіма членами сім'ї та мешканцями (а.с. 15-16). Однак, відповідачі добровільно не звільнили спірне житло протягом одного місяця з дня отримання вимоги.
Наведене свідчить про те, що іпотекодержателем дотримано процедуру повідомлення про виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, який згідно іпотечного договору належить на праві власності іпотекодержателю і позов в частині виселення відповідачів: ОСОБА_7 та неповнолітньої ОСОБА_3, які згідно довідки КП «Войковець» № 2610 від 11 листопада 2013 року зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_2, яка виступає предметом іпотеки. (а.с.121).
Статтею 6 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.
Відповідно до п. 11.5 договору іпотеки, предмет іпотеки не знаходиться у спільній власності: не є часткою, паєм (їх частинами) у статутному фонді підприємств; не є часткою у спільному майні за договором про сумісну діяльність. Предмет іпотеки відноситься до спільного майна подружжя, як побудований в період зареєстрованого шлюбу. Відповідне погодження чоловіка Іпотекодавця - ОСОБА_2 зберігається у справах приватного нотаріуса Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с. 26).
Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» встановлено, що органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Відповідно до п. 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
На момент укладання договору іпотеки в п. 11.10 зазначено, що зареєстрованих за адресою предмету іпотеки малолітніх або неповнолітніх дітей, які б мали право користування предметом іпотеки, не має (а.с. 26).
Квартира розташована за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Слави, 21 - 27 придбана 19 жовтня 2007 року - в день укладення договорів іпотеки.
Крім цього за вказаною адресою зареєстрована малолітня дочка ОСОБА_3, 2011 року народженя, що підтверджується КП «Войковець» № 2610 від 11 листопада 2013 року. Дитина зареєстрована за цією адресою після укладення договору іпотеки та на час звернення позивача до суду продовжує бути там зареєстрованою.
Таким чином права дитини не порушенні, оскільки на момент укладення іпотеки дитина не мала права користування даним житловим приміщенням, а була зареєстрована в квартирі лише після звернення позивача до суду, в порушення договору та вимог закону, з метою унеможливити виконання договору та рішення суду.
Тому за таких обставин, відповідачі підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АР Крим, м. Керч. Вул. Слави,21 – 27.
Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.
Що стосується зняття з реєстрації проживаючих в будинку осіб суд зазначає, що по-перше, це не передбачено Законом України «Про іпотеку», а по - друге, відповідно до ст.. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», набрання законної сили рішення суду про виселення є самостійною підставою для зняття такої особи з реєстрації, тому у даному випадку відсутній спір, оскільки права позивача з приводу зняття відповідачів з реєстрації на день розгляду справи не порушені, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
За таких обставин суд вважає, позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 3555 грн. 70 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.530,625,611 ч.1, 1050 ч.2 ЦК України, ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.ст.12.33,38-40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України,
ВИРІШИВ:
Позов Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,треті особи: Орган опіки та піклування Керченської міської ради АР Крим, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 163-07 М від 16.10.2007 року в розмірі 939728 грн. 44 коп. (дев’ятсот тридцять дев’ять тисяч сімсот двадцять вісім грн.. 44 коп.) – звернути стягнення на квартиру загальною площею 47.90 кв. м., яка розташована за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Слави, 21 – 27, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 163 – 07 М від 19.10.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документі на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Слави, 21 – 27.
В задоволені інших вимог відмовити.
Стягнути ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН № НОМЕР_1, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 - 27) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ № 14360570, р/р № 64993919400001, МФО № 305299) судові витрати у розмірі 3 555 (три тисячі п’ятсот п’ятдесят п’ять ) гривень 70 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через Керченський міський суд АР Крим в порядку та строки, передбачені ст.294 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача в порядку та в терміни, передбачені ст.228 ЦПК України та в разі залишення заяви про перегляд рішення без задоволення оскаржене ним на загальних підставах до апеляційного суду АР Крим.
Суддя (підпис) Л.М. Короткова.
З оригіналом згідно.
Суддя -