№2-657/2208 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2008 року Володарський районний суд Донецької області
в складі судді Яковенко М.М.
при секретарі Темір В.В..
за участю осіб, які приймали участь у справі:
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2,ОСОБА_3
відповідач ОСОБА_4
представник відповідача ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до ОСОБА_4
про
зобов'язання перенести всі споруди, які знаходяться на межі земельних ділянок на відстань не менше 1 метра, а літню кухню та сарай на відстань не менше 6 метрів від стіни домобудівлі, стягнення з відповідача 1414 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, та за зустрічною позовною заявою
ОСОБА_4 до ОСОБА_1
про
зобов'язання перенести гараж під літ.Е на відстань 1 метра від межі земельних ділянок, убрати насип з шлаку між гаражем та літньою кухнею, стягнення з відповідача 2230 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулась до суду за наступними підставами:
Позивачка ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки, на якої розташований домобудівля АДРЕСА_1, з господарчими спорудами, власником якої є вона. По сусідству з нею мешкає відповідач по справі ОСОБА_4 у домобудівлі АДРЕСА_2. Відповідач на межі між їх новобудівлями побудував певні посгосподарчі споруди, а саме: основну літню кухню, до якої примикає сарай, а в продовж межі знаходяться ще й інші споруди господарчого призначення, які перешкоджають позивачці у користуванні її земельної ділянки. У 2006 році, ОСОБА_4 при проведені ремонту своєї літньої кухні розбив 4 листа шиферу на її гаражу вартістю 154 грн. У тому числі з збудованих споруд на її земельну ділянку стікає вода, що приводе до забруднення стічними водами, вимиванню плодоносного слою землі. Ця літня кухня з сараєм затіняє їй вікна у її будинку. В продовж 39 років відповідач ніколи не встановлював тверді межі з її земельною ділянкою та не ніс витрати на встановлення суміжних меж. Позивачка з померлим чоловіком самі встановлювали забор. Своїми діями ОСОБА_4 спричиняє моральну шкоду, т.я. ОСОБА_1 не може реально користуватися своєю земельною ділянкою та домобудівлею в зв'язку з порушенням ОСОБА_4 правил та норм добросусідства, порушені її життєві зв'язки, звичний життєвий уклад. Останні майже три роки ОСОБА_1 змушена звертатися до різних установ в зв'язку з порушенням її прав, витрачати свій час, збирати різні документи, протиправні дії відповідача, що супроводжується пошкодженням її власності, спричиняють їй душевні страждання. Спричинену моральну шкоду вона оцінює у 1000 грн. В зв'язку з чим, просить зобов'язати перенести всі споруди, які знаходяться на межі земельних ділянок на відстань не менше 1 метра, а літню кухню та сарай на відстань не менше 6 метрів від стіни домобудівлі, т.б. відповідно до певних норм та правил, також стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 1414 грн, а саме за пошкодження та забруднення землі її земельної ділянки у розмірі 360 грн., за затемнення її вікон будинку у розмірі 360 грн., 154 грн. за пошкодження 4 листів шиферу та 50% на встановлення твердих меж у розмірі 540 грн. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь усі судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
ОСОБА_4 з зустрічною позовною заявою звернувся до суду по слідуючим підставам:
Обставини викладені у позовній заяві ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Рішенням Володарського райсуду від 14.07.2006 р. ОСОБА_1 було зобов'язано перенести гараж на відстань 55 см. від його літньої кухні, т.б. як він вважає, відстань від його літньої кухні до меж їх земельних ділянок знаходиться на 55 см. При будівництві своєї літньої кухні ОСОБА_4 залишав відстань для обслуговування цієї кухні. Частина гаражу ОСОБА_1, яким вона користується знаходиться на його земельній ділянки, дозволу на це він ОСОБА_1 не надавав. В теперішній час, після перенесення гаражу на відстань 55 см. за рішенням суду за його позовом, ОСОБА_1 закрила залізними решітками та засипала шлаком, в зв'язку з чим, він позбавлений можливості провести необхідний ремонт літньої кухні. Крім того, ОСОБА_1 на його земельній ділянці встановила огорожу, спилила грушу, з боку вулиці знищила яблуню, вирвала 87 кустів полуниці. ОСОБА_1 поводить себе всупереч правил добросусідства. Своїми неправомірними діями ОСОБА_4 була завдана матеріальна шкода, яка складається з з витрат на юридичну допомогу у розмірі 2230 грн. та вартість пошкоджених його насаджень. Крім матеріальної шкоди йому була завдана моральна шкода в зв'язку з протиправними діями ОСОБА_1, використовування його земельної ділянки, пошкодження зелених насаджень, він знаходиться у постійному стресі в зв'язку з порушенням його прав, вимушений звертатися до різних установ за захистом своїх прав. Змінився його звичайний уклад життя, тому просить стягнути 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 2230 грн. матеріальної шкоди, зобов'язати ОСОБА_1 перенести гараж під літ.Е на відстань 1 метра від межі земельних ділянок, убрати насип з шлаку між гаражем та літньою кухнею, т.б. на відстань, передбачену санітарними та противопожежними нормами. Крім того, просить стягнути з відповідачки на його користь усі судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позивачка ОСОБА_1 та її представники підтримали вимоги та наполягали на їх задоволені. Проти задоволення вимог ОСОБА_4 заперечували у повному обсязі. У судовому засіданні ОСОБА_1 та її донька -представник по справі поясняли, що ОСОБА_1 є власником своєї домобудівлі де мешкає до теперішнього часу. На прикінці приблизно 1969 року ОСОБА_4придбав свій будинок по сусідству, де і мешкає також до теперішнього часу. Після придбання вказаного будинку межі земельної ділянки, де знаходились їх домоволодіння ніхто не встановлював. Приблизно в 70-х роках ОСОБА_4побудував літню кухню. Фактично межі, з сусідами ОСОБА_4 та нею з її чоловіком, який помер, вони встановили самостійно. Т.б. впродовж стіни літньої кухні ОСОБА_4по лінії Сари з її чоловіком був поставлений забор, згодом цей забор також з нижньої частини з боку ОСОБА_4 також був удосконалений, були приставлені ним листи заліза та інше, щоб різна худоба не перелазила друг до друга на їх земельні ділянки. В 70 роках, померлий чоловік ОСОБА_1 побудував собі, між літньою кухнею ОСОБА_4та своїм будинком гараж, який примикав впритул до стіни кухні, при чому це було зроблено за загальною домовленістю між їх сім'ями. Так вони мешкали по сусідству і ніяких питань з цього приводу не було. Згодом її чоловік помер, та між ними приблизно з 2005 року почали виникати різного роду сварки, з приводу користування їх земельними ділянками. ОСОБА_4вважає, що вона зайняла його земельну ділянку, бажає, щоб вона знесла свій гараж. До того ж ОСОБА_4 побудував за час свого проживання, після придбання своєї домобудівлі, різного роду споруди, сараї, поставив бочку, навіс, гараж. Ці його споруди вважають, знаходяться на межі їх земельних ділянок, як сама літня кухня з боку вулиці, яку бажає відремонтувати ОСОБА_4. Після рішення суду у 2006 році вона перенесла свій гараж від літньої кухні на ту відстань на яку просив ОСОБА_4. З дахів побудованих споруд ОСОБА_4на її територію стікають стічні води. Літня кухня затемняють вікна у будинку. В зв'язку з тим, що літня кухня ОСОБА_4знаходиться на межі їх земельних ділянок, вона не бажає, щоб той знаходився при ремонті кухні на її земельній ділянки, тому були поставлені загорожа між літньою кухнею та її гаражем. Вважають, що ОСОБА_4сам винен у тому, що побудував літню кухню та інші споруди на межі, порушуючи противопожежні, санітарні та будівельні норми, а тепер не має доступу до них. Раніше до 2005 року спору з цього між ними ніколи не було та до будь-яких установ не зверталися. Ні яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не має, крім акту узгодження меж земельних ділянок від 2005 року. Не заперечує, що ті господарчі споруди, які вони просять перенести на певну відстань, знаходяться на території домоволодіння та належать ОСОБА_4
ОСОБА_4 та його представник, підтримали вимоги наполягали на їх задоволені. Заперечували проти задоволення вимог ОСОБА_1 У судовому засіданні поясняли, що дійсно на прикінці 60-х років він придбав домобудівлю з посгосподарчими спорудами. Приблизно в 70 роках ОСОБА_4побудував собі літню кухню. Через де кілька років, чоловік ОСОБА_1, який вже помер, побудував гараж, при чому боковою стіною їх гаража була стіна літньої кухні позивача. Також сторона ОСОБА_1 поставили забор вдоль стіни літньої кухні. Щоб друг до друга не заходили курі та інші домашні тварини, він знизу забору також закрив листами заліза та іншими матеріалами. Так вони мешкали по сусідству впродовж тривалого часу і ні яких питань з цього приводу та меж не було. Згодом її чоловік помер. Коли виникла потреба провести ремонт своєї літньої кухні, між ними почали виникати сварки з цього приводу, т.б. ОСОБА_1 почала чинити перешкоди у цьому. Після рішення суду у 2006 році, ОСОБА_1 перенесла свій гараж-бокову стіну на відстань 55 см., як він і просив, залишився насип з шлаку. Але ж, ОСОБА_1 між відстанню гаража та його літньою кухнею встановила металеві решітки, таким чином перешкоджаючи провести необхідний ремонт літньої кухні, де знаходиться система опалення -газ. Вважає, що ОСОБА_1 самочинно захопила його територію земельної ділянки, де знаходиться гараж, його літня кухня та інші споруди, які просить перенести ОСОБА_1, знаходяться на його земельній ділянці. Всі господарчі його споруди знаходяться на території його домоволодіння.
Допитані в якості свідків, ОСОБА_6, пояснив, що він є сином ОСОБА_4, його батько побудував літню кухню та інші споруди на території свого домоволодіння. Раніше будь-яких суперечностей з приводу збудованих господарчих споруд, літньої кухні між його батьками та ОСОБА_1 не було. В теперішній час ОСОБА_1 чинить перешкоди у здійснені необхідного ремонту літньої кухні; свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8пояснили, що вони проживають рядом з сторонами по справі. Сім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4довгий час мешкають разом по сусідству. ОСОБА_4бажає захопити територію земельної ділянки ОСОБА_1, вважаючи, що гараж ОСОБА_1 збудований на його території, хоча їх межа, проходить по лініі літньої кухні ОСОБА_4.
Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши докази представлені сторонами у своїй сукупності, суд прийшов до наступного:
Відповідно до ст.61 ч.3 ЦПК України, суд вважає, що обставини встановлені судовим рішенням, яке набуло законної сили, від 14.07.2006 року, не доказуються, а саме в тієї частині, що згідно з договором від ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 придбав уОСОБА_9домобудівлю, розташовану в ІНФОРМАЦІЯ_2; відповідно до технічного паспорту домобудівля АДРЕСА_2 значиться за ОСОБА_4, в якої зазначено, що літня кухня побудована у 1972 році; відповідно до акту від ІНФОРМАЦІЯ_3 року проведений замір присадибних ділянок по АДРЕСА_1 таАДРЕСА_2та складені схеми узгодження земельних ділянок, відповідно до акту про встановлення межі між дільницями мешканцівАДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 встановлено, що межа відповідає встановленій огорожі.
Крім того, суд вважає, встановленим, проти чого не заперечують самі сторони, що споруди, які вимагають перенести на певну відстань від межі земельних ділянок сторін, належать їм, кожний будував їх самостійно, при чому при будівництві, сторони діяли з відома та з згоди один одного. Право власності на ці споруди не оспорюються.
ОСОБА_4після придбання свого житлового будинку АДРЕСА_1, згодом зводив на земельній ділянки, де розташований цей будинок інші споруди, в тому числі й літню кухню, крім того ніким не заперечувався той факт, що гараж відповідачки був збудований вже після того, як була збудована кухня. Крім того, відносини між сторонами як ОСОБА_4так і ОСОБА_1 були нормальні, добросусідські, нікуди для врегулювання цього питання не зверталися.
Згідно акту обстеження суміжних земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року на предмет встановлення меж, було встановлено, що металічний забор, знаходиться на межі ОСОБА_4та ОСОБА_1 на всьому його протязі та відповідають схемі узгодження меж земельних ділянок від ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Літня кухня ОСОБА_4 побудована на межі земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4, інші споруди та будівлі ОСОБА_4 знаходяться в притик до їх межі.
У відповіді з відділу Держкомзему у Володарському районі на запит суду, зазначено, що складання план-схеми, встановлення межі земельних ділянок з винесенням їх в натурі ними не проводився, обмір земельної ділянки ОСОБА_4 проводився з метою визначення загальної площі, якою користується ОСОБА_4
Згідно з представлених суду фотознімків меж домоволодінь ОСОБА_1 та ОСОБА_4, на яких зображені різні господарчі споруди, що вони належать кожній стороні, проти чого сторони самі не заперечували про їх наявність.
Ст.381 ЦК України передбачено, що садибою є земельна ділянка разом розташованими на ній житловим будинком та іншими будівлями, та(ст.377 ЦК України) -до особи яка притбала житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Крім того, ст.375 ЦК України передбачає, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі, а також дозволяти будівництво іншим особам. Право власника на забудову здійснюється за умови додержання певних норм і правил, а також використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Статті Глави 17 Земельного Кодексу України “Добросусідство” передбачають, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання цих ділянок, щоб було найменше незручностей для інших осіб. У випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені стіною, або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, виникає спір.
Суд вважає, що для встановлення факту порушення сторонами певних будівельних, санітарних або противопожежних норм, необхідні спеціальні пізнання і ці обставини не можуть бути підтверджені ніякими іншими засобами доказування. Сторонами не представлено суду ніяких доказів, згідно яких можливо достовірно встановити хто саме з сторін порушує ці норми, щоб достовірно встановити, що їх будівлі та інші споруди знаходяться на саме на їх земельній ділянці, та хто саме допустив порушення певних норм. Крім того, щоб провести реконструкцію певної споруди-літньої кухні, де знаходиться система опалення домоволодіння ОСОБА_4-газ, необхідний певний дозвіл. Самі припущення та посилання на такі факти порушень, суд вважає необґрунтованими.
До того ж, на протязі всього часу судового розгляду справи, ні одна із сторін, не заявляли вимог про проведення певних експертиз, які могли б встановити, хто саме із сторін порушує санітарні, противопожежні або інші будівельні норми. А тому, суд при вирішені цієї вимоги, суд виходить із обставин, які були визнані сторонами, та тільки на тих доказах, що були представлені сторонами.
Суд вважає не доведеним з боку як ОСОБА_1 так і ОСОБА_4, про завдання їм діями друг друга заявленої ними матеріальної шкоди. Будь-яких доказів сторони на підтвердження своїх вимог суду на протязі усього часу розгляду справи представлено не було.
Суд не приймає до уваги, представлені стороною ОСОБА_1, товарного чеку та договору купівлі-продажу товарів у розсрочку оформлений на ім'я ОСОБА_10, тому як взагалі ці копії документів не підтверджують факт пошкодження 4-х листів шиферу на гаражі ОСОБА_1 з боку ОСОБА_4, та проведення їх заміну. Суд вважає ці документи недостовірними при доведені обставин, викладених у вимогах ОСОБА_1, крім того, не представлено доказів, що саме придбані певною особою певних матеріалів, з яких вбачається більша кількість листів шиферу, ніж тих 4-х заявлених, були витрачені на заміну вказаної кількості листів шиферу, як і те, що не відомо для кого та для якої мети були куплені певні будтовари. Суд вважає, безпідставними та необґрунтованими вимогами ОСОБА_1 в тієї частині, що ОСОБА_4 впродовж багато років за період співмешкання по сусідству, своїми діями, в зв'язку з будівництвом своїх господарчих споруд, загрязняв землі земельної ділянки ОСОБА_1 стічними водами, кругло річне затемнення вікон спальні та кухні своїми спорудами-літньою кухнею та прибудованим до неї сараю, що завдало матеріальної шкоди у розмірі 360 грн.
