Справа № 105/5989/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Пікули Е.О., при секретарі Пасько Є.Г.,

за участю прокурора Кабака М.Ю., представника Джанкойського МРВ КВІ УДПтСУ ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Джанкой клопотання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в м.Джанкой, вул.Кирова 11, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування основного та додаткового покарання, посилаючись на те, що вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14.12.10 йому було призначено покарання за ч. 1 ст.201, ч.2 ст.15- ч.1 ст.201, ч.2 ст.364, ч.1,2 ст.366, ч.1 ст.333, ч.2 ст.15- ч.2 ст.333, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців п/в з позбавленням права займати посади, пов’язанні з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. За розглядом його касаційної скарги ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.10.11 його звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки та його було звільнено з під варти. Посилаючись на те, що своєю зразковою поведінкою, додержанням вимог режимів виконавчо-трудових установ, виконанням вироку, відношенням до праці протягом більш 2/3 строку відбутого покарання, а також маючи на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та повнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, який є студентом денної форми навчання, мати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, просить у відповідності з ч. 1 ст. 81 КК України застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від основного та додаткового покарання, призначеного вироком суду.

В ході судового розгляду ОСОБА_2 свою заяву підтримав.

Представник Джанкойського МВ КВІ та прокурор обмежилися вирішенням цього питання залишити на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 слідує відмовити, виходячи з наступного.

Так, згідно ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

З положень п.7,8 постанови Пленума Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким» від 26.04.2002р. слідує, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування основного покарання він може бути повністю або частково звільнений та від відбування назначеного додаткового покарання.

Зі змісту зазначених правових норм слідує, що можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання передбачено при фактичному відбутті засудженим призначеного судом покарання.

Враховуюче те, що ОСОБА_2 вчинив умисні тяжкі злочини, то він підпадає під категорію осіб, яким умовне-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менш двох третин строку покарання, призначеного судом.

З матеріалів справи слідує, що призначене покарання у виді 3-х років 6-ти міс. він відбув неповністю, а знаходився в місцях позбавлення волі в період з 14.06.2010р. до 14.10.2011р., тобто 1 рік 4 місяця.

Таким чином, фактично відбутий строк покарання у вигляді позбавлення волі з моменту взяття ОСОБА_2 під варту до його звільнення є значно менше строку, який зазначений для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення.

Крім того, ОСОБА_2 був звільнений від відбування основного остаточного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, тобто з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки.

Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням передбачені ч. 1 ст. 78 КК України, згідно якої після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Таким чином, підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування основного покарання у виді позбавлення волі при звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, законом не передбачено.

Що стосується заяви ОСОБА_2 в частині умовно-дострокового звільнення від відбуття додаткового покарання, призначеного вироком суду у виді позбавленням права займати посади, пов’язанні з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, то суд також не вбачає підстав для його задоволення, оскільки можливість умовно-дострокового звільнення від відбуття додаткового покарання пов’язана з фактичним відбуванням не менш 2/3 призначеного строку покарання або умовно-достроковим звільненням від відбування основного покарання, що в даному випадку відсутнє.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2

Керуючись ст.537 ч.1 п.2 КПК України, ст.81 КК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування основного та додаткового покарання – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд АРКрим шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Е. О. Пікула