Справа № 22-а-1117/06                       Головуючий yl інстанції Бондаренко І.А.

Категорія 22                                           Доповідач Даценко Л.М.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

30 листопада 2006 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного  суду Київської області в складі: головуючого судді Хопти С.Ф., суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І., при секретарі Муханько О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини А-2215 м. Бориспіль на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до військової частини А - 2215 про визнання дій військової частини протиправними та стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну   військову службу, -

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

У травні 2006 року позивач звернувся з названим позовом, в якому зазначав, що він проходить дійсну військову службу у відповідача. Згідно з Указом Президента України від 05 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, МВС України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" військовослужбовцям Збройних Сил України, які мають високі результати у службовій діяльності, встановлені надбавки  залежно від стажу служби.

Умови та порядок виплати надбавки встановлені Інструкцією, затвердженою наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 року № 149. На час введення надбавки позивач прослужив у Збройних Силах України 10 років 9 місяців, надбавка повинна виплачуватися йому з 1 травня 2003 року в розмірі 30 % грошового забезпечення. Разом з тим надбавка виплачувалася йому в меншому розмірі, тому позивач просив визнати такі дії відповідача протиправними і зобов"язати відповідача провести доплату різниці між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою за безперервну службу у розмірі 30 %, встановленому Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389/2003.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2006 року позов задоволено. Постановлено визнати дії відповідача по нарахуванню та виплаті надбавки позивачеві в заниженому розмірі незаконними, зобов"язати відповідача провести доплату позивачеві різниці між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою в розмірах, вказаних в Указі Президента України № 389 від 05 травня 2003 року.

В апеляційній скарзі військова частина    просить скасувати   постанову суду,     посилаючись     на     неправильне     застосування     судом     норм матеріального права. Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що командуванням військової частини безпідставно не виплачувалася в повному обсязі щомісячна надбавка за безперервну військову службу у Збройних Силах України на підставі Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, МВС України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу".

Проте з таким висновком   суду   погодитися не   можна.

Відповідно до положень вказаного вище Указу Президента України Міністру оборони України, Міністру внутрішніх справ України, Голові державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України надано право встановлювати військовослужбовцям, які мають високі результати в службовій діяльності, щомісячні надбавки у відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10 відсотків; понад 10 років - до 30 відсотків; понад 15 років - до 50 відсотків; понад 20 років - до 70 відсотків; понад 25 років - до 90 відсотків.

Указом встановлено, що право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України надано Міністру оборони України в межах асигнувань, які затверджуються Законом України „Про державний бюджет України" на відповідний рік. Міністром оборони України 26 травня 2003 року було видано наказ № 149 „Про затвердження Інструкції про порядок виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України", в якому встановлено, що розміри цієї надбавки встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.

На виконання вимог Указу Президента України та виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, позивачу нараховувалася і виплачувалася надбавка за безперервну військову службу. Підстав вважати, що виплата надбавки позивачу проводилася з порушенням вимог Указу Президента України колегія суддів не вбачає, оскільки розмір надбавки встановлюється відповідно до виділених коштів на утримання Збройних Сил України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апаеляційної скарги заслуговують на увагу, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, тому її слід скасувати на підставі ст. 202 КАС України та   прийняти нову постанову про відмову в позові.

Керуючись стхт.   195, 198, 199,202, 207 КАС України, колегія суддів ,-

постановила:

Апеляційну скаргу   військової частини А-2215  задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2006 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1в позові до військової частини А- 2215 м. Бориспіль про визнання дій військової частини протиправними та стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий