1

Справа  № 22a/4613 Категорія  36

Головуючий  в  суді   1

інстанції:   Заполовський  В.И. Доповідач:  Головчук  С.В.

УХВАЛА Іменем    України

19   грудня   2006  року  апеляційний   суд  Житомирської   області   у складі:

головуючого  Головчук  С.В. суддів:   Павицької  Т.М.,   Миніч  Т.І. при  секретарі  Прищепі  О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до міського управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,   ОСОБА_7

на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду від 03 жовтня  2006  року,   -

встановив:

позивачі як інваліди війни просили стягнути на їх користь заборгованість по щорічній одноразовій допомозі, виплата якої передбачена пунктом 23 статті 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" {далі Закон). Зазначали, що отримували таку допомогу не в кратному розмірі мінімальних пенсій за віком, як передбачено Законом, а в розмірах, визначених Законом України „Про Державний бюджет України" на 2003-2006 роки, тобто значно менше. За 2003-2006 роки просили стягнути на користь: ОСОБА_1 5031,25 грн., ОСОБА_4 - 4761,75 грн., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у розмірі 3423,75 грн. кожний,   недоплаченої  щорічної  допомоги.

Постановою Новоград-Волинського міськрайсуду від 3 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних  вимог.

У апеляційній скарзі позивачі просять скасувати постанову і ухвалити нову - про задоволення вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, оскільки не врахував вимог Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ст.22  Конституції  України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає  задоволенню  з  таких  підстав.

Відповідно    до    пункту    23    статті    15    Закону   України    «Про

статус  ветеранів    війни,     гарантії    їх    соціального    захисту»,

щорічно до 5 травня інвалідам війни та учасникам ^:; бойових дій виплачується разова грошова допомога у кратному розмірі мінімальних пенсій за віком (відповідно у 7-кратному та 5-кратному  розмірах).

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету. Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Отже вказані видатки здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні  бюджетні  програми.

Законами України „Про Державний бюджет України" на 2003 -2005 роки розмір такої допомоги був обмежений учасникам бойових дій та інвалідам війни і визначений у твердій грошовій сумі. Допомогу за 2003 - 2005 роки -у зазначених в Законах „Про Державний бюджет України" на відповідні роки розмірах позивачі отримали.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення різниці між сумами допомоги, визначеними різними законами, суд першої інстанції зазначив, що виходить з реальних можливостей видаткових  частин  Державного  бюджету  України  на  2003-2006  роки.

Судове рішення відповідає обставинам справи та вимогам закону,   підстав  для  його  скасування  немає.

Керуючись  ст.ст.160,195,198,200,205,207  КАС  України,   суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду від З  жовтня  2006  року  залишити  без  змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий