Справа № 676/7846/13-к

Провадження № 1-кп/676/434/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р.                                                             м. Кам'янець-Подільський                                                            

Кам’янець-Подільський міськрайонний суд,

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Бориславського В.М.,

за участю секретаря судового

засідання ОСОБА_1,

                                                   прокурорів: Мельник В.В.; Швидкої О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

законного представника неповнолітнього

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам’янець-Подільському кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого приватним підприємцем, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 – Подільського, АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125 ч. 1, 172 ч. 1, 172 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи фізичною особою - підприємцем, зареєстрованим Державною реєстраційною службою України, в єдиному державному реєстрі фізичних осіб – підприємців під № 038930, займаючись підприємницької діяльністю у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами, маючи право прийняття та звільнення з роботи найманих працівників, в порушення вимог ст. 46 Конституції України, в частині права працівників на гарантований державою соціальний захист; в порушення вимог ст. 2 КЗпП України в частині унеможливлення працівниками користуватися своїми основними трудовими правами; в порушення вимог ст.ст. 21, 48 КЗпП України в частині не укладення трудового договору про прийом на роботу, не внесення запису в трудову книжку; в порушення вимог ст. 253 КЗпП України в частині не проведення загальнообов’язкового соціального страхування працівників, умисно без будь-якого оформлення трудових відносин використовував працю найманих працівників на АЗС в період з лютого по березень 2013 року ОСОБА_5, в період з 01 травня 2013 року по 01 червня 2013 року ОСОБА_6, в період з січня по березень 2012 року ОСОБА_7; в період з 20 червня 2012 року по 27 серпня 2013 року ОСОБА_8; в період з березня по травень 2013 року ОСОБА_9; в період з 26 березня 2013 року по 06 липня 2013 року ОСОБА_10; в період з лютого 2013 року по липень 2013 року ОСОБА_11

Крім того, ОСОБА_2 в порушення ч.1 ч. 3 ст. 24, ст. 24’, ст. 29, ч. 2 ст. 48, ч.1 ст. 50, ст. 61 ст. 64, ч. 1 ст. 65, ч. 2 ст. 65 КЗпПУ використовував працю найманих працівників, з якими трудові договори не укладались та не реєструвались в державній службі зайнятості, без інформування їх під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, без ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами технічної безпеки, виробничою санітарією, гігієною праці і протипожежною охороною, з порушенням допустимого робочого часу, без запровадження підсумкового обліку робочого часу. В порушення ч. 2 ст. 30 ЗУ № 108 ОСОБА_2 не було забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками роботи, табелі обліку робочого часу не велися, не забезпечено бухгалтерський облік витрат на оплату праці, заробітня плата в розмірі 70-100 грн., виплачувалась не офіційно, соціальні платежі не сплачувались, що призвело до втрати вище зазначеними працівниками права на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щорічні оплачуванні відпустки.

За вище вказаних обставин ФОП ОСОБА_2 грубо порушив основні конституційні трудові права працівників ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, які полягають в матеріальному забезпеченні в порядку соціального страхування, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, нарахування їм пенсії, трудового та страхового стажу, права звернення до суду для вирішення трудових спорів тощо.

Внаслідок використання праці вищевказаних найманих працівників, щомісячної фактичної виплати їм заробітної плати «в конверті» ОСОБА_2 не було сплачено у продовж 2012 – 2013 років податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 2740 грн. 50 коп., а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування найманих працівників на загальну суму 13083 грн. 59 коп.

Кім того, ОСОБА_2 грубо порушуючи вимоги ст. 46 Конституції України, ст. 2 КЗпП України, ст.ст. 21, 48, 253 КЗпП України, без укладення трудового договору, внесення записів про прийняття на роботу в трудову книжку, умисно без будь-якого оформлення трудових відносин використовував в період з 01 липня 2012 року по 01 вересня 2012 року та з 01 червня 2013 року по 27 липня 2013 року працю неповнолітнього ОСОБА_3

Використовуючи працю неповнолітнього, без укладення трудового договору та його реєстрації в державній службі зайнятості, без повідомлення найманого працівника під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, без ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної охорони, з порушенням тривалості робочого часу, без ведення обліку надурочної роботи без дозволу та погодження з трудовим колективом, порушенням порядку виплати заробітної плати, без доплати за час, на який тривалість роботи неповнолітніх скорочується, без надання відпустки неповнолітньому ОСОБА_3 в зручний для нього час, ОСОБА_2 грубо порушив ст. 24’, ст. 29, ч.2 ст. 48, ч.1 ст. 50, ст. 61, ст. 64, ч. 1 ст. 65, ч. 2 ст. 65, п.5 ч.1 ст. 24, ст. 189, ст. 191, п.1 ст. 51, ч. 2 ст. 194, ст. 195, ст. 198 КЗпПУ.

В наслідок не забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи, не ведення табеля обліку робочого часу, без ведення бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, виплатою заробітної плати в розмірі 70-100 грн. не офіційно, несплатою соціальних платежів ОСОБА_2 порушено ч.2 ст. 30 ЗУ № 108, в наслідок чого неповнолітній ОСОБА_3 втратив право на нарахування йому пенсії, трудового та страхового стажу за вказаний період.

За таких обставин, ФОП ОСОБА_2 грубо порушив основні конституційні трудові права працівника неповнолітнього ОСОБА_3 які полягають в матеріальному забезпеченні в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи.

Внаслідок використання праці неповнолітнього працівника, щомісячної фактичної виплати йому заробітної плати «в конверті» ОСОБА_2 не було сплачено у продовж 2012 – 2013 років податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 655 грн. 50 коп., а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування найманих працівників на загальну суму 1817 грн. 20 коп.

Крім того, ОСОБА_2 8 серпня 2013 року біля 14 години в своєму робочому кабінеті, який розташований в приміщенні АЗС ПП «Українець», що по вул. Куйбишева, 2 (в) м. Кам’янець-Подільського, на ґрунті неприязних стосунків, з метою спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_3 утримуючи лівою рукою за шию останнього, умисно наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_3, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді двох плямистих синяків на правій боковій поверхні шиї та садини в області верхньої губи зліва, які по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винність в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав та суду показав, що займається підприємницькою діяльністю у сфері реалізації паливно-мастильних матеріалів, які реалізовує на заправках, які розташовані як на території м. Кам’янець-Подільського так і Кам’янець-Подільського району.           Дійсно на його АЗС в період часу з 2012 року по 2013 рік працювали ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_3, із якими він будь-яких письмових договорів не укладав. Так, ОСОБА_5 працював з лютого по березня 2013 року, ОСОБА_6 з 01 травня 2013 року по 01 червня 2013 року, ОСОБА_7 з січня по березень 2012 року, ОСОБА_8 з 20 червня 2012 року по 27 серпня 2013 року, ОСОБА_9 з березня по травень 2013 року, ОСОБА_10 з 26 березня 2013 року по 06 липня 2013 року, ОСОБА_11 з лютого 2013 року по липень 2013 року, неповнолітній ОСОБА_3 з 01 липня 2012 року по 01 вересня 2012 року та з 01 червня 2013 року по 27 липня 2013 року. За виконану роботу зарплату в розмірі 70 – 100 грн. виплачував без ведення офіційного бухгалтерського обліку. Податок з доходів фізичних осіб , а також єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування найманих працівників ним не сплачувались. Зазначені працівники не були ознайомлені під розписку з умовами праці, з наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, а також з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами технічної безпеки.

Разом з тим показав, що дійсно 8 серпня 2013 року біля 14 години в своєму робочому кабінеті приміщення АЗС по вул. Куйбишева, 2 (в) м. Кам’янець-Подільського, при з’ясуванні обставин викрадення із магазину АЗС неповнолітнім ОСОБА_3 продуктів харчування, він утримуючи останнього за шию наніс йому один удар рукою по обличчю.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_3, вказавши на ОСОБА_2, як особу, що навмисно заподіяла йому тілесні ушкодження суду показав, що працював з 01 липня 2012 року по 01 вересня 2012 року та з 01 червня 2013 року по 27 липня 2013 року на АЗС ПП «Українець» заправником добу через дві без укладення письмового договору. За добу у 2012 році ОСОБА_2 виплачував по 70 грн., а в 2013 році – 100 грн. без ведення офіційної відомості. В його обов’язки входило заправляти паливом автомобілі та реалізовувати продукти харчування в магазині АЗС. В зв’язку із тим, що ОСОБА_2 не виплачував йому зарплати за виконану роботу, кошти від реалізації продуктів харчування він брав собі в рахунок погашення заборгованості по зарплаті. З цього приводу 8 серпня 2013 року біля 14 години в робочому кабінеті ОСОБА_2 між ним та останнім виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 схопивши його рукою за шию наніс один удар кулаком в обличчя.

Оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, а також те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин щодо скоєння ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172 та ч. 2 ст. 172 КК України, які ніким не оспорюються, сумнівів у добровільності їх позиції немає, суд визнає недоцільним дослідження доказів по зазначених інкримінованих ОСОБА_2 кримінальних правопорушеннях.

Крім особистого визнання, вина обвинуваченого в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 підтверджується показами останнього, який вказав на ОСОБА_2, як особу, що навмисно нанесла удар кулаком в обличчя, даними висновку судово-медичної експертизи № 583 від 12 серпня 2013 року, при проведені якої у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох плямистих синяків на правій боковій поверхні шиї та садини в області верхньої губи зліва, які по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, даними протоколу слідчого експерименту від 10 серпня 2013 року, під час проведення якого ОСОБА_3 розповів та продемонстрував спосіб та механізм спричинення йому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, що виразилось в грубому порушенні законодавства про працю, в грубому порушенні законодавства про працю, щодо неповнолітнього, у навмисному спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, містять склади кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 125 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 винен у вчиненні цих кримінальних правопорушеннях і підлягає покаранню за їх вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, вимоги кримінального кодексу України, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Як особа, ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Пом’якшуючими покарання обвинуваченого обставинами є щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Тому, з урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання:

за ч. 1 ст. 172 КК України у виді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;

за ч. 2 ст. 172 КК України у виді штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн.;

за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн.;

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно визначити покарання у виді штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн.

Речові докази та інші процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження ОСОБА_2 не обирались.

           На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Хмельницької області через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає чинності після спливу строку апеляційного оскарження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам за їх клопотанням.

Суддя Кам'янець-Подільського

міськрайонного суду                     ОСОБА_13М