Суд також вважає не обґрунтованими вимоги ОСОБА_4, який просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану йому у розмірі 2230 грн, яка складається, відповідно до його вимог, з якоїсь юридичної допомоги, яка фактично якщо й приймати до уваги, то не як матеріальна шкода завдана діями ОСОБА_1, а як витрати понесені при звернені ОСОБА_4до суду. Що стосується, як самих цих вимог, так і ті, що викладені у позовній заяві, стосовно пошкодження кустів полуниці, саженці дерев, суду з цього приводу докази стороною ОСОБА_4не надавались взагалі, ні чим не підтверджувались.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (ст.1167 ЦК, Постанови ПВСУ від 31.03.1995 року із змінами і доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди»). Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Як вбачається з викладених обставин, якими сторони обґрунтовували свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що їх слід залишити без задоволення в повному обсязі, як такі, що не були доведені у судовому засіданні, є не обґрунтованими та безпідставними, тому як впродовж приблизно 30 років ніяких страждань сторонам збудовані ними споруди та будівлі не приносили, а в теперішній час, настали такі страждання.
Крім того, суд вважає, що між сторонами не виникало б ніяких суперечностей між ними, сам по собі спір між ними на думку суду носить характер не скільки правовий, а більш як загальнолюдський фактор, та якби вони додержувались простих елементарних правил співжиття та добросусідства при користуванні ними своїми земельними ділянками, на яких розташовані їх домоволодіння, обираючи такі способи їх використання, при яких завдавалося найменше незручностей, то ніяких конфліктів не було б.
Заходи здійснені судом, що до примирення сторін між собою позитивних результатів не дало. Як поясняли самі особи, які приймали участь у справі, що сторона ОСОБА_1 не заперечувала проти проведення необхідного ремонту літньої кухні ОСОБА_4 з заходом на її територію, як би ОСОБА_4 не вимагав від ОСОБА_1 збільшення його земельної ділянки за рахунок її ділянки, постійними конфліктами між ними з цього приводу, зверненнями ОСОБА_4 до різних установ, ОСОБА_1 не поставила огорожу між літньою кухнею ОСОБА_4, яка знаходиться на межі земельних ділянок, та своїм гаражем, який знаходиться на її території на відстані на 55 см. від стіни кухні.
На підставі викладеного, суд оцінюючи представлені сторонами докази у їх взаємній сукупності та розглядаючи позови у межах заявлених вимог, вважає, що позовні вимоги сторін як ОСОБА_1 так і ОСОБА_4 задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.209,212-215 ЦПК України, ст.ст.95, 96, 103, 104, 107, 108, 152, 156, 211 Земельного Кодексу України, ст.ст.375-377 Цивільного Кодексу України, Постановою ПВС України від 16.04.2007 року №7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, Постановою ПВС України від 31.03.1995 року із змінами і доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», Наказом Держкомітету у справах містобудування і архітектури від 17.04.1992 р, "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92", суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зобов'язання перенести всі споруди, а саме: металічну цистерну, металічний навіс, сарай, літню кухню№2, гараж які знаходяться на межі земельних ділянок на відстань не менше 1 метра, а літню кухню №1 та сарай на відстань не менше 6 метрів від стіни домобудівлі, стягнення з відповідача 1414 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди залишити без задоволення у повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про зобов'язання перенести гараж під літ.Е на відстань 1 метра від межі земельних ділянок, убрати насип з шлаку між гаражем та літньою кухнею, стягнення з відповідача 2230 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди залишити без задоволення у повному обсязі.
Повний зміст рішення виготовлений 08.12.2008 року.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області м.Маріуполя через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м.Маріуполя через Володарський районний суд протягом 20 днів, у випадку подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.
Суддя М.М. Яковенко