Справа № 2-346 2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2008 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого - судді -Гончарової І.М.
При секретарі - Брижак Д.І.
Розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності як за спадкоємицею 4 черги та про усунення від права спадкування за законом після смерті батька, -
В с т а н о в и в:
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачки, зазначивши в ньому, що вона перебувала із ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з 1988 року, після розлучення в 2002 році вони продовжували знаходитись у фактичних шлюбних відносинах, проживали із ним однією сім»єю в одній квартирі та вели спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
В зв»язку з його смертю відкрилась спадщина, яка складається із частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 та належала їй та спадкодавцю на праві спільної сумісної власності. Заповіту ОСОБА_3 не залишив.
Спадкоємцем першої черги є дочка померлого - ОСОБА_2.
Вказує, що ОСОБА_3 перед смертю тяжко хворів низкою різних захворювань. Час від часу знаходився на стаціонарному лікуванні. Весь цей час спадкодавець потребував стороннього догляду, який надавала вона у вигляді придбання ліків, догляду підчас хвороби вдома та в лікарні. Вона здійснила витрати на поховання. Оскільки вона проживала із спадкодавцем однією сім»єю, вона є спадкоємцем четвертої черги.
Відповідачка, знаючи про хворобу батька, його проблеми і необхідність догляду за ним нічим і ніяк не допомагала, виявляючи байдужість.
Просить визнати її ОСОБА_1 спадкоємицею за законом четвертої черги , усунути ОСОБА_2 від права спадкування після смерті ОСОБА_3 та визнати за нею ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердивши обставини, які викладені в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що її батько після розлучення з ОСОБА_1 постійно проживав разом із нею з серпня 2002 року по 27 серпня 2006 року, працював у Черкаському державному технологічному університеті на посаді доцента, за сумісництвом викладав в інституті проблем вихованні в м Києві. 27 серпня 2006 року він поїхав в м. Чернівці, так як мав читати лекції на курсах підвищення кваліфікації в Чернівецькому обласному інституті після дипломної педагогічної освіти. Вона ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину, пере від»їздом батько навідував її в пологовому будинку. Про те, що батько в Чернівцях захворів, що йому робили операції їй не відомо, їй про це ніхто не повідомляв. Навіть про похорон батька ОСОБА_3 повідомила тільки напередодні, таким чином, вона не змогла приїхати на похорон.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина за законом, спадкоємицею за законом першої черги є його донька ОСОБА_2.
У відповідності до вимог ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки та повнолітні діти, які ухилилися від виконання обов”язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу був у безпорадному стані.
Судом встановлено, що дійсно померлий ОСОБА_3. хворів на виразку шлунку, ревматичну хворобу серця, миготливу аритмію. 14 вересня 206 року він був госпіталізований, 16.09.20906 року ОСОБА_3. був прооперований, знаходився у відділенні реанімації. 28.09.2006 року була виконана ще одна операція, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. помер. Згідно даних виписки із історії хвороби № 14621 під час перебування в лікарні стан ОСОБА_3 був важким, він потребував стороннього нагляду, який крім медичного персоналу здійснювала ОСОБА_3
Однак суд вважає, що доказів ухилення відповідачів від утримання спадкодавця в судовому засіданні не добуто.
На думку суду ухиленням від утримання спадкодавця є або пряма відмова від цього, або приховування свого заробітку, зміна місця проживання або роботи з метою уникнути утримань, а також інші дії с що свідчать про ухилення від свого обов'язку, якщо спадкодавець такої допомоги потребував і вимагав від майбутніх спадкоємців.
Спадкодавець ОСОБА_3, як встановлено в судовому засіданні потребував сторонньої допомоги з 16 вересня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 тобто по день смерті.
Крім цього судом встановлено, що ні покійний ОСОБА_3., ні позивачка не звертались до відповідачки за допомогою, вони проживали окремо, в різних містах, місце проживання відповідачки позивачці було відомо, здійснювати особисту участь в догляді за хворим батьком відповідачка не мала змоги, так як проживала в іншій місцевості, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину, до суду з позовом до відповідачки про стягнення аліментів покійний ОСОБА_3 не звертався, а тому в її діях суд не вбачає ухилення від утримання батька. Крім цього не доведено , що ОСОБА_3 знаходився в безпорадному стані, так як ні опіка ні піклування над ним встановлені не були, а тому підстав для усунення відповідачки від спадщини не має, в задоволенні позову в цій частини належить відмовити.
Що стосується вимог ОСОБА_3 щодо визнання її спадкоємцем четвертої черги та визнання за нею як за спадкоємицею четвертої черги права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, суд вважає, що вони також до задоволення не підлягають.
Відповідно до довідки ЖРЕПу № 14 покійний ОСОБА_3. з 1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, по день своєї смерті, постійно проживав і був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1.
З копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 вбачається, що він помер в м. Чернівці та згідно довідок МКП «Спецкомбінат» похований в м. Чернівці.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили що ОСОБА_3. хворів, лежав в лікарні і його доглядала ОСОБА_1
Однак, згідно довідки від 28 січня 2008 року, яка видана Черкаським державним технологічним університетом ( м. Черкаси), ОСОБА_3. працював доцентом, завідуючим кафедрою фізичного виховання з 2.09.2002 року по 08.01.2004 року. Згідно довідки від 29 січня 2008 року, яка видана інститутом проблем виховання Академії педагогічних наук України ( м. Київ) ОСОБА_3. працював на посаді старшого наукового співробітник сектора фізичної культури і здоров»я лабораторії фізичного розвитку з 9 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто по день смерті.
Дані довідки спростовують покази позивачки ОСОБА_3, дані викладені в довідці ЖРЕПУ №м 14 щодо постійного проживання ОСОБА_3 однією сім»єю з позивачкою і підтверджують доводи відповідачки щодо постійного проживання ОСОБА_3 разом із донькою в м. Черкаси.
Представлені позивачкою довідки щодо того, що ОСОБА_3. читав лекції на курсах підвищення кваліфікації в Чернівецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти у 2006 році по домовленості не можуть стверджувати факту його постійного проживання в м. Чернівці, а крім цього свідчать про те, що стан здоров»я покійного ОСОБА_3 дозволяв йому не тільки працювати за постійним місцем роботи в м. Києві, але і приїздити в м. Чернівці для читання лекцій
Довідка Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича щодо того, що ОСОБА_3. працював з 1.09.2006 року на посаді доцента кафедри фізичного вихованні на 0, 5 ставки не можу бути доказом постійного проживання ОСОБА_3 в м. Чернівці однією сім»єю з ОСОБА_3 протягом останніх 5 років, що дало би підстави суду визнати її спадкоємицею 4 черги за законом.
Крім цього, сам факт поховання ОСОБА_3 його бувшою дружиною ОСОБА_1 також не може бути свідченням того, що вони проживали однією сім»єю. В судовому засіданні було встановлено, що бувша дружина покійного ОСОБА_3 не поставила до відому його дочку ОСОБА_2 про факт смерті батька, а про дату похорону повідомила тільки напередодні самого похорону, тим самим позбавивши останню можливості прийняти участь в похороні, або здійснити його особисто.
Виходячи з наведених доказів суд приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 не доведений факт проживання її однією сім»єю з бувшим чоловіком ОСОБА_3., а тому вона не може бути визнана спадкоємицею 4 черги, а також за нею не може бути визнано право власності на спадкове майно після смертіОСОБА_3
Наведене стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1224, 1264 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності як за спадкоємицею 4 черги та про усунення від права спадкування за законом після смерті батька, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ: