АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-560 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
№38 Токової С.Є.
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Василенко Л.І. Бабенка В.М.
при секретарі Бурдуковій О.В.
з участю прокурора
адвокатів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2006 р. по справі за позовною заявою ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, зацікавлені особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності,
встановила:
01.06.2006 р. ОСОБА_4., яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, зацікавлені особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,, ОСОБА_8., ОСОБА_2., ОСОБА_10, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що згідно розпорядження виконкому Соснівської районної ради м. Черкаси № 54 від 04.02.1998 р. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_8., ОСОБА_2, ОСОБА_10. та ОСОБА_3. було передано у приватну власність 3/5 частини домоволодіння АДРЕСА_1. На підставі даного розпорядження 26.02.1998 р. було видане свідоцтво про право власності на житло.
В період видачі оскаржуваного розпорядження, вона перебувала в шлюбі зареєстрованому 18.11.1995 р. з ОСОБА_8. Від даного шлюбу мають дочку ОСОБА_5.
З часу реєстрації шлюбу вона постійно проживала в домоволодінні АДРЕСА_1, а після народження разом з нею за вказаною адресою стала проживати й дочка.
Згідно рішення виконкому Черкаської міської ради № 45 від 25.02.1992 р. домоволодіння АДРЕСА_1 визнано ветхим, у зв'язку з чим в ньому була заборонена прописка, а тому її з неповнолітньою дочкою не прописали в даному будинку. В довідку про склад сім'ї на приватизацію даного житла їх також не було включено.
Таким чином, в порушення вимог ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизацію здійснено не на всіх членів сім'ї, які постійно проживали в даному домоволодінні, що на її думку суттєво ущемляє, як її так і її дочки законні права та свідчить про незаконність оскаржуваного розпорядження.
До вересня 2005 р. про те, що дане домоволодіння приватизоване вона не знала, а тому вважає, що строк позовної давності необхідно вираховувати саме з цього часу.
Просила суд визнати недійсним розпорядження виконкому Соснівської районної ради м. Черкаси № 54 від 04.02.1998 р. про передачу у приватну власність 3/5 частини домоволодіння АДРЕСА_1 громадянам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_8., ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2006 р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним розпорядження виконкому Соснівської районної ради м. Черкаси № 54 від 04.02.1998 р. про передачу у приватну власність 3/5 частини домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2., яка діє в своїх інтересах та інтересах дочки ОСОБА_3. просить постанову суду, як ухвалену з порушенням норм процесуального права та при не відповідності висновків суду фактичним обставинам справи скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
При цьому вказується, що позивачкою при оскаржені розпорядження виконкому Соснівської районної ради м. Черкаси № 54 від 04.02.1998 р. пропущено всі строки звернення до суду. При цьому ні в позовній заяві ні в ході розгляду справи питання про їх поновлення не ставилось. Крім того, вважає необгрунтованим посилання суду на існування обмеження в прописці, оскільки рішенням виконкому Черкаської міської ради № 343 від 11.06.1996 р. зазначене обмеження було знято. Суд не взяв до уваги той факт, що позивачка разом з дочкою прописана в АДРЕСА_2, яка є її власністю. До даного часу позивачка не зареєстрована у спірному домоволодінні.
ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 у поданих запереченнях на скаргу її доводи не визнала, вказавши на їх безпідставність і на законність та обгрунтованість постанови суду.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, адвоката, представника органу опіки та піклування ОСОБА_11, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки районний суд виходив з того, що позивачка після реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 стала проживати в спірному домоволодінні, 18.04.1997 р. у них народилась дочка, яка проживала спільно з батьками. Даний факт, на думку суду, стверджується довідкою квартального комітету НОМЕР_1, відповідно до якої позивачка з дочкою є членами сім'ї ОСОБА_6 та поштовою кореспонденцією на її адресу, показами свідків. Також суд врахував, що для проведення приватизації ОСОБА_7 надала довідку про склад сім'ї, завірену начальником ВЖ РЕУ, самі ж члени сім'ї при оформленні документів на приватизацію не були присутні. За вказаних обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачка не могла знати про те, що приватизацію проведено без її участі, а тому і пропустила строк звернення до суду та задовольнив позовні вимоги.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. З, 4 ст. 202 КАС України постанову суду першої інстанції скасовує, ухвалює нову постанову із наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, а саме поквартальною карточкою, що в домоволодінні АДРЕСА_1 наймачем якого являється ОСОБА_6 прописані: ОСОБА_7 - дружина з 06.08.1968 року; ОСОБА_8. - син з 09.07.1986 року; ОСОБА_8. - син з 04.11.1988 року; ОСОБА_2. - невістка з 09.08.1996 року; ОСОБА_3. - внука з 11.06.1997 року; ОСОБА_12 -внука з 20.01.2001 р. та ОСОБА_5 -внука з 22.01.2005 р. (а. с 13).
Дійсно, як зазначає позивачка, рішенням виконкому Черкаської міської ради № 45 від 25.02.1992 р. домоволодіння АДРЕСА_1 було визнано ветхим, у зв'язку з чим в ньому була заборонено прописку, підселення та продаж (а. с. 8).
Рішенням виконкому Черкаської міської ради № 343 від 11.06.1996 р. зазначені обмеження було знято (а. с. 71).
Як вбачається з наведеної вище поквартальної карточки, ОСОБА_6, як наймачу про зняття перелічених обмежень було відомо, оскільки ОСОБА_2. - невістка з 09.08.1996 року, а ОСОБА_3. - внука з 11.06.1997 року були прописані в спірному домоволодінні.
Позивачка в підтвердження наміру прописатись в спірному домоволодінні, чи прописати дочку, в період як до так і після приватизації, не надала жодної заяви та офіційної відмови. Навпаки весь час вона та дочка були прописана у квартирі АДРЕСА_2 та з обліку за вказаною адресою позивачка не знімалась, а ОСОБА_5 була знята лише в січні 2005 р.
Згідно розпорядження виконкому Соснівської районної ради м. Черкаси № 54 від 04.02.1998 р. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. було передано у приватну власність 3/5 частини домоволодіння АДРЕСА_1. На підставі даного розпорядження 26.02.1998 р. було видане свідоцтво про право власності на житло на вказаних осіб.
Як вбачається з довідок Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 20.03.2006 р. ОСОБА_2. та ОСОБА_8, як власники приватизованого житла, розпорядились ним та належні їм частки по 1/10 частині спірного домоволодіння 10.10.2001 р. подарували ОСОБА_7 ( а. с. 35-36).
Згідно до п.2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. передача займаних квартир (будинків) здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутні, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Таким чином, відповідно до наведених вимог Закону, всі члени сім'ї, в тому числі і чоловік позивачки, повинні були давати письмову згоду на проведення приватизації, а отже знати про її проведення. З огляду на це колегія суддів критично оцінює покази, як позивачки, так і ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, в тій частині, що їм не було відомо про приватизацію спірного домоволодіння та про учасників приватизації.
В той же час, як вбачається з довідки ВЖ РЕУ -1 від 14.07.2006 р. за НОМЕР_7 позивачка з 26.03.1980 року по час видачі довідки зареєстрована в АДРЕСА_2, з 19.04.1994 p., згідно договору дарування являється власником даної квартири. ЇЇ дочка ОСОБА_5 була зареєстрована за вказаною адресою з 08.10.1997 р. по 19.01.2005 р. ( а. с 58).
Проживання дочки позивачки за адресою по АДРЕСА_3 також стверджується наступними документами: довідкою дошкільного закладу НОМЕР_2, про те, що за даними батьків дитина проживала в АДРЕСА_3 (а. с. ЗО); Черкаської загальноосвітньої школи НОМЕР_4 від 10.08.2006 p. НОМЕР_5 ( а. с. 40 ); індивідуальною карткою дитини (а. с. 74 - 75 ); випискою з історії розвитку дитини з датою заповнення 17.03.2000 р.( а. с. 82 - 83 ).
Відповідно до довідки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького НОМЕР_6 на момент вступу до даного навчального закладу ОСОБА_4. мешкала за адресою по АДРЕСА_3. Підстава: Р - 193, особова справа студента НОМЕР_8, книга наказів 1993 - 1998 роки (а. с. 31 ).
Оскаржуючи розпорядження виконкому Соснівської районної ради м. Черкаси № 54 від 04.02.1998 року, позивачка вказує на те, що до вересня 2005 року не знала про приватизацію спірного домоволодіння, проте не зазначила жодних фактичних даних, а саме не вказала за яких обставин це їй стало відомо, не надала доказів в підтвердження цього та не ставила питання про поновлення строку. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити твердження позивачки в цій частині.
При прийнятті рішення, колегія суддів, на ряду з викладеним, враховує думку представника служби у справах неповнолітніх, яка в суді першої інстанції заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4., з тих підстав, що це вплине на майнові права неповнолітньої ОСОБА_3..
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що позов ОСОБА_4. про визнання недійсним розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 195, 196,199, 203,205,207 КАС України, колегія суддів,
Постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 задовольнити .
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2006 р. скасувати.
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, зацікавлені особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності, відмовити.
Постанова набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в касаційному порядку протягом одного місяця.